Рішення № 31947112, 12.06.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.06.2013 Справа № 907/339/13

Розглянувши матеріали справи

За позовом Управління з питань майна комунальної власності ОДА, м. Ужгород

До відповідача приватного підприємства "Проектпродсервіс", м. Ужгород

Про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 96264,72 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

Від позивача - Андроненков С.С., предст. за дов. від 06.02.13 №80/01-9; Маник Т.М., предст. за дов. від 09.08.12 №559/01-9

Від відповідача - Гой В.О., директор, Навроцький В.В., предст. за дов. від 04.03.13 №1

Суть спору: стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 96264,72 грн.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 10.06.13 по 11.06.13 та по 12.06.13 до 14:30 год. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

Представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Вважають, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов"язання по сплаті орендної плати, тому просять стягнути суму боргу та пені у примусовому порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. У письмовому відзиві на позов зазначає, що позивач у даній справі не має права вимоги за договором оренди, оскільки останній був підписаний з Закарпатською обласною радою в особі Лущака В.Ю., і тому Управління з питань майна комунальної власності ОДА не перебуває у орендних відносинах з відповідачем.

В судове засідання подав контррозрахунок орендної плати за спірний період, в якому за лютий 2013 року, з врахуванням зменшення площі, вказав суму 16476,49 грн., пояснивши свої розрахунки направленою позивачу в лютому 2013 року заявою про внесення змін до Договору оренди і зменшення орендованої площі приміщень.

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2012 року між сторонами у спорі укладено договір оренди приміщень, згідно з яким орендодавець - Управління з питань майна комунальної власності обласної державної адміністрації, передає приватному підприємству "Проектпродсервіс" - орендарю, в тимчасове оплатне користування для здійснення підприємницької діяльності вбудовані приміщення площею 295 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Нахімова, 4, разом з технологічним та допоміжним обладнанням харчоблоку.

07 лютого 2012 року було підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення; технологічного та допоміжного обладнання.

Орендна плата за користування приміщенням визначена розділом 4 Договору, зокрема, загальна вартість орендної плати на момент укладення договору становить 25320 грн., в т. ч. 4220 грн. ПДВ; за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Однак, свої зобов"язання по сплаті орендної плати відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього за листопад-грудень 2012 року з врахуванням боргу за попередній період за весь час дії договору, згідно з розрахунком орендної плати, рахується заборгованість у розмірі 95437,05 грн.

Крім вказаної суми заборгованості в ціну позову включено також 827,67 грн. нарахованої відповідачу пені за прострочення платежу, вимогу про сплату якої було поставлено в рахунку позивача від 28.03.2012р. №56, долученому до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши уповноважених представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Так, умови договору щодо оплати відповідачем орендної плати в повному обсязі не виконано, цим самим порушено пункт 6.2 договору (обов"язок орендаря вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату), внаслідок чого у відповідача перед позивачем за листопад-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року, з врахуванням боргу за час дії договору(з 06.02.2012 по лютий 2013р.), виникла заборгованість у сумі 95437,05 грн., яка підтверджена, зокрема, розрахунком позовних вимог, договором оренди від 06.02.2012 року, виставленими рахунками(№140 від 10.12.12 на суму 25042,60 грн., №160 від 08.01.13 на суму 25092,68, №12 від 08.02.13 на суму 25142,87 грн., №39 від 07.03.13 на суму 25117,73 грн.) та платіжними дорученнями про часткову сплату оренди (долучені до матеріалів справи).

З огляду на те, що відповідач частково погасив борг у розмірі 5000 грн., згідно з платіжним дорученням №177 від 25.04.13, провадження в цій частині належить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Вимога ж про стягнення основного боргу в сумі 90457,05 грн. підлягає до задоволення.

Зменшення суми орендної плати за лютий 2013, зазначене у контррозрахунку відповідача, до уваги судом не взято, оскільки доказів про внесення змін до Договору у встановленому порядку (п. 11.3) сторонами не подано, одностороння ж відмова від договору не допускається.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 90437,05 грн. боргу по орендній платі.

Вимога ж позивача про стягнення нарахованої відповідачу та виставленої йому до сплати рахунком №56 від 08.03.2012р. пені у розмірі 827,67 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виставивши відповідачу рахунок з нарахованою за несвоєчасну сплату оренди пенею, позивачем не зазначені ні період прострочення, ні сума боргу, на яку нарахована пеня, а відтак, суду не вбачається за можливе самостійно перевірити правильність її нарахування, у зв"язку з чим вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача про неналежного позивача-стягувача судом відхилено з огляду на наступне.

Об"єкт оренди-вбудовані приміщення справді є комунальною власністю Закарпатської обласної ради (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.12.2004 міститься в матеріалах справи).

Однак, відповідно до Положення про управління з питань майна комунальної власності обласної державної адміністрації, затверджене розпорядженням голови державної адміністрації від 17.05.05 №272, останнє є структурним підрозділом облдержадміністрації, яке відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, за дорученням обласної ради виступає орендодавцем окремих структурних підрозділів і організацій, нежитлових приміщень та іншого нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області(пункт 4.11 Положення). Начальник же Управління діє без довіреності від імені управління та представляє інтереси управління в усіх підприємствах, установах, організаціях.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В матеріалах справи міститься копія рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2012 по справі №5008/917/2012 за позовом Управління з питань майна комунальної власності обласної державної адміністрації до приватного підприємства "Проектпродсервіс" про стягнення суми 75328,90 грн. боргу по орендній платі за спірним договором. З тексту вказаного рішення вбачається, що уповноваженим представником підприємства позовні вимоги визнано, орендні відносини між сторонами під сумнів не ставились, як і те, що управління з питань майна комунальної власності є належним позивачем у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача належить віднести судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1908,74 грн., з врахуванням, що 5000 грн. боргу перераховано позивачем після пред"явлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1- ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Проектпродсервіс" (88008 Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська, 16, код 36943380) на користь Управління з питань майна комунальної власності обласної державної адміністрації(88008 Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код 33537213, р/р 34220999700001 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 37975895) суму боргу по орендній платі у розмірі 90437,05 грн. (дев"яносто тисяч чотириста тридцять сім гривень 05 коп.), а також 1908,74 грн.( одна тисяча дев"ятсот вісім гривень 74 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В частині стягнення 5000 грн. боргу провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 20.06.13р.

Суддя Журавчак Л.С.