Постанова № 31943069, 12.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа № 914/365/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Поплавського Богдана Євгеновича без номера від 22.03.2013 року (вх. №05-05/286/13 від 02.04.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року

у справі №914/365/13-г

за позовом Прокурора Жидачівського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, в особі Вільховецької сільської ради, с. Вільхівці, Жидачівський район, Львівська область

до Селянського (фермерського) господарства Поплавського Богдана Євгеновича, с. Іванівці, Жидачівський район, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Жидачівської районної державної адміністрації, м. Жидачів, Львівська область

про стягнення 5089,98 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Куцик В.Б., старший прокурор відділу Прокуратури Львівської області (посвідчення №011165);

від позивачів: Бойко О.В., Соколовський І.П., представники (довіреності в матеріалах справи);

від відповідача: Поплавська Є.В., Колтоновський О.О., представники (довіреності в матеріалах справи);

від третьої особи: Павловський М.І,, представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось.

Фіксування судового процесу здійснюється за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду. 21.05.2013 року суд продовжив строк розгляду спору на 15 днів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у цій справі (суддя Синчук М.М.) позов задоволено, стягнено з Селянського (фермерського) господарства Поплавського Богдана Євгеновича (надалі СФГ Поплавського Б.Є.) на користь Вільховецької сільської ради 5089,98 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства, та в доход Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що згідно договору оренди землі від 27.01.2012 року, укладеного між Вільховецькою сільською радою та СФГ Поплавського Б.Є., скаржнику передано в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, що знаходиться за адресою: с. Вільхівці, урочище «За селом», загальною площею 19,72 га, а 15.03.2012 року між цими ж сторонами укладено договір оренди землі, відповідно до якого Вільховецька сільська рада передала СФГ Поплавського Б.Є. в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу, загальною площею 47,34 га, а тому відповідачем земельна ділянка в урочищі «За дзюньком» самовільно не використовувалась. Також апелянт зазначає, що ним сплачувалась орендна плата за оренду землі, про що є довідка податкового органу. СФГ Поплавського Б.Є. просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Учасники процесу відзивів на апеляційну скаргу не надали, однак їх присутні представники заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Рішенням Вільхівецької сільської ради від 25.01.2005 року «Про розгляд заяви фермера Поплавського Богдана Євгеновича про виділення земельних ділянок для ведення фермерського господарства» фермеру Поплавському Богдану Євгеновичу надано земельні ділянки загальною площею 30 га, в тому числі: біля фермерського господарства Козака Б.Д. в селі Вільхівці в урочищі «За дзюньком» - 15,7 га; біля фермерського господарства Пасемка І.Д. в селі Вільхівці в урочищі «За селом» - 14,3 га (п.1). цим же рішенням (п.2) передбачено, що приступити до використання вище названих земельних ділянок під фермерське господарство слід після розробки відповідної технічної документації (проекту відводу).

27 січня 2012 року між Вільховецькою сільською радою (Орендодавець) та Поплавським Богданом Євгеновичем (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1, 2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, яка знаходиться в селі Вільхівці урочище «За селом», загальною площею 19,72 га. Зазначений договір оренди землі зареєстрований в Вільховецькій сільській раді за №3 від 27.01.2012 року.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 9 липня 2012 року Державної інспекції сільського господарства в Львівській області під час проведення перевірки СФГ Поплавського Б.Є. з питання додержання вимог земельного законодавства виявлено самовільне зайняття земельної ділянки головою СФГ Поплавським Богданом Євгеновичем за межами населеного пункту с. Вільхівці в урочищі «За дзюньком» орієнтовною площею 6,6 га для вирощування сільськогосподарських культур, із земель (запасу) сільськогосподарського призначення Вільховецької сільської ради.

9 липня 2012 року Державною інспекцією сільського господарства України у Львівській області видано припис №105 з вимогою до 09.08.2012 року усунути порушення земельного законодавства.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №3 від 16.07.2012 року голову СФГ Поплавського Б.Є. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

В справі наявні докази сплати в місцевий бюджет Вільховецької сільської ради платежів за оренду землі. Також Жидачівським відділенням Миколаївської МДПІ Львівської області підтверджено сплату відповідачем у 2011 році та станом на 18.07.2012 року орендної плати за землю на суму 13188 грн.

