Постанова № 31940522, 20.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р.Справа № 916/515/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.

суддів: Бойко Л.І. (на підставі розпорядження голови суду №422 від 19.06.2013 р.), Таран С.В.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - не з'явилися;

від позивачів:

від Білгород-Дністровської міської ради Одеської області - не з'явилися;

від Державної екологічної інспекції в Одеській області - Аракелян О.Г., Гудзенко Т.Є.

від відповідача - Осіпов В.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 08.05.2013 року про припинення провадження у справі

у справі №916/515/13-г

за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Державної екологічної інспекції в Одеській області

до Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2013 року порушено провадження у справі у справі №916/515/13-г за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Державної екологічної інспекції в Одеській області до Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" про стягнення коштів за спричинену шкоду у розмірі 585656,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції в Одеській області, якими встановлено, що ПАТ "Гемопласт" при ведені господарської діяльності в період з 04.08.2012 по 04.11.2012р. здійснив самовільний забір води з артезіанської свердловини в об'ємі 11149 куб. м.

У відзиві на позовну заяву ПАТ "Гемопласт" визнав позовні вимоги повністю надуманими та безпідставними, такими, що не містять посилання на будь-які докази спричинення шкоди нібито самовільним користуванням відповідачем водними ресурсами, а також такими, що ґрунтуються на помилковому застосуванні норм чинного законодавства.

При цьому відповідач послався на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2013р. по справі №815/1257/13-а, яка набула законної сили в порядку ч.1 ст.254 КАС України, і якою було повністю задоволено позов ПАТ "Гемопласт" до Державного управління охорони навколишнього природнього середовища в Одеській області.

Адміністративним судом встановлено факт неправомірної відмови у продовженні ПАТ "Гемопласт" дозволу на спеціальне водокористування (із артезіанської свердловини). Враховуючи зобов'язання Державного управління охорони навколишнього природнього середовища в Одеській області продовжити дію дозволу на спеціальне водокористування № УКР 894-А/Оде від 29.09.2009р. - до 04.11.2012р. (включно) і в зв'язку з цим - підтверджено правомірність забору води ПАТ "Гемопласт" в період з 04.08.2012р. по 04.11.2012р., позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

07.05.2013р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання в порядку ст. 80 ГПК України від заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області про припинення провадження у справі в зв'язку з наявністю судових рішень адміністративного суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.05.2013р. (суддя Рога І.В.) провадження у справі №915/515/13-г припинено на підставі п.1-1ч.1 ст. 80 ГПК України.

Стягнуто з Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 5856,57 грн.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 5856,57 грн.

Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась з апеляційною скаргою на вказану ухвалу господарського суду, просить її скасувати в частині п.2 та п.3 резолютивної частини - , а саме: щодо стягнення на користь Державного бюджету України з позивачів судового збору по 5856,67 грн. - з кожного, оскільки вони застосовані з порушення норм матеріального та процесуального права.

При оголошені ухвали господарським судом 08.05.2013р. було проголошено лише вступну та перший пункт резолютивної частини рішення, в якій питання щодо розміру судових витрат висвітлені не були.

Позивачем - заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області при поданні позовної заяви судовий збір не сплачено в зв'язку із пільгою, а тому відсутні підстави для стягнення судового збору із Державної екологічної інспекції в Одеській області.

Колегія суддів, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає виходячи з такого.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Господарський суд припиняє провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ст.80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмету спору (здійснення у встановленому законом порядку скасування оспорюваного акта, тощо).

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального провадження між сторонами.

Господарський суд, припиняючи провадження у справі, виносить ухвалу, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з державного бюджету, за правилами ст. 47, ст. 49 ГПК України, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у п.4, 5 частини 2 ст. 83 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходи, зокрема, з такого.

У випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору - якщо позов залишено без задоволення судовий збір не сплачується.

У разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Відповідно до п. 11 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від оплати цього збору звільняються органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді; отже, у разі подання позову прокурором сплата судового збору позивачем не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В даному випадку рішення по справі не прийнято, а провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнення з позивача на користь державного бюджету судового збору у разі припинення провадження у справі і коли позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом чинним законодавством не передбачено.

Підстави, з яких господарський суд стягнув з Білгород-Дністровської міської ради Одеської області і Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь Держаного бюджету судовий збір - в ухвалі не зазначені як і не зазначена норма процесуального законодавства, яка має бути застосована при такому стягнені.

Враховуючи ту обставину, що при поданні позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору, справу по суті розглянуто не було і провадження по справі було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, відсутні підстави для стягнення з Білгород-Дністровської міської ради Одеської області і Державної екологічної інспекції в Одеській області - сум судового збору до державного бюджету України.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.99, 101-106 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області задовольнити.

Пункт 2 і пункт 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області від 08.05.2013р. у справі №916/515/13-г - скасувати.

В решті ухвалу господарського суду залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складено та підписано 20.06.2013р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді: Л.І. Бойко

С.В. Таран