Ухвала суду № 31946878, 13.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/722/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

представників позивача: Сої С.О., Шевчука А.А., Смірнової Л.Є.

представника відповідача: Непийводи І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогрупа-2005" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогрупа-2005" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000142300, №0000242300 від 07 лютого 2013 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 09 квітня 2013 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС, згідно із ст. 77 ПК України, наказу Вінницької ОДПІ від 26.11.2012 року №3087/22 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Нафтогруппа-2005" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012р.. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №208/22-02/34094924 від 28.01.2013р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Нафтогруппа-2005" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012р.. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012 р.

Під час перевірки встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.138.2, пп. 138.10.2 "в", пп. 138.10.3 "д", пп. 138.10.3 "е" п. 138.10, ст. 138, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146 Податкового Кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, підприємством було занижено податок на прибуток у сумі 135870,00 грн.

Крім того, було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством було занижено податок на додану вартість у сумі 595476,00 грн., а також, було встановлено його завищення у сумі 1655,00 у період вересня 2012 року на суму 1655,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки, оскаржив його у адміністративному порядку. Однак, відповідач своїм листом від 06.02.2013 року, за результатами розгляду заперечення, висновки акта №208/22-02/34094924 від 28.01.2013 року залишив без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі акту перевірки Вінницька ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0000242300 від 07.02.2013р., в зв'язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 147732,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000142300 від 07.02.2013 року, в зв'язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 951573,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як слідує з акту перевірки органом державної податкової служби встановлено, що в порушення пп. 138.10.2 "в" п. 138.10 ст. 138, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146 Податкового Кодексу України, позивач безпідставно відніс до складу "Адміністративні витрати" суму витрат на ремонт, поліпшення власних та орендованих основних засобів, які перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року та не відносяться до складу валових витрат (т. 1 а. с. 32). Свої висновки податковий орган обґрунтовує тим, що сукупна балансова вартість всіх груп основних засобів на початок 2012 року складала 3871760, 00 грн., а тому підприємство мало право віднести до валових витрат тільки 10% від цієї суми, а це 387176,00 грн. Проте, відповідно до актів списання товарів було здійснено ремонт та поліпшення власних та орендованих основних засобів на загальну суму 512490, 00 грн. Таким чином, на думку податкового органу, позивач безпідставно відніс до складу витрат суму 125314,00 грн. (512490,00 грн. - 387176,00 грн.).

Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогруппа-2005" має у власності автозаправні станції, які розташовані за адресами: Вінницька область, м. Іллінці, вул.. Кірова, 114 Ж та Вінницька область, Піщанський район, смт. Піщанка, вул.. Ломоносова, 4А. (т. 1 а. с. 115-118).

30.06.2011 року між TOB "Нафтогрупа-2005" та TOB "Бривар" було укладено договір оренди майна № НБ-306 , відповідно до якого позивач прийняв у строкове платне користування на умовах оренди цілісний майновий комплекс нафтобази, яка знаходиться за адресою: вул. Центральна, 4, станція Погребище 1, Погребищенського району, Вінницької області, терміном з 30.06.2011року по 30.05.2014 року (т. 1 а. с. 173-176).

Так, відповідно до п.п.5.3.6 цього договору орендар зобов'язаний, зокрема проводити за власний рахунок поточний ремонт приміщень та обладнання, що входять до складу об'єкту оренди, необхідний для нормального функціонування об'єкту оренди.

Відповідно до п.п.5.3.7 цього ж договору орендар зобов'язаний здійснювати оплату комунальних послуг за користування водопроводом, тепловою та електроенергією, газом та зв'язком, згідно показників приладів обліку, а також відшкодовувати та оплачувати усі витрати, здійсненні орендодавцем, для цільового використання об'єкта оренди орендарем.

Також, відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1. Договору, поточний ремонт об'єкту оренди проводиться орендарем за власний рахунок або відшкодовується та оплачується ним орендодавцю у розмірі фактичних витрат, понесених на такий поточний ремонт.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Бривар" було укладено договір оренди автотранспортного засобу №1 від 10.01.2012 року. (т. 1 а. с. 119).