12 липня 2012 року Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області надіслано вимогу №2050/3-7-8 про відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки в урочищі «За дзюньком» за межами населеного пункту с. Вільхівці.

Згідно зі ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачена виключна компетенція сільської ради вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 123 ЗК України (в редакції, станом на 13.01.2012 року) визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу, в редакції станом на 13.01.2013 року).

Положеннями статей 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Розділом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначені положення щодо відповідальності за порушення земельного законодавства та у пункті 3.1 визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлювального документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або неуповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо). Аналогічна правова відображена у постанові Вищого господарського суду України від 14.02.2012 року №5013/1282/11.

В матеріалах справи наявна копія договору оренди землі від 15.03.2012 року, укладеного між Вільховецькою сільською радою (Орендодавець) та СФГ Поплавського Б.Є. (Орендар), зареєстрованого у Вільховецькій сільській раді, відповідно до п.п.1, 2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу, із цільовим призначення - рілля, загальною площею 47,34 га. Згідно з п. 8 цього Договору його укладено на 360 днів (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Витяг з журналу реєстрації договорів оренди земель запасу і невитребуваних паїв свідчить про реєстрацію Вільховецькою сільською радою 27.012011 року, 28.01.2011 року та 15.03.2011 року земельних ділянок площею відповідно 5 га (с. Іванівці, землі запасу), 4,59 га (с. Іванівці, не витребувані паї), 47,34 га (с. Вільхівці, рілля). У 2012 році за СФГ Поплавського Б.Є. 27.01.2012 року зареєстровано в с.Іванівці, «Лагер» - 5 га; в с.Іванівці, не витребувані паї - 4,59 га; в с. Вільхівці, землі запасу - 19,72 га.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Договір оренди землі від 15.03.2012 року не містить відомостей про місцезнаходження земельної ділянки (в урочищі «За селом» чи «За дзюньком»); апелянт продовжує фактичне користування земельною ділянкою, сплачуючи при цьому орендні платежі, про що зазначалось вище; в матеріалах справи відсутні докази звернення уповноваженого суб'єкта в сфері земельних відносин із вимогою про повернення земельної ділянки.

Прокурором заявлено позов в інтересах Державної інспекції сільського господарства у Львівській області та Вільховецької сільської ради, в той же час, як відповідно до ст.122 ЗК України суб'єктом уповноваженим на передачу земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту є районна державна адміністрація. Тобто, в порушення вимог ст.1 ГПК України, прокурором заявлено позов в інтересах Вільховецької сільської ради, в той же час суд апеляційної інстанції встановив, що порушені інтереси Жидачівської районної державної адміністрації. Процесуальний кодекс не надає можливості здійснити заміну неналежного позивача належним.

За таких обставин, помилковим є висновок місцевого господарського суду про наявність в діяннях СФГ Поплавського Б.Є. самовільного зайняття земельної ділянки в урочищі «За дзюньком» та стягнення з відповідача шкоди в розмірі 5089,98 грн. в місцевий бюджет сільської ради.

За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у цій справі підлягає скасуванню.

За наслідками скасування відповідно до ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції зробив висновок про прийняття нового рішення, яким в позові прокурора слід відмовити.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання позовної заяви до місцевого господарського суду та апеляційної скарги слід покласти на Державну інспекцію сільського господарства у Львівській області та Вільховецьку сільську раду.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 року у справі №914/365/13-г скасувати і прийняти нове рішення. В позові відмовити.

2. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54, ідентифікаційний код 38057289) в доход Спеціального фонду Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 430,12 грн. судового збору на користь Селянського (фермерського) господарства Поплавського Богдана Євгеновича (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Іванівці, ідентифікаційний код 25557882) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Стягнути з Вільховецької сільської ради (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 04374594) в доход Спеціального фонду Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 430,13 грн. судового збору на користь Селянського (фермерського) господарства Поплавського Богдана Євгеновича (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Іванівці, ідентифікаційний код 25557882) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Місцевому господарському суду видати накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.06.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.