Постанова № 31948459, 13.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1521/13-а

13 червня 2013 року 14год. 58хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Корень О.М.,

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Торгово - виробнича фірма " Західтехнобуд" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торгово-виробнича фірма "Західтехнобуд" (далі ПП "Торгово-виробнича фірма "Західтехнобуд") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 №0001502342 та №0001512342.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 22.03.2013 по 28.03.2013 року ДПІ у м. Рівному була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 по 31.01.2013 за результатами якої складено акт від 03.04.2013 №187/22-100/36771063.

Актом перевірки було встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187 п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями). ПП «ТВФ «Західтехнобуд» завищило податкові зобов'язання на загальну суму 239216 грн. в т.ч.: за листопад 2011 на суму 18400 грн., грудень 2011 на суму 13451 грн., за січень 2012 року на суму 15003 грн., березень 2012 року на суму 11666,66 грн., квітень 2012 року на суму 23625 грн., травень 2012 року на суму 16666,67 грн., червень 2012 року на суму 46465,32 грн., липень 39648,33 грн., серпень 2012 року на суму 24659,99 грн., вересень 2012 року на суму 31628,33 грн., жовтень 2012 року на суму 6260 грн., листопад 2012 року на суму 4695 грн. та п.44.1 ст.44 розділу I, п.l38.8. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового кодексу України ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» занизило податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 205130 грн.

На підставі акта перевірки 15.04.2013 року ДПІ у м. Рівному було винесено податкові повідомлення-рішення №0001502342, яким позивачу донараховано податок на прибуток за основним платежем в сумі 205 130,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 51 282,00 грн. та №0001512342, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 239 216,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 59 804,00 грн.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та просить їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у ньому, надала суду додаткові пояснення. Зокрема вказує, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» та ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Антлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» є безпідставними, оскільки господарські операції між вказаними контрагентами підтверджуються первинними документами, які були складені під час здійснення господарських операцій та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім того, зазначає, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача у встановленому порядку були зареєстрованими платниками податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мали відповідні свідоцтва платника податку.

Представник позивача вважає, що висновки відповідача є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013 №0001502342 та №0001512342 протиправними, а тому просить їх скасувати.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав письмові заперечення.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та заперечив, додатково зазначив, що реальність вчинення господарських операцій між ПП «ТВФ «Західтехнобуд» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Матадор» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Окрім того, зазначав, що у зв'язку не підтвердженням податкового кредиту з IIДВ та валових витрат, у ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Таким чином висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є правомірними та обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення законними. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №274 від 22.03.2013 та направлень від 22.03.2013 №344/22-200, №343/22-200 ДПІ у м. Рівному було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 по 31.01.2013 за результатами якої складено акт від 03.04.2013 №187/22-100/36771063.

Актом перевірки було встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187 п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями). ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" завищило податкові зобов'язання на загальну суму 239216 грн. в т.ч.: за листопад 2011 на суму 18400 грн., грудень 2011 на суму 13451 грн., за січень 2012 року на суму 15003 грн., березень 2012 року на суму 11666,66 грн., квітень 2012 року на суму 23625 грн., травень 2012 року на суму 16666,67 грн., червень 2012 року на суму 46465,32 грн., липень 39648,33 грн., серпень 2012 року на суму 24659,99 грн., вересень 2012 року на суму 31628,33 грн., жовтень 2012 року на суму 6260 грн., листопад 2012 року на суму 4695 грн. та п.44.1 ст.44 розділу I, п.l38.8. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового кодексу України ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" занизило податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 205130 грн.

Зокрема, податковим органом в акті перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» та ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Антлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» не підтверджуються з врахуванням реального здійснення господарських опеацій, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі акта перевірки 15.04.2013 року ДПІ у м. Рівному було винесено податкові повідомлення-рішення №0001502342, яким позивачу донараховано податок на прибуток за основним платежем в сумі 205 130,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 51 282,00 грн. та №0001512342, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 239 216,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 59 804,00 грн.

З такими висновками податкового органу суд погодитися не може з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» мало взаємовідносини з ТОВ «Ангстрем Континенталь». Господарські операції відбувалися на підставі договору №06/01-2012 від 01.06.2012 року, предметом якого є поставка рукава п/е 150 см*200 мкр.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснило поставки товару - рукава п/е 150 см*200 мкр. 01.06.2012 року на суму 45072 грн. 00 коп., про що було виписано видаткову накладну №2049 від 01.06.2012 року та податкову накладну № 219 від 01.06.2012 року; 09.07.2012 року на суму 28170 грн. 00 коп., про що було виписано видаткову накладну № 0002727 від 09.07.2012 року та податкову накладну №163 від 09.07.2012 року; 31.08.2012 року на суму 37560 грн. 00 коп., про що було виписано видаткову накладну № 3006 від 01.08.2012 року та податкову накладну № 24 від 01.08.2012 року; 03.09.2012 року на суму 28170 грн. 00 коп., про що було виписано видаткову накладну №3738 від 03.09.2012 року та податкову накладну № 3 від 03.09.2013 року; 01.10 2012 року на суму 37560 грн. 00 коп., про що було виписано видаткову окладну №4704 від 01.10.2012 року та податкову накладну №4704 від 01.10.2012 року; 01.11.2012 року на суму 28170 грн. 00 коп., про що було виписано видаткову накладну № 6212 від 01.11.2012 року та податкову накладну №264 від 01.11.2012 року (Т-2, а.с.89-93, 124-131).

