Рішення № 31945727, 18.06.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2013 р. Справа №917/1011/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", вул. Нижньодніпровська, 1, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, 52005

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон-2003", вул. Озерна, 9, м. Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів у сумі 36 491,48 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: Гирба О.А. , дов. № 3 від 02.01.13 р.

від відповідача: не з'явились.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно накладних № 1993, № 2027, № 2028, № 2449 в розмірі 36 491,48 грн., з яких: 35 591,14 грн. - основний борг та 900,34 грн. - 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В період з липня 2012 р. по серпень 2012 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 35 591, 14 грн., що підтверджується накладними № 1993 від 11.07.2012 р. на суму 482,40 грн., № 2027 від 12.07.2012 р. на суму 198,22 грн., № 2028, від 12.07.2012 р. на суму 34 663,68 грн., № 2449 від 15.08.2012 р. на суму 246,84 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто судом в судовому засіданні) та довіреністю на отримання ТМЦ № 0014 від 11.07.2012 р. (копія в матеріалах справи, оригінал оглянуто судом в судовому засіданні).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між сторонами суд встановив, що сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України та п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" відповідач повинен був оплатити позивачу вартість отриманої продукції в день її отримання.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст. ст. 526, 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.09.2012 р. позивач направив відповідачу лист з вимогою сплатити борг в повному обсязі, про те, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 35 591,14 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Посилаючись на положення ст. 625 ЦК України позивач, враховуючи періоди виникнення заборгованості, правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 900,34 грн. за період з 11.07.2012 р. по 20.05.2013 р..

Відповідно до ст. 43,ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовані обставини, які зазначені у позові, доказів сплати вартості отриманого товару не надано.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неон-2003" (вул. Озерна, 9, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код. 332753611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (вул. Нижньодніпровська, 1, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005, код 25008215, п/р 26008001348732 в АО "ОТП Банк", м.Київ, МФО 300528) суму основного боргу в розмірі 35 591,14 грн., 3 % річних в сумі 900,34 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ на його виконання.

Повне рішення складено _____

Суддя О.А.Киричук