Рішення № 31948684, 03.06.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2754/13-ц

№2/639/1328/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Іващенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , суд-

ВСТАНОВИВ:

2 квітня 2013 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо - транспортної події.

У обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 15 жовтня 2012 року приблизно з 15 години до 18 години ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевролет», державний номер НОМЕР_1 в м. Харкові на вул.. Союзній в районі будинку 7, порушивши вимоги п. 2.10,13.1,10.9,10.1 Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення з автомобілем «Део», державний номер НОМЕР_2, що належить йому.

Згідно висновків ДАЇ та суду дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2

Вина водія ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія АА 2 №057551 і поясненнями учасників пригоди, а також постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2012 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2.

Згідно ремонтної калькуляції №441Р від 27.12.2012 року вартість проведеного відновлювального ремонту його автомобіля склала 5874 грн. 52 коп..

Одночасно до суми відшкодування він додає витрати на юридичні послуги, які склали 1000 грн..

На думку позивача , ОСОБА_2, як водій джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «Шевролет», державний номер НОМЕР_1. Повинен відшкодувати йому витрати , які він зробив для відновлення первинного стану його автомобіля «Део», державний номер НОМЕР_2, пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт.

У зв'язку із пошкодженням автомобіля, йому довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що він тривалий час не міг спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав нервово відноситися до оточуючого світу, крім того це був його улюблений автомобіль. Від такого стану та нецільового використання сімейних коштів постраждали, окрім нього, і члени його родини, родичі, що призвело до розладу стосунків у родині. Більш того, сім'єю вони систематично виїздили за місто на відпочинок після тяжкого робочого тижня, однак після ДТП можливість насолоджуватися законними відпочинком зникла. Крім того, на тривалий час після ДТП йому та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, йому довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись, що спричинило проблем з роботою. Через втрату користування автомобілем, він не зміг виконувати деякі доручення керівництва, що спричинило до зменшення заробітку. Розмір заподіяної моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести йому та його рідним, та витрати , пов'язані з відновленням його психічного стану, відпочинком від усього, що сталося з ним та членами його родини. Ціна моральної шкоди враховує в себе усі страждання, які йому довелося перенести зокрема: порушення, пов'язаних з дорожноьо - транспортною пригодою.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення відповідні вищенаведеному.

Відповідач проти позову заперечував , посилаючись на те, що не згоден з постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2012 року , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, оскільки винним себе не вважає. Також вважає, що своїми діями не завдавав позивачу моральної шкоди.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як встановлено судом 15 жовтня 2012 року приблизно з 15 години до 18 години ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевролет», державний номер НОМЕР_1 в м. Харкові на вул.. Союзній в районі будинку 7, порушивши вимоги п. 2.10,13.1,10.9,10.1 Правил дорожнього руху України, скоїв зіткнення з автомобілем «Део», державний номер НОМЕР_2, яким керував на законних підставах /за дорученням ВММ №124354 від 14 січня 2010 року / ОСОБА_1..

Позивач у справі керував автомобілем «Шевролет», державний номер НОМЕР_1 на законних підставах , а саме довіреності від 14 січня 2010 року, виданої строком на 7 років. Відомості проте ,що ця довіреність скасована , у суду відсутні.

Вина водія ОСОБА_2 в дорожньо - транспортній події , яка сталася 15 жовтня 2012 року ,підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2012 року , відповідно до якої останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 , 124 КУпАП.

Постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2012 року набрала законної сили. Як пояснив у судовому засіданні відповідач , він отримав копію постанови від 10 грудня 2012 року , таку не оскаржував .

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, абр постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду , що розглядає справу про цивільно- правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України, суд вважає, що вина відповідача у скоєнні вищезазначеного правопорушення доведена, а тому суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 стосовно його не винності у скоєнні дорожноьо - транспортної події , яка мала місце 15 жовтня 2012 року та в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача.