Відповідно до договору про надання інформаційно - консультативних послуг №9 »Д 13 січня 2012 року ТОВ «Галактика М» надавало для ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" послуги по бухгалтерському та податковому обліку та надавало послуги по підготовці річної звітності за 2011 рік.

На виконання умов даного договору ТОВ «Галактика М» надало для ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" бухгалтерські послуги та підготувало звітність за 2011 рік. На підтвердження господарської операції сторонами було підписано акт здачі - приймання виконаних робіт №219 від 31.01.2012 року та ТОВ «Галактика М» виписало податкову накладну № 302 від 31.01.2012 року на суму 15000,00 грн., з них 3000,00 грн. ПДВ.

ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" сума податкового кредиту згідно податкової накладної № 302 від 31.01.2012 року на суму 15000,00 грн., з них 3000,00 грн. ПДВ була включена до податкового кредиту та відображена у податковій звітності (Т-2, а.с16-22).

Відповідно до договору №438/03 від 01.03.2012 року ТОВ «Матадор» надавало для ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" транспортно - експедиційні послуги по організації перевезень залізничним рухомим складом.

В результаті господарських операцій сторонами було складено та підписано акти здачі - приймання виконаних робіт на загальну суму 949470, 00 грн., в т.ч. ПДВ 158245, 00 грн., що підтверджується також дослідженими у судовому засіданні податковими накладними, оборотньо-сальдовими відомостями, виписками з банківського рахунку (Т-2, а.с.23-70).

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ВК Віконні системи». Відповідно до договору №ЗТ 10/5 від 03.10.2011 року, укладеного між ТОВ «ВК Віконні системи» (Покупець) та ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" (Продавець) відбувалась господарська операція з продажу щебеню та відсіву гранітного.

На виконання умов договору ПП "Торгово-виробничої фірми "Західтехнобуд" було відвантажено Покупцю товар, що підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотньо-сальдовими відомостями (Т-2, а.с.94-98, 100-101, 104-105, 107-108, 110-111, 113-120).

Реалізація ТМЦ здійснювалася цілому ряду суб'єктів господарювання на підставі договору поставки №3Т12/9 від 09.12.2011 між ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» та ФОП ОСОБА_4 (Т-13, а.с.50-51), договору поставки №3Т0000017 від 29.04.2010 між ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» та ФОП ОСОБА_5 (Т-13, а.с.52-53), договору поставки №3Т12/1 від 01.12.2011 між ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» та ФОП ОСОБА_6 (Т-13, а.с.54-55).

Зокрема, судом встановлено, що у листопаді 2012 року позивачем реалізовано ТМЦ ТОВ «ВК Віконні системи», що підтверджується податковими та видатковими накладними (Т-2, а.с.94-102), специфікацією на відвантажений щебінь (Т-2, а.с.103).

У січні 2012 року позивачем було реалізовано ТМЦ ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ФОП ОСОБА_6, ПП «Торгово-Виробнича фірма «Мельхеор», що підтверджується податковими накладними (Т-8, а.с.243-259), видатковими накладними (Т-3, а.с.107-111) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-7, а.с.171-174).

У лютому 2012 року позивачем було реалізовано ТМЦ ПП «Застава», ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр», ТОВ «Бетонікс», ТОВ «В-Трейд», що підтверджується податковими накладними (Т-8, а.с.235-242), видатковими накладними (Т-3, а.с.105-106) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-7, а.с.169-170).

У березні 2012 року позивачем було реалізовано ТМЦ ТОВ «В-Трейд», ТОВ «Триада», ТОВ «Магік», ТОВ «Нікопром Трейд», ПП ОСОБА_7, ТОВ «Камбет-Декор», ПП ОСОБА_8, що підтверджується податковими накладними (Т-8, а.с.191-234), видатковими накладними (Т-3, а.с.80-104) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-7, а.с.147-168).

