Ухвала суду № 31940575, 13.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9069/12/0170/10

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-9069/12/0170/10 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 05.03.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" (вул. Кубанська, 23 а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби із вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002912204 від 09.08.2012 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 260088,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 173392,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 86696,00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.13 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-орхідея" - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 09.08.2012 року № 0002912204, про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 260088 (двісті шістдесят тисяч вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.07.2012 року по 27.07.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Союз-орхідея" по взаємовідносинам з ТОВ "Промпроектбуд" за липень 2011 року, в ході проведення якої було встановлено відсутність укладання угод з метою настання реальних наслідків та проведення податкового кредиту на підставі нікчемних правочинів.

Результати перевірки знайшли своє відображення у Акті № 4189/22-3/32681249 від 30.07.2012 року.

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV, в результаті чого встановлено: завищення у липні 2011 року сум податкового кредиту в розмірі 182151,00 гривень; зменшено від'ємне значення з ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у липні 2011 року на суму 8759,00 гривень; донараховано податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 173392,0 гривень.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення рішення № 0002912204 від 09.08.2012 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 260088,00 гривень, в тому числі: за основним платежем в сумі 173392,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 86696,00 гривень.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно було збільшено суму податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість, оскільки первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угоди, включення суми ПДВ по вказаній угоді підтверджено відповідними необхідними документами, отже податкове повідомлення-рішення № 0002912204 від 09.08.2012 року прийнято відповідачем необгрунтовано.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вказаного акту перевірки, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, на підставі норм Цивільного кодексу, робить висновок про неможливість здійснення позивачем будь-яких фінансово-господарських відносин з ТОВ "Промпроектбуд" у липні 2011 року, крім тих що мають не правовий характер, у зв'язку з не встановленням місця знаходження контрагента, відсутність у нього основних фондів, трудових ресурсів, транспортних засобів, а також пояснень та документів, через що податковий кредит ТОВ "Союз-Орхідея" за липень 2011 року в сумі 182151,13 гривень підлягає зменшенню.

У відповідності з нормами п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняються більш ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 193 та статтею 194 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Відповідно до п.198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата події, що сталася раніш:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ПКУ не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого ( нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання платником податку товарів та послуг, використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, наявність належним чином оформленої накладної.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріалами справи у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угод з вищезазначеним контрагентом та подальше використання товару та послуг у господарській діяльності.

Як свідчать наявні у справі документи бухгалтерської та податкової звітності, між ТОВ "Союз-Орхідея" (Покупець, Замовник) та ТОВ "Промпроектстрой" (Постачальник, Виконавець) укладені наступні договори:

- Договір про постачання будівельних матеріалів, запчастин до сільгосптехніки № 1-06/11 від 01.06.2011, на виконання якого Постачальник надає товар на протязі трьох календарних днів після отримання замовлення. Право вартості на товар та риск випадкової гибелі товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, або акту приймання-передачі товару.

- Договір про надання послуг № 1-04/11 від 01.04.2011, на виконання якого Виконавець надає за винагороду послуги з пошуку та території України продавців (постачальників) зернових та інших сільськогосподарських культур, які вказані у додатку к дійсному договору, а також сприяє у складанні угод Замовником із продавцями (постачальниками) товарів. Виплата винагороди здійснюється після поставки товару Замовнику та підписання відповідного акту виконаних робіт.

На виконання умов вказаних договорів протягом липня 2011 року сторонами підписані накладні та акти виконаних робіт.

Оплата придбаного товару на зазначену суму, у т.ч. ПДВ підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угоди, включення суми ПДВ по вказаній угоді підтверджено відповідними необхідними документами.

Також, згідно з висновком № 229/12 судово-економічної експертизи від 14.01.2013 року, висновки акту ДПІ в м. Сімферополі № 4189/22-3/32681249 від 30.07.2012, щодо завищення у липні 2011 року суми податкового кредиту у розмірі 182151,00 грн.; зменшення відьємного значення з ПДВ на суму 8759,00 грн. первинними документами бухгалтерського та та податкового обліку позивача не підтверджуються. Навпаки, документами податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "Союз-Орхідея" підтверджується фактичне виконання угод, укладених з контрагентом ТОВ "Промпроектбуд", у загальній сумі 1 092 906,79 гривень, у т.ч. ПДВ 182151,13 гривень.

Висновок експерта сумнівів у колегії суддів не викликає.

ТОВ "Союз-Орхідея" сплатило вартість отриманих товарів та послуг на загальну суму 1028697,88 гривень, у т.ч. ПДВ 171 449,65 гривень. Заборгованість перед ТОВ "Промпроектстрой" у розмірі 64208,91 гривень було погашено угодою про припинення обов'язків заліком взаємних вимог від 01.03.2011 року.

Таким чином, станом на 01.03.2011 заборгованість ТОВ "Союз-Орхідея" перед ТОВ "Промпроектстрой" відсутня, що підтверджується угодою, виписками банку, платіжними дорученнями.

Колегією суддів безперечно встановлено, що ТОВ "Союз-Орхідея" було використано товари та послуги придбані у ТОВ "Промпроектбуд" в господарській діяльності, що підтверджується документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (договори, головні книги, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, оборотно- сальдові відомості по рахункам договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки банку, та інше), копії яких наявні у матеріалах справи.

Стосовно нікчемності правочину між позивачем та ТОВ "Промпроектбуд", колегія суддів зазначає наступне.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК ).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідач посилається на порушення позивачем під час укладення вказаних угод вимог ч.1 та 2 ст.228 ЦК, а саме: укладений правочин порушує публічний порядок.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "Промпроектбуд", як цього вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції та обґрунтовано скасував податкове повідомлення - рішення про донарахування позивачеві ПДВ.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами; суд першої інстанції правильно з'ясував обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.13 у справі № 2а-9069/12/0170/10 залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна

Судді Т.В. Дадінська

В.А.Омельченко