Постанова № 31948328, 01.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2013 р. Справа № 804/5780/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування постанови та акту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 23 квітня 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_3, у якій просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03 грудня 2012 року, винесену державним виконавцем Астапенковою К.М.;

- визнати незаконним та скасувати акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03 грудня 2012 року, складений державним виконавцем Астапенковою К.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та передано ОСОБА_3 арештований автомобіль, який знаходився у заставі банку.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17 травня 2013 року надійшла заява ОСОБА_2 щодо розгляду справи без її участі, відповідно до наданих суду документів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01 червня 2013 року надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи без його участі та заперечення на позовну заяву.

Відповідно до змісту наданих суду заперечень, представник Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції зазначив, що оскільки станом на 03 грудня 2012 року будь-які листи або грошові кошти від ПАТ «Альфа-Банк» не надходили державним виконавцем в порядку ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу й складено відповідний акт, які є правомірними, у зв'язку з чим скасуванню не підлягають.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01 червня 2013 року надійшла телеграма від ОСОБА_3 щодо розгляду справи без його участі. Згідно тексту телеграми ОСОБА_3 заперечує проти позовних вимог.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, то у відповідності до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв'язку з тим, що від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що Корольовським районним судом Житомира 20 травня 2011 року було винесено судовий наказ № 2-н-1491/11 щодо стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 471000,00 грн. боргу за договором позики.

Заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. 21 червня 2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27510078, щодо виконання судового наказу № 2-н-1491/11 виданого 14 червня 2011 року, у якій встановлено строк для добровільного виконання до 28 червня 2011 року /а.с. 76/. Копія даної постанови про відкриття виконавчого провадження 21 червня 2011 року за вих. № 03-14/8921 була надіслана сторонам виконавчого провадження.

Державним виконавцем 21 березня 2011 року у присутності двох понятих, представника торгівельної організації «Укрспецреалізація», стягувача й боржника, був проведений опис й арешт майна боржника, а саме автомобілю MERCEDES-BENZ GL550, номер кузова НОМЕР_1, білого кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2, який відповідно до заяв сторін виконавчого провадження, був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 про що було зазначено у акті опису й арешту від 21 березня 2011 року.

Шахтарським міськрайонним судом Донецької області 07 жовтня 2009 року винесено судовий наказ № 2н-246/2009 щодо:

- стягнення заборгованості з Громадянина України, яким є ОСОБА_2, на користь ЗАТ «Альфа-Банк» за кредитом - в розмірі 695857,85 грн., по процентам - 51964,67 грн., пені в сумі 10 699,47 грн. - усього: 849521,99 грн.;

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 490086882 звернення стягнення на предмет застави - автомобіль MERCEDES-BENZ GL 550, 2008 року випуску, колір - білий, державний номер - НОМЕР_2, № кузову - НОМЕР_1, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ (свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_5, видане ВРЕР-11 УДАІ, м. Київ, 23.09.2008), що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ «Альфа-Банк» з укладанням від імені ОСОБА_2, угод щодо оплатного відчуження в будь-який спосіб з іншою особою - покупцем , зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, отриманням витягів з державного реєстру прав власності, а також надання ЗАТ «Альфа-Банку» всіх необхідних повноважень для здійснення такого відчуження.

Заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. 06 липня 2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27616892, щодо виконання судового наказу № 2н-246 виданого 12 листопада 2009 року, у якій встановлено строк для добровільного виконання до 13 липня 2011 року. Копія даної постанови про відкриття виконавчого провадження 06 липня 2011 року за вих. № 03-14/10403/6 була надіслана сторонам виконавчого провадження, в тому числі, ЗАТ «Альфа-Банк» надсилалась за двома адресами, а саме: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; м. Київ, вул. Щорса, 31.

Судом встановлено, що 15 липня 2011 року заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. згідно ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про об'єднання виконавчого провадження № 27510078 й № 27616892 у зведене.

На адреси ЗАТ «Альфа-Банк» 07 липня 2011 року за вих. № 03-14/10589/2 була надіслана копія акту опису й арешту автомобіля MERCEDES-BENZ GL 550, 2008 року випуску, державний номер - НОМЕР_2.

З матеріалів справи вбачається, що на запит Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за вих. № 0314/12092/2 від 27 липня 2011 року Головне управління державної автомобільної інспекції в місті Києві надало відповідь за вих. № 10/12180вх від 23 серпня 2011 року, у якій зазначило, що згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ міста Києва, станом на 22 серпня 2011 року, автомобіль MERCEDES-BENZ GL 550, державний номер - НОМЕР_2, 23 вересня 2008 року зареєстровано за гр. ОСОБА_2

Начальником Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Овсюк О.В. 17 травня 2012 року в порядку ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про призначення ОСОБА_7 експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 2-183/2011 від 15 липня 2011 року до складу якого входять: судовий наказ №2-н-1491/11 виданий 14 червня 2011 року Корольовським районним судом м. Житомира та судовий наказ № 2Н/246 виданий 12 листопада 2009 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк», ОСОБА_3 загальної суми заборгованості у розмірі 1320601,99 грн. Дана постанова направлена на адреси сторін виконавчого провадження 17 травня 2012 року за вих. № 0314/2714/2.

