Рішення № 31942071, 19.06.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.06.2013

227/1943/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Черкасовій О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Добропіллявугілля про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Добропіллівугілля» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Добропіллявугілля» ВП Шахта Білозерська: із 07 квітня 2004 року до 24 грудня 2012 року, працював у підземних умовах. Під час роботи на даному підприємстві 01 лютого 2009 року він отримав травму. Згідно довідки МСЕК 19 травня 2009 року йому було вперше встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20% за наслідками нещасного випадку 01 лютого 2009 року.

Виробничу травму, на думку позивача, він отримав у зв'язку з тим, що відповідачем було порушено його право на безпечні умови праці. У зв'язку із цим позивач вважає, що має право, передбачене ст. 237-1 КЗпП України, на відшкодування моральної шкоди, оскільки цілком порушена нормальна його життєдіяльність: він тривалий час знаходився на лікуванні з приводу травми, але і на теперішній час відчуває біль та обмеженість у русі. До отримання травми він активно займався спортом, з приводу чого мав нагороди та грамоти, але тепер позбавлений можливості вести звичний активний образ життя. Відчуває безпорадність повязану із втратою здоровя, стан якого вже не відновиться. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 20000 гривен.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, та просив задовольнити їх в повному обсязі. Вважає, що факт втрати професійної працездатності у зв'язку із травмою встановлений відповідно до норм законодавства, тому не потребує проведення додаткових експертних досліджень.

Представник відповідача ДП Добропіллявугілля ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, позов не визнав. Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада1995 р., яким затверджено Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності, згідно якого обовязок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повязаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була первинно встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 20 %. Окрім того, позивач не надав документального підтвердження того, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із державним підприємством Добропіллявугілля ВП Шахта Білозерська: із 13 грудня 2005 року до 24 грудня 2012 року, працював у підземних умовах (а.с.14-15).

01 лютого 2009 року під час роботи на ДП Добропіллявугілля ОСОБА_1 отримав травму: розтягнення зв'язок, ушкодження медіального меніску лівого колінного суглоба, як вказано у акті про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом форми Н-1 за № 4 від 03 лютого 2009 року (а.с.6), а також акт розслідування нещасного випадку, що стався 01 лютого 2009 року форми Н-5 (а.с.8), що видані державним підприємством Добропіллявугілля ВП Шахта Білозерська.

Випискою з акту огляду МСЕК серії ДОН-04 № 078697 від 19 травня 2009 року ОСОБА_1 первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності, у звязку із травмою 01 лютого 2009 року, із датою переогляду 19 травня 2010 року (а.с.26). Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 128830 від 24 грудня 2012 року ОСОБА_1 повторно підтверджено 20 % втрати професійної працездатності по травмі 01 лютого 2009 року, із переоглядом 24 грудня 2013 року (а.с.5).

Позивач ОСОБА_1 неодноразово проходив лікування у різних медичних закладів з приводу професійного захворювання (а.с.32-80).

До отримання травми ОСОБА_1 активно займався спортом, з приводу чого мав нагороди, які були ним продемонстровані суду, та грамоти (а.с.82-85).

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25 травня 2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок виробничої травми ОСОБА_1 заподіяно під час роботи на підприємстві, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом та актом розслідування нещасного випадку, що видані державним підприємством Добропіллявугілля ВП Шахта Білозерська, а також висновком МСЕК.

Пошкодженням здоров'я внаслідок виробничої травми позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманою травмою ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000 гривен в порядку відшкодування моральної шкоди.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства Добропіллявугілля про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля, ЄДРПОУ 32186934, юридична адреса: 85000 Донецька область, м. Добропілля, проспект Шевченка, 2, Р/р26003309571068 у АК ПІБ м. Добропілля МФО 334118, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВВ 820393 виданий 25 червня 1999 року Добропільським МРВУМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000,00 грн. (шість тисяч пятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного підприємства Добропіллявугілля судовий збір на користь держави в розмірі 114,70 гривень (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Повний текст рішення складено власноручно у нарадчій кімнаті 20 червня 2013 року.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

19.06.2013