Рішення № 31943024, 21.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.13 р. Справа № 914/947/13-г

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Лев"

до Відповідача: Львівська міська рада

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

за участю прокурора міста Львова

про визнання права власності на 71/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м.,

Суддя Фартушок Т.Б.

Секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Прокурор: Леонтьєва Н.Т. - прокурор прокуратури;

Позивача: Рісний М.Б. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача : Гнатковська М.І. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Третьої особи: Крикус В.В - представник, довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Лев" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання права власності на 71/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м.; третя особа - управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 12.03.2013р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10год. 30хв. 02.04.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 02.04.2013р. та від 16.04.2013р. Строк розгляду спору продовжено на 15 днів за клопотанням Прокурора згідно ухвали суду по даній справі від 16.04.2013р.

Згідно письмової заяви від 02.04.2013р. (вх.№9759/13) Прокурор вступив у справу на стороні Відповідача, повідомивши про це також у судовому засіданні.

Представникам Учасників процесу по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані (оголошені) Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення Учасників про оголошення ухвали), зазначалось, що права та обов'язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29, 38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання з'явилась, проти позову заперечила, повністю підтримавши позицію Відповідача.

Протягом розгляду справи Прокурором подано заяву про вступ Прокурора у справу та клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи Позивачем подано суду наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; додаткові пояснення від 15.04.2013р. з додатками згідно опису.

Представник Відповідача в судове засідання з'явилась, проти позову заперечила повністю.

Протягом розгляду справи Відповідачем подано суду наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; клопотання про відкладення розгляду справи від 16.04.2013р.; заяву про застосування строку позовної давності від 02.04.2013р.; відзив на позовну заяву від 21.03.2013р.

Представник Третьої особи в судове засідання з'явилась, надала усні пояснення, якими підтримала доводи Відповідача.

Протягом розгляду справи Третьою особою подано суду наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; клопотання про відкладення розгляду справи від 08.05.2013р. з додатком згідно опису.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/5438/11 за позовом ТзОВ „Інтер-Лев" до відповідача Львівської міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання права власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9м2 вирішено: апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев" частково задоволити; рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2012 року у справі 5015/5438/11 скасувати; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ „Інтер-Лев" задоволити; визнати за ТзОВ „Інтер-Лев" (79054, м.Львів, вул..С.Петлюри,2а, код ЄДРПОУ 19165376) право власності на 672/1000 (шістсот сімдесят дві тисячних) нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, які створені внаслідок виконання ТзОВ "Інтер-Лев" реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно з договором оренди №Г-4145-6 від 06.03.2006 року.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/5438/11 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. у справі №5015/5438/11.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року у справі № 5015/5438/11, постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013 року по справі № 5015/5438/11, які набрали законної сили, встановлено наступне:

Так, 06.03.2006р. між Управління комунального майна Львівської міської ради (за договором оренди - орендодавець) та ТзОВ "Інтер-Лев" (за текстом договору оренди - орендар) укладено договір оренди №Г-4145-6 нерухомого майна (далі - договір оренди).

Відповідно до п.1 договору оренди, орендодавець на підставі наказу управління комунального майна від 21.02.2006р. №9-А передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, загальною площею 150,5м2, позначені на технічному плані індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX (також іменується -об'єкт оренди).

Позивач надані йому в платне строкове користування приміщення отримав на підставі акту приймання-передачі від 10.03.2006р. вих.№02, яким підтверджувалося, що орендоване приміщення знаходиться у незадовільному технічному стані та розташоване у двох рівнях: 1-й поверх - 66,1м2, підвал - 84,4м2.

З метою використання взятих в оренду нежитлових приміщень, Позивач звернувся до Управління комунального майна Львівської міської ради з листом від 09.08.2006р. №17 про надання дозволу на проведення ремонтних робіт з реконструкцією.