Згідно ремонтної калькуляції №441Р від 27.12.2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 5874 грн. 52 коп..

Відповідно до ст. 22 ЦК України , особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування . Збитки є : 1/ втрата , яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлювання свого порушеного права /реальні збитки/; 2/ доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено /упущена вигода/.

У судовому засіданні позивач пояснив, що пошкоджений автомобіль «Шевролет», державний номер НОМЕР_1 він не ремонтував , а у пошкодженому вигляді , 10 січня 2013 року за дорученням ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 «Шевролет», державний номер НОМЕР_1.

Таким чином позивач не поніс реальних збитків , у зв'язку з відновленням свого порушеного права, а саме ремонтом автомобіля «Шевролет», державний номер НОМЕР_1.

Із пояснень позивача , також слідує , що такі збитки не поніс і власник автомобіля «Шевролет», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, останній не просить суд стягнути на його користь збитки у сумі 5874 грн. 52 коп. в якості упущеної вигоди, а посилається у позовній заяві, що він поніс реальні збитки , оскільки поніс витрати для відновлення первинного стану його автомобіля «Део», державний номер НОМЕР_2 , що не відповідає дійсності. У судовому засіданні позивач пояснив, що автомобіль він не ремонтував, а продав у такому ж вигляді , який він був після дорожньо- транспортної події , яка сталася 15 жовтня 2012 року.

У зв'язку з вищевказаним суд не вбачає підстав для відшкодування на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 5874 грн. 52 коп., оскільки він не поніс реальних збитків, у зв'язку з пошкодженням автомобіля..

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1/у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2/у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , членів її сім'ї чи близьких родичів; 3/у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;/4 у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків , встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5) моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку із заподіянням шкоди для здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При вирішенні питання про стягнення моральної / немайнової шкоди/, суд користується засадами справедливості , виваженості та розумності .

Позивач просить суд стягнути на його користь моральну шкоду , посилаючись на те, що така була завдана йому відповідачем,оскільки у зв'язку з ушкодженням автомобіля були порушенні життєві стосунки, а саме сім'єю вони систематично виїздили за місто на відпочинок після тяжкого робочого тижня, однак після ДТП можливість насолоджуватися законними відпочинком зникла. Крім того, на тривалий час після ДТП йому та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, йому довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись, що спричинило проблем з роботою. Через втрату користування автомобілем, він не зміг виконувати деякі доручення керівництва, що спричинило до зменшення заробітку.

Як встановлено судом позивач у справі не є власником автомобілю «Шевролет», державний номер НОМЕР_1, однак цей автомобіль з 12 січня 2010 року знаходився у його користуванні та наданий у користування ОСОБА_3 на 7 років, що підтверджується довіреністю.

Таким чином на момент ушкодження автомобіля, позивач у справі управляв ним та розпоряджався на законних підставах та на свій розсуд, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 діями відповідача було завдано моральної шкода, яка виражається у вищевикладеному. На думку суду позивач довів той факт , що діями відповідача йому було завдано моральної шкоди.

Однак,суд вважає, що сума моральної шкоди, завданої позивачу , останнім завищена, та вважає за необхідне стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 1500 грн.. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди та компенсація моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), понесені позивачем, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат , пов'язаних з розглядом справи. До витрат , пов'язаних з розглядом судової справи , належать, витрати на правову допомогу.

У матеріалах цивільної справи. мається документ, який підтверджує те,що позивачем у зв'язку зі зверненням до суду з зазначеним позовом сплачено судовий збір у розмірі 229 грн. 41 коп., який повинен бути стягнутий на його користь з відповідача.

Що стосується витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн., то позивач не надав суду документу, який би підтверджував понесення цих витрат, тому підстав для стягнення витрат на правову допомогу немає.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 3,4, 8,10,15,60,209,212-215,218,294 ЦПК України ст. ст. 11, 16,22, 23, 1166,1167, 1187 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5) , суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1500 грн. .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229 грн. 41 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова