Рішення № 31947021, 10.06.2013, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-138/12

10 червня 2013 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Олійник П.В.

при секретарі - Озарчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить передати в заклад банку заставне майно, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на заставне майно та виселити відповідача з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати по справі.

В ході судового розгляду представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої уточнено суму заборгованості по кредиту в рахунок погашення якої просить звернути стягнення на предмет іпотеки, яка становить в розмірі 59712,71 дол. США.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача Нестерук В.Ю., позов підтримав та просить задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, на попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнавав. Просив відмовити в задоволенні позову у зв"язку з важким фінансовим становищем відповідача, який має на утриманні двох неповнолітіх дітей, та немає можливості своєчасно сплачувати кредит.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши представлені у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що 22 вересня 2008 року позивачем на підставі кредитного договору № ROT0GА0000000745 відповідачу надано кредит у розмірі 30542,16 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 22 вересня 2023 року.

У відповідності до ст.525, 526, аб.1 ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. У відповідності до ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів. Аналогічне передбачено і пунктом 2.3.3 кредитного договору.

Пунктом 8.1 кредитного договору встановлено обов'язок відповідача проводити погашення кредиту щомісячними платежами в сумі 475,44 доларів США.

Всупереч умовам кредитного договору та наведеним нормам закону відповідачем порушено порядок та строки погашення заборгованості по кредиту. Згідно розрахунку залишок кредиту станом на 03 березня 2012 року становить 59712, 71 доларів США., з них: заборгованість за кредитом складає 26215,29 доларів США, заборгованість за відсотками складає 12706,97 доларів США грн., заборгованість з комісії складає 4619,56 долари США та 16170,89 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 22 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки № ROT0GА0000000745, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 68,60 м. кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 18.8.2 укладеного сторонами договору іпотеки встановлено, що у випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, позивач має право звернути стягнення на майно.

Відтак, вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки не суперечить договору та чинному законодавству України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про виселення відповідача та зняття з реєстраційного обліку, то суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим, в ч.1 ст.40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку".

Проте, в матеріалах справи відсутні дані хто на даний час проживає в житловому будинку на який просять звернути стягнення, відсутня письмова вимога про добровільне звільнення відповідачем житлового будинку, будь-яких інших доказів щодо дотримання банком процедури виселення відповідача позивачем не надано.

Оскільки відсутні докази виконання приписів, встановлених ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України щодо примусового виселення відповідача із житлового будинку, на який здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, так як на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаного житлового приміщення його мешканцем в розумінні вимог ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом. Виходячи з викладеного не підлягає до задоволення і вимога позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку.

У відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 1708,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які підтверджені документально.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 60, 212 ЦПК України, , суд

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року в сумі 59712,71 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року, а саме: житловий будинок загальною площею 68,60 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., зареєстрований: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, шляхом продажу ПАТ КБ "Приватбанк" ( 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 ) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1828 ( одна тисяча вісімсот двадцять вісім ) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олійник П.В.