Так, відповідно до п. 1.1. цього договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування автомобіль DAF ХР 95.48, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер 628ВМ та причіп FRUEHAUF Т34Т, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер .4-51ХР.Строк оренди ТЗ, відповідно до п .1.4. Договору, становить до 31.12.12. Відповідно до п. 3.2.3 Договору орендар зобов'язується забезпечувати утримання автомобіля в справному стані, здійснювати за свій рахунок поточний ремонт, технічне обслуговування, технічний огляд та інші витрати по утриманню автомобіля, нести витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу.

Позивач у 2-му та 3-му кварталі 2012 року здійснив списання товарів на загальну суму 512490,16 грн. на підставі наступних актів списання товарів:

№ 34 від 30.04.12: поточне обслуговування автомобілів, а саме придбання автозапчастин на суму - 94883,38 грн.;

№ 35 від 30.04.12: витрати на утримання основних засобів, а саме орендованих АЗС на суму - 13944,74 гри.;

№ 274 від 31.07.12: поточне обслуговування автомобілів, а саме придбання автозапчастин на суму - 22028,64 грн.;

№ 275 від 31.07.12: витрати на утримання основних засобів, а саме орендованих АЗС на суму 390,02 гри.;

№ 281 від 31.08.12: поточне обслуговування автомобілів, а саме придбання автозапчастин на суму - 27267,85 грн.;

№ 282 від 31.08.12: витрати на утримання основних засобів, а саме орендованих АЗС на суму - 830,88 грн.;

№ 287 від 30.09.12: поточне обслуговування автомобілів, а саме придбання автозапчастин на суму - 19144,65 грн. (т. 1 а. с. 108-114).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.10.2 «в» п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством складається, зокрема, з витрат на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

П. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу України визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Відповідно до п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

З аналізу наведених норм слідує, що п. 146.11, 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України визначає наслідки здійснення платником податків витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, таких як модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, що приводить до зростання майбутніх економічних вигод. Разом з тим, п.п. 138.10.2 «в» п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України визначає наслідки здійснення платником податків витрат на утримання основних засобів.

Оскільки, позивачем у перевіряємому періоді здійснювались витрати саме на утримання основних засобів, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення п.п. 138.10.2 «в» п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача щодо порушення позивачем пп. 138.10.2 "в" п. 138.10 ст. 138, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146 Податкового Кодексу України та завищення ним витрат на суму 125314,00 грн.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 138.2, пп. 138.10.3 "д", п. 138.10 ст.138, п. 146.12 ст. 146 Податкового Кодексу України - безпідставне віднесення до складу "Витрати" витрат в загальній сумі 100634 грн. на підставі договору оренди майна № НБ 30.06.2011року та акту надання послуг № 48 від 30.09.2012 року. Свої твердження податковий орган обґрунтовує тим, що зазначені операції не підтверджені належним чином оформленими первинними документами та перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.

Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом, між позивачем та ТОВ "Бривар" було укладено договір оренди майна № НБ-306 від 30.06.2011року та підписано щодо нього протокол погодження договірної ціни №1 від 30.06.2011 року (т.1 а. с. 173-175).

На виконання умов договору, передбачених п. 4.4., п.п. 5.3.6., п.п. 5.3.7. п. 5.3., п.п. 6.1.1. п. 6.1. сторонами був підписаний акт на надання послуг № 48 від 30.09.2012 на загальну суму 120760,60 грн. в т.ч. ПДВ - 20126,77 грн., відповідно до якого позивач поніс витрати на утримання орендованої нафтобази в сумі 100634,00 грн. без ПДВ.

Орган державної податкової служби зазначає, що вказаний акт про надання послуг як первинний документ складений всупереч вимогам п. 138.2. ст. 138 ПК ч. 1 і ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", оскільки останній не містить такого реквізити як зміст та обсяг господарської операції (т. 1 а. с. 34-35).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт на надання послуг № 48 від 30.09.2012 року містить записи про зміст та обсяг господарської операції, а саме в ньому зазначено, що орендар на підставі договору оренди майна № НБ-306 від 30.06.2011 року відшкодовував витрати орендодавцю, а саме витрати на поточний ремонт цілісного майнового комплексу нафтобази

