Постанова № 31940518, 19.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 914/164/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Краєвська М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства (далі - ПП) "Знаюбудінвест" б/н від 01.04.2013 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.03.2013 року;

у справі № 914/164/13;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Український стандарт", м. Львів;

до відповідача: ПП "Знаюбудінвест", м. Львів;

про стягнення 129 359,33 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача - Соляр Н.М.-представник,

від відповідача - Сухоцький М.П.-представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.03.2013р. (враховуючи ухвалу про виправлення описки від 25.04.2013р.) у справі №914/164/13 (суддя Гоменюк З.П.) позов задоволено частково: стягнено з ПП „Знаюбудінвест" на користь ТОВ „Будівельна компанія „Український стандарт" 122 650грн. 00коп. основного боргу та 2 453грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору; в частині стягнення решти суми позовних вимог в розмірі 6 709,33грн. позов залишено без розгляду.

ПП «Знаюбудінвест» подано апеляційну скаргу б/н від 01.04.2013 року, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що у договорі поставки товарів №0109/01 від 01.09.2011р. не встановлено строку виконання зобов»язання та не визначено строку виконання вказівкою на подію, яка неминуче має настати, з договору не випливає обов»язок скаржника негайного виконання зобов»язання.

Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутня вимога позивача про сплату грошових коштів за договором поставки, відсутні докази її надсилання та отримання скаржником, отже ця обставина вказує на передчасність судового спору, оскільки на момент звернення до суду право позивача порушено не було.

ТОВ «Будівельне компанія «Український стандарт» у запереченні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між ПП „Знаюбудінвест" (покупець) та ТОВ „Будівельна компанія „Український стандарт" (продавець) укладено договір поставки товарів № 0109/01 від 01.09.2011р. відповідно до умов якого постачальник зобов"язується постачати покупцеві товар (розчин цементний М75, розчин вапняний), а покупець зобов"язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору (а.с.9-10).

Датою постачання є дата фактичної передачі товарів постачальником та прийняття товарів покупцем згідно з накладними (п.3.2 договору).

На виконання умов договору позивачем по видаткових накладних № РН-3012-1 від 30.12.2011р., № РН-3011-1 від 30.11.2011р., №РН-1101-1 від 11.01.2012р., поставлено відповідачу товар на загальну суму 122 650,00грн. (а.с.11-22).

Відповідач за отриманий товар в сумі 122 650грн. 00коп. не розрахувався, стверджуючи, що в договорі №0109/01 поставки товарів від 01.09.2011р. сторонами не встановлено строку оплати поставленого товару та не визначено строку виконання вказівкою на подію, яка неминуче має настати.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Частиною ч.1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну товару.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (п.2.5 договору).

Окрім того, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції на вимогу суду позивачем подано рахунки - фактури за період з листопада 2011р. по січень 2012р. на загальну суму 122 650,00грн. виставлені скаржнику для оплати за поставлений товар, позовну заяву від 20.11.2012р. про стягнення з ПП «Знаюбудінвест», м.Львів на користь позивача заборгованість в сумі 129 359,33грн., лист №2011/01 від 20.11.2012р. з вимогою про погашення вищезазначеної заборгованості та судом оглянуто Журнал реєстрації вихідної документації ТОВ «Будівельна компанія «Український стандарт».

А також позивач надав суду претензію-вимогу про сплату заборгованості в розмірі 129 359,33грн., надіслану скаржнику 12.03.2013р., що підтверджується поштовою квитанцією та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за договором № 0109/01 від 01.09.2011р. в сумі 122 650грн. 00коп. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду позовну вимогу на загальну суму 14 460грн. 00коп., за поставлений товар згідно видаткових накладних № РН-0212-1 від 02.12.2010р., № РН-2904-2 від 29.04.2011р., №РН-3103-1 від 31.03.2011р., оскільки вказана поставка була здійснена позивачем до укладення між сторонами договору і позивачем не представлено суду доказів звернення до відповідача з вимогою про погашення суми боргу за вказаними видатковими накладними.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 122 650,00грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2013р. у справі №914/164/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.06.2013р..

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.