23.08.2006р. листом №2-10631/12 Управління комунального майна Львівської міської ради погодилося на проведення реконструкції об'єкта оренди за умови дотримання вимог чинного законодавства України та отримання дозволу у Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради.

6.03.2007р. складено акт №13 обстеження нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, яке перебувало в оренді в ТзОВ "Інтер-Лев". 4.07.2007р. Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження №541 "Про реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху та підвалу на вул. Краківській, 5 під кафе", яким за результатами розгляду листа ТзОВ "Інтер-Лев", враховуючи рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.07.2006р. №843, а також лист Управління комунального майна Львівської міської ради від 28.08.2006р. №2-10631/12 було: затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол №11 від 24.04.2007р. §22); надано дозвіл завершити самовільно розпочату реконструкцію нежитлових приміщень першого та підвального поверхів загальною площею 151,9м2 у будинку №5 на вул.Краківській з пристосуванням під кафе згідно з поданим ескізним проектом.

Проведення позивачем реконструкції погоджувалось Інспекцією архітектурно-будівельного контролю (№2-14006/20 від 30.10.2006р.), Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради (лист №2-6090/2401 від 15.03.2007р.), головним державним санітарним лікарем Галицького району м.Львова (лист № 894/05 від 23.04.2007р.), Галицьким РВ м. Львова ГУ МНС України (лист № 1/319 від 25.04.2007р.), Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (№04/1291 від 23.05.2007р.). Дані обставини проведення Позивачем реконструкції та поліпшення об'єкта оренди частково були предметом дослідження в рамках господарської справи №31/45 (31/59; 19/398), не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до абзацу 1 п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Суд також зазначає, і аналогічна позиція викладена у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/5438/11, що згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Цивільний Кодекс України не дає визначення поняття нової речі, відтак з'ясування даного питання віднесено до спеціальних знань.

08.05.2012р. експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок №4572 комісійної судової будівельно-технічної експертизи по справі, яким встановлено, що:

1) визначити фактичну, а також ринкову вартість робіт та матеріалів, понесену ТзОВ "Інтер-Лев", м.Львів, при проведенні реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 151,9м2, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX не надається можливим, оскільки експертами не досліджувався об'єкт дослідження до проведення реконструкції, а також в процесі виконання робіт по реконструкції, тому неможливо визначити достовірно види прихованих робіт та їх обсяг;

2) визначити оціночну вартість нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, станом на 06.03.2006р. та станом на травень 2007р. не надається можливим. Експертами визначається вартість нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, станом на час проведення дослідження. Дійсна вартість нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, в технічному стані, який був до проведеної реконструкції, станом на час проведення експертизи складає 1045708грн. з урахуванням ПДВ. Дійсна вартість нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, після проведеної реконструкції станом на час проведення експертизи складає 4069167грн. з врахуванням ПДВ. Вартість невід'ємних поліпшень, проведених ТзОВ "Інтер-Лев", у загальній вартості майна -нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX -становить 3023459грн.;

3) роботи по реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, проведені із дотриманням вимог будівельних норм, які є обов'язковими при введені в експлуатацію вказаних приміщень. Площа нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, після проведеної реконструкції збільшилась на 1,4м2. Внаслідок здійснених робіт ТзОВ "Інтер-Лев", по реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, створено нову річ.

Відповідно до експертного висновку експерта Сеник Н.В., площа спірних приміщень змінилася внаслідок проведення робіт з реконструкції, а саме перепланувань приміщень, демонтажу внутрішніх стін і перегородок. Внаслідок проведення реконструкції, зміни техніко-економічних показників: геометричні розміри площі, об'єми та функціональне призначення створено нову річ.

Висновок від 08.05.2012р. за №4572 комісійної судової будівельно-технічної експертизи та письмовий висновок експерта даний ним в судовому засіданні суд приймає до уваги, оскільки останній узгоджується із встановленими обставинами по справі та зібраними доказами та викладене у ньому також є фактами, встановленими рішеннями господарського суду (апеляційної та касаційної інстанції у справі №5015/5438/11, в яких брали участь ті самі сторони, та яке стосується іншої частини того ж нерухомого майна.