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень органу державної податкової служби щодо порушень позивачем пп. 138.10.3 "д", п. 138.10 ст.138, п. 146.12 ст. 146 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 138.10.3 «д» п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг складаються, зокрема, з витрат на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Оскільки, позивачем у перевіряємому періоді здійснювались витрати саме на утримання основних засобів, відповідно до умов укладеного договору, що не пов'язано з поліпшенням об'єктів основних засобів, таких як модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення п.п. 138.10.2 «д» п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Актом перевірки встановлено, що на порушення п.44.1 ст. 44, п. 138.2, пп. 138.10.3 "е", п. 138.2 Податкового Кодексу України, позивачем було безпідставно віднесено до складу "Витрати" витрати на транспортування товарів за 3-4 квартали 2011 року, які не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами (актами здані-прийняття робіт послуг) та відсутністю товарно-транспортних накладних (т. 1 а. с. 36).

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір надання послуг по перевезенню вантажів.

Відповідно до умов вказаного договору позивач, замовив у виконавця послуги по перевезенню вантажів, а саме паливно-мастильних матеріалів автомобілями: ГАЗ 5312 держ. № НОМЕР_1, КАМАЗ 53212 держ. НОМЕР_2 та МАЗ 8925 держ. НОМЕР_3.

На виконання умов зазначеного договору, контрагент надав позивачу в 3-4 кварталах 2011 року послуги по перевезенню ПММ на загальну суму 461327,22 грн. в т.ч. ПДВ, про що свідчать підписані такі акти здачі-робіт (надання послуг): № ОУ-0000014 від 29.07.2011р., № ОУ-0000015 від 31.08.2011 року, №ОУ-0000018 від 30.09.2011р., № ОУ-0000020 від 31.10.2011р., № ОУ-0У від 30.11.2011р., № ОУ-0000022 від 30.12.2011р. та податкові накладні №14 від 29.07.2011р., №15 від 31.08.2011 р., №18 від 30.09.2011р., №20 від 31.10.2011р., №21 від 30.11.2011р., №22 від 30.12.2011 р..

Розрахунок за наданні послуги перевезення проводились шляхом здійснення взаємозаліку взаємних (зустрічних) загальну суму 386918,22 грн. без ПДВ, що підтверджується протоколами погодження взаємних (зустрічних) вимог: №2 від 30.09.2011р., №3 від 30.09.2011 р. та №4 від 31.12.2011р.

В актах надання послуг зазначено місце їх складання - м. Вінниця, обсяги та повний зміст наданих послуг - вказана відповідна кількість кілометрів та зазначено вид послуг - послуги бензовоза по перевезенню паливно-мастильних матеріалів, а також понесені витрати на надання послуг - вказана відповідна сума, на яку були надані вказані послуги. (т. 1 а. с. 211-216).

Позивачем до матеріалів справи долучено товарно-транспортні накладні, відповідно до яких здійснювалось перевезення в період з липня 2011 року по грудень 2011 року (т. 2-3).

Що стосується посилань органу державної податкової служби на ненадання позивачем для перевірки товарно-транспортних накладних за 2011 рік, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив вказані доводи, посилаючись на нескладення посадовими особами, що проводили перевірку акту, що засвідчує факт відмови у наданні первинних документів відповідно до положень п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України.

Актом перевірки встановлено, що позивач в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового безпідставно завищив суму податкового кредиту всього на 559150,00 грн. та занизив суму податкового кредиту по податку на додану вартість сумі 21367,00 грн. по операціях з отримання послуг у ТОВ "Бривар", які спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування по податку на додану вартість, та не маючи під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом, між ТОВ "БРИВАР" та позивачем було укладено договір оренди майнового комплексу АЗС № 30 від 02.08.2010р., за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, №139 "А" та підписано до нього протокол погодження договірної ціни №2 від 30.06.2011року.

Також, між позивачем та його контрагентом 02.08.2011 року було укладено договір оренди майнового комплексу АЗС № 31 за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 205 "А" та підписано до нього протокол погодження договірної ціни №2 від 30.06.2011року.

Зазначені договори є типовими та містять ідентичні умови (т. 4 а. с. 106-111)

Фактичне виконання умов вказаних договорів підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами надання послуг оренди та на відшкодування експлуатаційних витрат на загальну суму 397114,40 грн. в т.ч. ПДВ 66185,73 грн. (т. 4 а. с. 113-129), платіжними дорученнями (т. 4 а. с. 155-186), податковими накладними (т. 4 а. с.130-154).