У квітні 2012 року ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» було реалізовано ТМЦ ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ФОП «ОСОБА_6, ТОВ фірма «Граполіс плюс», ТОВ «БУД М», ТОВ «В-Трейд», ТОВ «Триада», ТОВ «Бетонікс», ТОВ ВКФ «Просперітет», ПП «Застава», ПП «Завод обробки каменю», ПП ОСОБА_7, ТОВ «Магік», ПП ОСОБА_8, ПАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №1», ТОВ «Нікопрм Трейд», ТОВ «Шляхове Ремонтно-Будівельне Управління №65», ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ФОП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, МП БППФ «Волинь», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Брати», ПП «ФОРТЕМ», ТОВ «Луксурі Авто», ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ТОВ «Івано-Франківськзалізобетон», Комерційно-Виробнича Приватна Фірма «Будекстра», СПД-ФО ОСОБА_11, ТОВ «Гранітас», що підтверджується податковими накладними (Т-8, а.с.124-190), видатковими накладними (Т-3, а.с.32-79) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-7, а.с.106-146).

З матеріалів справи вбачається також, що у травні 2012 року позивачем було реалізовано ТМЦ ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ФОП ОСОБА_12, ТОВ «Пласт-Інвест», ПП «Корд», ПП «Еталон-Трейд», ТОВ «К.П.Верес», ТОВ «Нікопром Трейд», ТОВ «Брати», ПП «Завод обробки каменю, ТОВ «Триада», ТОВ «Бетонікс», ТОВ ВКФ «Просперітет», ПП «Застава», ПП ОСОБА_7, ТОВ «Магік», ПП ОСОБА_8, ПАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №1», ПП «ФОРТЕМ», ТОВ «Луксурі Авто», Комерційно-Виробнича Привана Фірма «Будекстра», СПД-ФО ОСОБА_11, ТОВ «Гранітас», ТОВ «Камбет-Декор», що підтверджується податковими накладними (Т-8, а.с.39-115,) видатковими накладними (Т-2, а.с.239-250) та специфікацією на відвантажений товар (Т-7, а.с.80-105).

У червні 2012 року позивачем було реалізовано ТМЦ ТОВ «Бетонікс», ПП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Пласт-Інвест», ПП «Завод обробки каменю», ТОВ «Брати», ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ПП ОСОБА_10, ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ТОВ «Івано-Франківськзалізобетон», ТОВ «Магік», МП БППФ «Волинь», ТОВ «Нікопром Трейд», ПП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_8, ТОВ «Триада», ТОВ «Шляхове Ремонтно-Будівельне Управління №65», ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ПП ОСОБА_13, ТОВ ВКФ «Просперітет», що підтверджується податковими накладними (Т-7, а.с.175-250, Т-8, а.с.1-38), видатковими накладними (Т-2, а.с.154-238) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-7, а.с.35-79).

У липні 2012 року ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» було реалізовано ТМЦ МП БППФ «Волинь», ТОВ «Бетонікс», ПП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Пласт-Інвест», ПП «Завод обробки каменю», ТОВ «Брати», ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ПП «Застава», ПП ОСОБА_10, ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ТОВ «Івано-Франківськзалізобетон», ТОВ «Магік», ТОВ «Нікопром Трейд», ПП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_8, ТОВ «Триада», ТОВ «Шляхове Ремонтно-Будівельне Управління №65», ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ПП ОСОБА_13, ТОВ ВКФ «Просперітет», що підтверджується податковими накладними (Т-4, а.с.131-208), видатковими накладними (Т-6, а.с.33-84) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-7, а.с.1-34).

Судом також встановлено, що у серпні 2012 року позивачем реалізовувалися ТМЦ наступним контрагентам: ТОВ «Івано-Франківськзалізобетон», ТОВ «Шляхове Ремонтно-Будівельне Управління №65», МП БППФ «Волинь», ПП «Застава», ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ТОВ «Кедр-Львів», ТОВ «Брати», ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів», ПП «Будмаркет Лідер», ТОВ «Гранітас», ФОП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_8, ТОВ «Бетонікс», ТОВ «Пласт-Інвест», ФОП ОСОБА_14, ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ТОВ «Будова-Захід», СПД-ФО ОСОБА_15, що підтверджується податковими накладними (Т-4, а.с.73-130), видатковими накладними (Т-5, а.с.245-250,Т-6, а.с.1-32) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-6, а.с.208-250).

У вересні 2012 року ПП «Торгово-виробнива фірма «Західтехнобуд» реалізовувало ТМЦ наступним контрагентам: ПП «Застава», ТОВ «Шляхове Ремонтно-Будівельне Управління №65», ПП ОСОБА_5, ТОВ «Пласт-Інвест», ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ТОВ «В-Трейд», ПП «Будмаркет Лідер», ТОВ «Будова-Захід», МП БППФ «Волинь», ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ПП «Корд», ТОВ «Триада», ФОП ОСОБА_6, ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ТОВ «Брати», ТОВ «Бетонікс», ФОП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_16, ПП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_17, ТОВ «Івано-Франківськзалізобетон», СПД-ФО ОСОБА_15, що підтверджується податковими накладними (Т-3, а.с.241-250, Т-4, а.с.1-72), видатковими накладними (Т-5, а.с.181-244) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-6, а.с.164-207).