Відповідно, при передачі спірного приміщення в оренду позивачеві, власником майна у 2005р. з метою створення передумов для здачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5 (загальна площа: 150,5м2, з яких підвал - 84,4м2; 1-й поверх - 66,1м2), Управлінням комунального майна Львівської міської ради (правонаступник -Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) було замовлено незалежну оцінку вищезгаданого об'єкта нерухомості. Як це підтверджується звітом про незалежну оцінку майна (затверджений наказом Управління комунального майна від 15.12.2005р. №731-е), зокрема висновком про вартість майна, а також паспортом-сертифікатом об'єкта експертної оцінки (нерухомості), станом на 01.11.2005р. приміщення, що становили собою об'єкт оцінки, не використовувались. Оптимальне використання - торгове (1-й поверх) та складське (підвал). Технічний стан приміщень - частково незадовільний (середньозважений фізичний знос становив 41%, у тому числі: фундаментів - 50%, стін та перегородок - 45%, покриття та колон - 40%, покрівлі - 30%, підлоги - 30%, отворів (вікна, двері) - 40%, оздоблення - 30%, внутрішньої сантехніки, електричних пристроїв - 50%, інше - 45%), що підтверджувало необхідність проведення реконструкції для використання приміщення за призначенням.

Прийняття компетентними органами в наступному та надання 04.07.2007р. Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради розпорядження №541 "Про реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху та підвалу на вул.Краківській, 5 під кафе", яким за результатами розгляду листа ТзОВ "Інтер-Лев", враховуючи рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.07.2006р. №843, а також лист Управління комунального майна Львівської міської ради від 28.08.2006р. №2-10631/12 було: затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол №11 від 24.04.2007р. §22); надано дозвіл завершити самовільно розпочату реконструкцію нежитлових приміщень першого та підвального поверхів загальною площею 151,9м2 у будинку №5 на вул.Краківській з пристосуванням під кафе згідно з поданим ескізним проектом підтверджує те, що власник орендованого майна не заперечував проти такого об'єму проведення реконструкції, в результаті чого за висновком судової експертизи і була створена нова річ.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі встановлених рішеннями апеляційної та касаційної інстанції фактів у справі №5015/5438/11, які суд приймає до уваги в порядку ч.2 ст.35 ГПК України, суд зазначає наступне:

1) внаслідок реконструкції об'єкта оренди було змінено його функціональне призначення та здійснено невід'ємні покращення, тобто створено нову річ з новими властивостями, якісними та технічними характеристиками, вартість якої істотно перевищує вартість попередньої речі (об'єкта оренди);

2) вартість невід'ємних покращень, здійснених Позивачем, у загальній вартості нерухомого майна, створеного в результаті реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначених на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, складає 3023459грн., або 74,3% (3023459 х 100 / 4069167 = 74,3%);

3) власник об'єкта оренди надав письмову згоду на проведення реконструкції.

При цьому суд бере до уваги, що, як зазначено вище, рішеннями апеляційної та касаційної інстанції у справі №5015/5438/11 за Позивачем визнано право власності лише на 672/1000 (або 67,2%) нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9м2, розташованих за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, що створені внаслідок виконання позивачем реконструкції об'єкта оренди.