Між ТОВ "БРИВАР" та позивачем було укладено договір оренди майнового комплексу АЗС № 22 за адресою м. Вінниця, пр. Юності, 81 "А" від 04.05.2011р. та підписано до нього протокол погодження договірної ціни № 3 від 30.06.2011р.

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджується актами надання послуг оренди та на відшкодування експлуатаційних витрат (т. 4 а. с. 190-207), платіжними дорученнями (т. 4 а. с. 236-250), податковими накладними (т. 4 а. с. 207-235, т. 5 а. с. 1-13).

Між ТОВ "Нафтогрупа-2005" та ТОВ "Бривар" було укладено договір оренди майна № НБ-306 від 30.06.11 року, а також підписано сторонами Протокол погодження договірної ціни №1 від 30.06.2011 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та акти надання послуг оренди та на відшкодування експлуатаційних витрат (т. 1 а. с. 177-190), платіжні доручення та податкові накладні (т. 1 а. с. 191-208).

Між ТОВ "БРИВАР" та позивачем було укладено договір оренди автотранспортного засобу 10.01.2012 р. та підписано до даного додаток №1 від 01.01.2012р. Згідно п. 4.1. Договору, орендна плата встановлюється в додаткових угодах до договору.

Виконання умов вказаного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та актами надання послуг оренди (т. 1 а. с. 123-133), платіжними дорученнями та податковими накладними (т. 1 а. с. 134-155).

Між позивачем та ТОВ "Бривар" було укладено договір оренди автотранспортного засобу № 2 від 02.02.2012р. та підписано додаток №1 від 02.02.2012р. (т. 5 а. с. 14-16).

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та актами надання послуг оренди (т. 5 а. с. 17-21), платіжними дорученнями, податковими накладними (т. 5 а. с. 21-25).

Орган державної податкової служби в акті перевірки зазначає, що позивачем не виконано умови Договорів оренди та Протоколів погодження договірної ціни, а саме: орендна плата здійснюється по факту надання послуг (виконання робіт) за результатами календарного місяця, що фіксується в актах про надані послуги. Згідно "Актів наданих послуг" підприємством фактично отримано їх на загальну суму 849013,80 грн., в т.ч. ПДВ 141502,30 грн., а відповідно податкових накладних фактично перераховано коштів як попередня оплата за послуги згідно договорів оренди ТОВ "Бривар" на загальну суму 3396431,30 грн., в т.ч. ПДВ 679286,26 грн. (що не передбачено умовами договору).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивачем було сформовано податковий кредит за подією, що відбулась раніше, а саме дати здійснення попередньої оплати за надання послуг. Податковий кредит було сформовано позивачем на підставі реальних господарських операцій, що підтверджується відповідними первинними документами, які були досліджені судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання органу державної податкової служби на порушення позивачем умов укладених договорів щодо здійснення оплати орендної плати по факту надання послуг (виконання робіт), оскільки порушення виконання умов договорів не можуть автоматично свідчити про порушення податкового законодавства.

Органом державної податкової служби було встановлено порушення позивачем приписів п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу в частині неправомірного віднесення сум ПДВ по отриманих транспортних послугах (послуги бензовоза) по договору про надання автотранспортних послуг ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 76887,00 грн.

Виконання умов вказаного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт, податковими накладними, протоколами погодження взаємних (зустрічних) вимог: №2 від 30.09.2011р., №3 від 30.09.2011р. та № 4 від 31.12.2011р.

Таким чином, факт отримання позивачем послуг від ФОП ОСОБА_6 підтверджується належними чином оформленими первинними документами.

Крім того, згідно зі статутом ТОВ "Нафтогрупа - 2005" основним видом діяльності товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Позивач має у власності автозаправні станції та орендує цілісний майновий комплекс нафтобази, а відтак колегія суддів вважає, що отримання позивачам автотранспортних послуг (послуг бензовоза) безпосередньо пов'язано зі здійсненням позивачем господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000142300 та № 0000242300 від 07 лютого 2013 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2013 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.