Постанова № 31947951, 13.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа№ 911/1510/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Мегеря А.В. - ліквідатор

від відповідача - Ванда С.В. - представник

від апелянта Заголдій Я. Ю. - представник, Ігнатенко О.М. - представник

присутні: Шевченко Д.С., Таран С.В, - телеоператор телеканалу «ТРК Бест»

Капаєнко А.Ю. - редактор газети «Київський ярмарок», Уляницький Д.В. - газета «Капітал», Савчук Н.В. - журналіст телеканалу «ТРК Бест»

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма-Логістик»

на ухвалу

Господарського суду Київської області

від 21.05.2013р.

у справі № 911/1510/13 (суддя Чорногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма»

до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2013р. у справі № 911/1510/13 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма-Логістик» про визнання права власності повернуто позивачу без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Позивач ТОВ «Плазма-Логістик», не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами - ТОВ «Плазма-Логістик» для сумісного розгляду з первісно заявленими позовними вимогами.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Плазма-Логістик» посилається на те, що місцевим судом порушено норми процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до прийняття ухвали, яка підлягає скасуванню.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши позовні матеріали, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Мегери Артура Валерійовича, що діє на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 02.07.2012 року у справі Б22/144-10/8 (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 15.04.2013 року (вх. № 1561 від 19.04.2013 року) до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - Відповідач) про визнання права власності.

21.05.2013 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма-Логістик».

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, предметом позову є визнання права власності на склад № 5 (перша черга), П-ІІ, 4243,8 кв.м. та будівлі складу № 5 (друга черга), П-ІІІ, 17109, 6 кв.м.; КПП № 1, С-ІІ, 29,6 кв.м., КПП « 2, Р-І 3, 8 кв.м. що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, тобто позовні вимоги майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 203 від 20.05.2013 про сплату судового збору у розмірі 1134,00 грн.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви предметом позову є визнання права власності, тобто позовна заява майнового характеру.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір, виходячи з вартості спірного майна, доказів вартості якого останній місцевому суду не надав.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 21.05.2013 позивач подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості спірного майна.

Відповідно до п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п.4 ст. 63 ГПК України позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду, якщо позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 21.05.2013р. у справі № 911/1510/13 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма-Логістик» на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2013р. у справі № 911/1510/13 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2013 р. у справі № 911/1510/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1510/13 повернути Господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.