Відтак, заявлена Позивачем вимога щодо визнання права власності на 71/1000 (743/1000 - 672/1000 = 71/1000 ) нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9м2, розташованих за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, які створені внаслідок виконання Позивачем реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно з договором оренди від 06.03.2006 року №Г-4145-6, по суті не розглядалась та з приводу неї рішення не виносилось.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1, 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ч.3 ст.773 Цивільного кодексу України визначено, що наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця, яка з вищенаведених доказів була надана позивачеві(орендарю).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п.13.4 договору оренди його сторони погодили, що у всіх випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Системний аналіз тексту договору оренди від 06.03.2006р. №Г-4145-6 не дає підстав стверджувати, що його сторони погодили в ньому такі умови, котрі б перешкоджали поширенню на спірні правовідносини положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині набуття орендарем права власності на нову річ, створену в результаті поліпшення орендованого майна, за умови, що таке поліпшення було здійснене за згодою орендодавця.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі встановлені рішеннями апеляційної та касаційної інстанції факти (обставини) у справі №5015/5438/11, які суд приймає до уваги в порядку ч.2 ст.35 ГПК України; беручи до уваги те, що внаслідок реконструкції об'єкта оренди було змінено його функціональне призначення та здійснено невід'ємні покращення, тобто створено нову річ з новими властивостями, якісними та технічними характеристиками, вартість якої істотно перевищує вартість попередньої речі (об'єкта оренди); враховуючи також те, що вартість невід'ємних покращень, здійснених Позивачем, у загальній вартості нерухомого майна, створеного в результаті реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, позначених на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, складає 3023459грн., або 74,3% (3023459 х 100 / 4069167 = 74,3%); беручи до уваги те, що власник об'єкта оренди надав письмову згоду на проведення реконструкції; враховуючи також розмір заявлених вимог у справі №5015/5438/11; враховуючи також те, що вищенаведеним спростовуються доводи відзиву, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо заяви застосування строку позовної давності.

02.04.2013р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Відповідача про застосування строку позовної давності, яка мотивована тим, що Позивач звернувся до суду з метою захисту порушенного на його думку права лише у 2013р., тобто із пропуском трирічного терміну позовної давності.

З даного приводу суд зазначає наступне.

З матеріалів справи, в тому числі постанов Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. та Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. у справі № 5015/5438/11, факти, встановлені якими, як описано вище, суд бере до уваги в порядку ч.2 ст.35 ГПК України, вбачається наступне:

У 2011 році прокурор Личаківського району м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача - ТзОВ «Інтер-Лев» про стягнення плати за фактичне користування та зобов'язання до повернення об'єкта оренди (позовна заява від 20.05.2011р. №34/11), у якому просив суд зобов'язати ТзОВ «Інтер-Лев» повернути орендодавцеві нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, загальною площею 150,5м2 згідно з актом приймання-передачі та стягнути з ТзОВ «Інтер-Лев» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради заборгованість по платі за фактичне користування у розмірі 1666447,83грн.

За описаною в абзаці вище позовною заявою прокурора від 20.05.2011р. №34/11 ухвалою господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. було порушено провадження у справі № 5015/2727/11.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що у травні 2011р. прокурор Личаківського району м.Львова та Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради вчинили дії, котрі знайшли свій вияв у невизнанні прав ТзОВ «Інтер-Лев» на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 151,9м2 за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що строк позовної давності за позовом про визнання права власності на 71/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу загальною площею 151,9м2, заявлений в рамках справи №914/947/13-г, почав спливати у 2011р.

Крім того, різниця у площі приміщень, виявлена та описана 08.05.2012р. експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз у висновку №4572 комісійної судової будівельно-технічної експертизи по справі № 5015/5438/11, яким, у тому числі встановлено, що площа нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, після проведеної реконструкції збільшилась. Дані факти також встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012р. у справі №5015/5438/11, яка набрала законної сили.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про відсутність правових підстав для застосування строку позовної давності та відмови в задоволенні позову з цих підстав.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

21.05.2013року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 27.05.2013року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на викладені вище обставини справи, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді в порядку ст.49 ГПК України, віднести на позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.121, п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 2, 4-7, 33, 34,43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Лев" (79054, м.Львів, вул..С.Петлюри, 2А, ідентифікаційний код 19165376) право власності на 71/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 5, які були створені внаслідок виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Лев" реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно договору оренди №Г-4145-6 від 06.03.2006р.

Суддя Фартушок Т.Б.