У жовтні 2012 року позивачем реалізовано ТМЦ наступним контрагентам: ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ФОП ОСОБА_4, МП БППФ «Волинь», ПП «Грантехпостач», ТОВ «Бетонікс», ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ПП «Будмаркет Лідер», ТОВ «Івано-Франківськзалізобетон», ТОВ «Нікопром Трейд», ФОП ОСОБА_17, ТОВ «Брати», ПП ОСОБА_10, ТОВ «Шляхове Ремонтно-Будівельне Управління №65», ФОП ОСОБА_18, ПП ОСОБА_8, ПП «Застава», ТОВ «Австострада Україна», ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів», ТОВ «Магік», ДП «Спецзалізобетон» ВАТ «Івано-Франківськцемент», СПД-ФО ОСОБА_15, що підтверджується податковими накладними (Т-3, а.с.173-240), видатковими накладними (Т-5, а.с.139-180) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-6, а.с.134-163).

Судом встановлено, що у листопаді 2012 року позивачем реалізовувалися ТМЦ ТОВ «Шляхове Ремонтно-Будівельне Управління №65», МП БППФ «Волинь», ТОВ «К.П.Верес», ПП «Застава», ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ТОВ «Автострада Україна», ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ТОВ «Івано-Франківськзалізобетон», ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів», ДП «Спецзалізобетон» ВАТ «Івано-Франківськцемент», ТОВ «Бетонікс», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД», ТОВ «Триада», ФОП ОСОБА_17, ПП «Грантехпостач», ТОВ «Магік», ПП ОСОБА_8, ТОВ «Брати», ТОВ «Пласт-Інвест», що підтверджується податковими накладними (Т-3, а.с.122-172), видатковими накладними (Т-5, а.с.89-138) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-6, а.с.91-133).

У грудні 2012 року позивачем реалізовано ТМЦ наступним контрагентам: ПАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ТОВ «Магік», ФОП ОСОБА_17, ПП «Будівельно-транспортні роботи С», ВАТ «Івано-Франківськцемент»,ПП «ФОРТЕМ», ТОВ «Бетонікс», що підтверджується податковими накладними (Т-3, а.с.112-121), видатковими накладними (Т-5, а.с.80-88) та специфікацією на відвантажений щебінь (Т-6, а.с.85-90).

Оплата за придбані та реалізовані ТМЦ підтверджується дослідженими у судовому засіданні платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку, оборотньо-сальдовими відомостями.

Судом встановлено, що контрагенти позивача ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Антлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» у встановленому порядку були зареєстрованими платниками податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мали відповідні свідоцтва платника податку. Як вбачається з матеріалів справи.

Вказані обставини доводять, що контрагенти позивача ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Антлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» володіли необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, на момент здійснення господарських операцій.

Окрім того, судом встановлено, що факт переміщення ТМЦ (щебеню) контрагентам підтверджується залізничними накладними (Т-11, а.с.3-250, Т-12, а.с.1-250, Т-13, а.с.1-40).

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимоги п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, тобто правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Антлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка».

При цьому, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами. При цьому відповідачем на вимогу суду не надано доказів, які підтверджували б його доводи відносно того, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем - ПП «Торгово-виробнича фірма «Західтехнобуд» документи первинного обліку, що описані вище, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також підписи та відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Суд не бере до уваги, що у контрагентів позивача ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «ВК Віконні системи» відсутні матеріальні, трудові ресурси, виробниче обладнання, складські приміщення, оскільки взаємовідносини з вищевказаними контрагентами підтверджуються дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідальність за достовірність та повноту даних податкової звітності, своєчасність підтвердження відомостей про юридичну особу державному реєстратору покладається законом безпосередньо на таку юридичну особу та не може слугувати підставою для визначення податкових зобов'язань контрагентам такої особи.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Антлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» без мети настання реальних наслідків, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Артпласт Трейд» та ТОВ «Аякс», визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на такі судові рішення не покликається.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Антлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», як нікчемних.

Частиною 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст.203, 215, 216, 218 ЦК України.

Відповідно до Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92), прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (стаття 75 пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України).

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 у справі про податкову заставу передбачено, зокрема, що встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключною прерогативою закону.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівному від 15.04.2013 року №0001502342, яким позивачу донараховано податок на прибуток за основним платежем в сумі 205 130,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 51 282,00 грн. та №0001512342, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 239 216,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 59 804,00 грн.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 15.04.2013 №0001502342 та №0001512342.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Торгово - виробнича фірма " Західтехнобуд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотри гривні).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.