Відповідно до висновку про оцінку майна: автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель GL 550, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, VIN НОМЕР_1, кольор кузову - білий, тип ТС - легковий універсал - В, складеного приватним підприємцем ОСОБА_7 (код НОМЕР_4, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_6 від 03 червня 2011 року), судом встановлено, що станом на 21 травня 2012 року вартість об'єкту складає 956300,00 грн. Даний висновок було направлено державним виконавцем на адреси сторін виконавчого провадження 23 травня 2012 року за вих. № 03-14/9399/2.

На виконання до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надійшла заява від ОСОБА_3 щодо примусового виконання виконавчого напису 1741 від 04 вересня 2012 року приватного нотаріусу Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_8, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 1010000,00 грн.

Заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. 10 вересня 2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34478402, щодо виконання виконавчого напису № 1741 виданого 04 вересня 2012 року, у якій встановлено строк для добровільного виконання до 17 вересня 2012 року. Копія даної постанови про відкриття виконавчого провадження 10 вересня 2012 року за вих. № 0314/19401/12 була надіслана сторонам виконавчого провадження.

Після закінчення строку на добровільне виконання вищезазначене виконавче провадження 18 вересня 2012 року в порядку ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» було приєднано до зведеного виконавчого провадження постановою заступника начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М.

Судом встановлено, що між ПП «СП Юстиція» та Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 14 вересня 2012 року було укладено договір № 08/499/12/3-03т про реалізацію арештованого майна, а саме автомобілю MERCEDES-BENZ, модель GL 550, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, належного боржнику ОСОБА_2

На адресу Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції був направлений лист від ПП «СП Юстиція» від 03 жовтня 2012 року вих. № 0603/3002, в якому зазначено, що реалізація арештованого майна, а саме автомобілю MERCEDES-BENZ, модель GL 550, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, належного боржнику ОСОБА_2, не відбулася у зв'язку з відсутністю заявок покупців, того ж числа на адресу сторін виконавчого провадження в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслане повідомлення щодо дати проведення переоцінки арештованого майна 10 жовтня 2012 року.

ОСОБА_3 звернувся до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою про переоцінку майна на 1%. Згідно даного звернення 10 жовтня 2012 року державним виконавцем була проведена переоцінка арештованого майна на 1 %, про що складено відповідний акт.

До Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 30 жовтня 2012 року надійшов лист від ПП «СП Юстиція», в якому зазначено, що реалізація арештованого майна, а саме автомобілю MERCEDES-BENZ, модель GL 550, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, належного боржнику ОСОБА_2, не відбулася у зв'язку з відсутністю заявок покупців, того ж числа на адресу сторін виконавчого провадження в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслане повідомлення щодо дати проведення переоцінки арештованого майна 02 листопада 2012 року.

Державним виконавцем 02 листопада 2012 року була проведена переоцінка арештованого майна на 5 %, про що складено відповідний акт.

До Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 19 листопада 2012 року надійшов лист від ПП «СП Юстиція», в якому зазначень, що реалізація арештованого майна а саме, автомобілю MERCEDES-BENZ модель GL 550, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, належного боржнику ОСОБА_2, не відбулася у зв'язку з відсутністю заявок покупців й проінформували про закінчення строку реалізації арештованого майна.

Судом встановлено, що державний виконавець 20 листопада 2012 року за вих. № 03-14/19025/2 направив на адресу ПАТ «Альфа-Банк» листа з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно боржника, а саме автомобіль марки MERCEDES-BENZ модель GL 550, за початковою вартістю 956300,00 грн., а різницю між запропонованою вартістю та сумою заборгованості за судовим наказом № 2н-246/2009 від 07 жовтня 2009 року Шахтарського міськрайонного суду Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованості в сумі 849521,99 грн., запропоновано внести на депозитний рахунок.

Відповідно до копії опису вкладення у цінний лист вищевказана пропозиція була направлена 20 листопада 2012 року на дві адреса ПАТ «Альфа-Банк»: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; м. Київ, вул. Щорса, 31, що підтверджується відбитком поштового штемпелю.

На лист з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно боржника ПАТ «Альфа-Банк» не відповіло і своєї згоди на вчинення даних дій не виявило.

