Постанова № 31944411, 16.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2013 року № 826/7564/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Адвоката ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит, визнання неправомірними дій щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом та скаргою, зобов'язання відповідача надати повну відповідь на адвокатський запит.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2013 відкрито скорочене провадження у справі.

У позовній заяві позивач зазначає, що податковий орган протиправно відмовив у наданні інформації на адвокатський запит, зазначивши, що інформацію надати немає можливості. За таких обставин, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненадання запитуваної інформації протиправною, оскільки запитувана інформація є відкритою і не віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Через канцелярію суду 12.06.2013 від відповідача надійшли письмові заперечення, де податковий орган зазначає, що не погоджується з позовними вимогами та просить суд відмовити у їх задоволенні. Відповідач вказав на те, що запитувана позивачем інформація є загальнодоступною, а тому він міг отримати її в відкритих джерел, про що було зазначено у відповіді на адвокатський запит.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі. Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Суд встановив, що адвокат ОСОБА_1 звернулась до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва з адвокатським запитом № 58 від 28.01.2013, у якому просила надати інформацію щодо того, чи було НВКП «МІТІС» платником ПДВ на момент видачі йому ТОВ «Спецмонтажприлад» податкових накладних від 28.02.2012 № 29 та від 20.04.2012 № 10.

За результатами розгляду адвокатського запиту ДПІ у Голосіївському районі міста Києва в листі від 04.02.2013 №585/9/18-309 повідомила, що запитувана позивачем інформація одержана органами державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єктів господарської діяльності у зв'язку з виконанням покладених на них функцій. Також у даному листі податковий орган вказав на те, що запитувана позивачем інформація доступна на інтерактивних сторінках інформаційного порталу Державної податкової служби у місті Києві (www.sts.gov.ua) у банері «Реєстрація платників ПДВ», «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» та «Дізнатися більше про свого бізнес-партнера». Відповідач у листі зазначив, що за вказаним запитом адвокат ОСОБА_1 зможе оцінити чи було НВКП «МІТІС» платником податку на додану вартість у період з 28.02.2012 по 20.04.2012.

З матеріалів справи вбачається, що позивач запитувала інформацію, яка не віднесена до інформації з обмеженим доступом. Отже, податковий орган зобов'язаний був надати повну та достовірну інформацію на адвокатський запит позивача № 58 від 28.01.2013 протягом встановленого законом строку.

Однак, як вбачається з копії листа ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 04.05.2013 № 585/9/18-319, відповідач не надав адвокату запитувану інформацію, а лише повідомив про наявність такої інформації в мережі Інтернет.

Суд встановив, що не погоджуючись із відмовою відповідача у наданні інформації за адвокатським запитом № 58 від 28.01.2013 позивач цінним листом з описом вкладення направила скаргу на ім'я начальника ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби № 62 від 26.02.2013, у якій просила надати відповідь на вказаний адвокатський запит.

Згідно інформації з веб-сайту Укрпошти (http://www.ukrposhta.com) відправлення № 0405316904203 отримане адресатом 06.03.2013.

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби у відповідь на зазначену скаргу позивача направила позивачу лист від 20.03.2013 № 3335/9/18-309, зміст якого є ідентичний змісту листа від 04.05.2013 № 585/9/18-319.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог положень ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не надав позивачу інформацію на адвокатський запит позивача № 58 від 28.01.2013.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що вони підлягають задоволенню.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 94, 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Адвоката ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 28.01.2013 № 58 та скаргу від 26.02.2013 № 62 адвоката ОСОБА_1 у строк визначений ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

3. Визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом від 28.01.2013 № 58 та скаргою від 26.02.2013 № 62.

4. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби надати повну відповідь на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 № 58 від 28.01.2013 з інформацією щодо того чи було Науково-виробниче колективне підприємство «МІТІС» (код ЄДРПОУ 13668308) платником податку ПДВ у період з 28.02.2012 - 20.04.2012.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп. на користь Адвоката ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Кобилянський