Рішення № 31940494, 04.06.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2013 р.Справа № 921/399/13-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Балковенко Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр", м. Гайворон, пров. Кар"єрський, 2 Кіровоградської області, ідентифікаційний код 20657268

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", смт. В. Березовиця, вул. Микулинецька, 76 Тернопільської області, ідентифікаційний код 05398154

За участю представників:

позивача: Шабанова С.В. - представника, довіреність № 304 від 15 квітня 2011 року;

відповідача: не прибув;

У розпочатому судовому засіданні представника позивача ознайомлено з процесуальними правами та обов'язками згідно з ст. 22 ГПК України.

У зв'язку з відсутністю клопотання сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється .

Суть справи: Позивач - Публічне акціонерне товариство "Гайворонський спеціалізований кар'єр", м. Гайворон Кіровоградської області звернулося до суду з позовом до ПАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", смт. В. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 192 051,36 грн.; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого йому щебеню та відсіву, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 192 051,36 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Посилається на приписи статей 11,205,208,509,530, 639 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 18 квітня 2013 року порушено провадження у справі № 921/399/13-г/10 та призначено судове засідання о 14 год. 30 хв. 14 травня 2013 року.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 14.05.13 року представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 14 год. 45 хв. 04 червня 2013 року в порядку статті 77 ГПК України.

03 червня 2013 року позивач у справі ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр" звернувся до суду з заявою № 1787 про зменшення розміру позовних вимог і просить стягнути з ПАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" на його користь 176 051,36 грн. боргу та понесені судові витрати, вказуючи, що відповідач у справі Платіжним дорученням № 240 від 31 травня 2013 року перерахував 16 000,00 грн. за щебінь, в підтвердження чого надав суду копію платіжного доручення № 240.

Згідно частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача відповідає приписам статті 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні 04.06.2013 року підтримав заявлені вимоги , що викладені в заяві № 1787 від 03.06.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі: Публічне акціонерне товариство "Гайворонський спеціалізований кар'єр", місцезнаходження якого м. Гайворон провулок Кар'єрський, 2 Кіровоградської області, зареєстроване у встановленому законом порядку і включене до ЄДРПОУ 20657268, що підтверджується Довідкою АБ № 582896, виданої Відділом статистики у Гайворонському районі Кіровоградської області (копія знаходиться в матеріалах справи), і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено , що згідно з усними та письмовими Заявками ПАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" як Покупця № 01-550 від 25.09.2009 року; № 156 від 31.03.2010 року; № 325 від 08.06.2010 року; № 394 від 15.07. 2010 року; 409 від 21.07.2010 року; № 618 від 01.10.2010 року; № 659 від 14.10.2010 року; № 881 від 18.11.2010 року; № 659 від 12.07.2011 року на поставку щебеню та відсіву гранітного (надалі Товар) ПАТ "Гайворонський спецкар'єр" як Постачальник було відвантажено Покупцю партії Товару: щебеню та відсіву, що підтверджується 37 Видатковими накладними та 47 залізничними квитанціями (копії знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки ,

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр". м. Гайворон Кіровоградської області та відповідачем ПАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", смт. В. Березовиця Тернопільського району виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Гайворонський спеціалізований кар'єр", м. Гайворон Кіровоградської області поставило відповідачу продукцію на сум 1 106 584,61 грн., однак ПАТ " Тернопільський комбінат по виробництву шляхо- будівельних матеріалів " частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 895 856,00 грн. та переплата 18 677,25 грн. і на час подання позову до суду борг становив 192 051,36 грн., що є недопустимим.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання.

У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведених приписів позивачем 18.12.2012 року направлено відповідачу вимогу б/н про сплату боргу в сумі 192 051,36 грн. у 7 денний строк з моменту отримання даної вимоги. Вищевказана претензія-вимога залишена боржником без уваги, а відтак вимога щодо оплати боргу не виконана.

Доказів які б засвідчували протилежне судом не здобуто, в той же час, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 80 п. 1-1 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З поданого позивачем до господарського суду платіжного доручення № 240 від 31.05.2013 р. вбачається, що відповідач сплатив на рахунок ПАТ "Гайворонський спецкар'єр" 16 000,00 грн. за щебінь згідно рахунку № б/н від 14.10.11 р. Отже, між сторонами в цій частині відсутній предмет спору.

З огляду на зазначене суд припиняє провадження у справі №921/399/13-г/10 в частині стягнення боргу в сумі 16 000,00 грн. порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України, оскільки, між сторонами відсутній предмет спору в цій частині .

Судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,16,525,526,612 ЦК України ,173,193,202 ГК України господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово - будівельних матеріалів", 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. В.Березовиця, вул. Микулинецька, 76, ідентифікаційний код 05398154 на користь Публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр", 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, пров. Кар'єрський, 2, ідентифікаційний код 20657268 - 176 051 грн. 36 коп. боргу; 3 841,03 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3.В частині стягнення боргу в розмірі 16 000,00 грн. - провадження припинити.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.Є. Півторак