ОСОБА_3 02 грудня 2012 року звернувся із письмовою заявою до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а після ознайомлення подав заяву з вимогою передати йому нереалізований автомобіль.

Заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. 03 грудня 2012 року винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, якою передано в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, а саме: 956300,00 грн. стягувачеві ОСОБА_3 наступне майно: автомобіль марки MERCEDES-BENZ GL 550, тип кузова: легковий універсал - В, № кузова НОМЕР_1, рік випуску 2008, колір білий, що належить боржнику ОСОБА_2

Судом встановлено, що 03 грудня 2012 року заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М. було складено акт державного виконавця про передачу майна стягувачеві.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

4) виконавчі написи нотаріусів.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно ч.ч. 2, 5, 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Статтею 11 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-XII передбачено, що заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Відповідно до змісту ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Частинами 1, 3-5 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу» визначено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону.

Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах). У разі якщо заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою, це майно реалізується у встановленому порядку, якщо інше не передбачено договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року № 1448, було затверджено Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна.

Згідно п. 17, 18, 19 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

несплати переможцем аукціону у десятиденний термін повністю належної суми.

Якщо аукціон оголошено таким, що не відбувся, організатор аукціону повідомляє про це заставодержателя. Заставодержатель за згодою заставодавця має право залишити майно за собою за початковою ціною, про що повідомляє в п'ятиденний термін організатора аукціону.

У разі коли заставодавець такої згоди не дав або заставодержатель відмовився від прийняття заставленого майна, організатор аукціону призначає повторний аукціон не раніше, ніж через місяць з часу проведення першого аукціону.

Порядок проведення і підготовки аукціону, визначений цим Положенням, є обов'язковим у разі проведення повторного аукціону.

На повторному аукціоні початкова вартість майна за згодою заставодержателя може бути зменшена, але не більше, ніж на 30 відсотків.

Якщо аукціон не відбувся двічі, організатор аукціону у п'ятиденний термін повертає виконавчі документи заставодержателю.

Наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за № 480/3773, затверджено Порядок реалізації арештованого майна.

У п. 3.1 даного Порядку визначено, що орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.

Пунктами 8.2 та 8.4 даного Порядку також встановлено, що аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно.

Якщо аукціон не відбувся двічі, то майно знімається з аукціону, про що організатор аукціону в триденний термін повідомляє державного виконавця.

Відповідно до змісту ч.ч. 5-10 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

В свою чергу у статті 44 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Аналізуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані положення нормативно-правових актів, досліджуючи письмові докази, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Оскільки у зведеному виконавчому провадженні № 2-183/2011 від 15 липня 2011 року, було наявно декілька стягувачів по відношенню до одного боржника ОСОБА_2, в тому числі, ОСОБА_3 та заставодержатель автомобіль марки MERCEDES-BENZ GL 550 - ПАТ «Альфа-Банк», виконавче провадження було відкрито і щодо стягнення коштів, і щодо звернення стягнення на предмет застави, на пропозиції державного виконавця щодо залишення за собою заставленого майна завставодавець згоди не надав, проте інший стягувач ОСОБА_3 виявив бажання залишити за собою автомобіль марки MERCEDES-BENZ GL 550 в рахунок погашення перед ним заборгованості ОСОБА_2, отже, суд вважає, що в даному випадку виникає суперечка між нормами п. 19 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, який вимагає від державного виконавця повернути виконавчі документи заставодержателю та ч. 10 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», у якій визначено порядок передачі майна стягувачам, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно. З огляду на те, що норми закону мають вищу юридичну силу відносно норм підзаконного нормативно-правового акту, а саме - вищу юридичну силу мають наведені норми Закону України «Про виконавче провадження» щодо наведених норм Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, суд вважає, що в даному випадку передаючи заставлене майно стягувачу-незаставодержателю державний виконавець діяв у межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений законом, оскільки керувався нормами, що мають вищу юридичну силу та в повній мірі дотримався процедури передачі майна стягувачу.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Так, відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Таким чином, з огляду на наведене, оскаржуваними діями відповідача щодо здійснення процедури звернення стягнення на вказане заставлене майно та, зокрема, його подальшої передачі у власність стягувачу, який не є заставодержателем, не порушені права та інтереси як заставодержателя так і заставодавця. Виходячи з встановлених обставин справи та аналізу наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо порушення оскаржуваними діями відповідача прав та законних інтересів суб'єктів правовідносин з застави майна є такими, що не знайшли свого підтвердження і спростовуються дослідженими судом доказами та змістом норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з вищевказаним, суд приходить до висновку, що постанова про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03 грудня 2012 року та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03 грудня 2012 року, складені заступником начальника Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Астапенковою К.М., є правомірними та винесеними на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим не підлягають скасуванню. Отже, суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відносяться за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування постанови та акту - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Б. Ляшко