Постанова № 31940259, 12.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р. Справа №805/6045/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 52 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю:

прокурора - не з'явився,

представника позивача - Калиновської М.М.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

26 квітня 2013 року Донецько-Ясинуватський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Укртрансінспекції у Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФО-П ОСОБА_2) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що позивачем проведено перевірку відповідача, в ході якої встановлено, що відповідачем при наданні послуг вантажного автомобільного транспорту, порушено вимоги статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: при здійсненні регулярних пасажирських перевезень неоформлені ліцензійна картка, витяг з паспорта маршруту, про що складено акт № 028944 від 28 вересня 2012 року.

За результатами розгляду вказаного акту винесена постанова № 147256 від 06 листопада 2012 року про застосування до відповідача фінансової санкції у розмірі 1 700 грн. Однак, ФО-П ОСОБА_2 добровільно до державного бюджету фінансові санкції не сплачено. На підставі викладеного просив стягнути з відповідача суму фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. (арк. справи 2-5)

Ухвалою суду від 29 квітня 2013 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні 20 травня 2013 року ухвалою суду замінено первинного позивача - Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Укртрансінспекції у Донецькій області, належним позивачем - управлінням Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Донецькій області (далі - позивач, управління Укртрансінспекції у Донецькій області), що секретарем судового засідання відображено у журналі судового засідання (арк. справи 22-23).

Представник відповідача до судового засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (арк. справи 12, 38).

На підставі викладеного, керуючись положеннями статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Донецько-Ясинуватський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері у відповідності до статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується.

Згідно з пункту 4 вищевказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно пункту 8 вказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Таким чином, територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої служби у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області, правонаступником якого є позивач, при проведенні перевірок встановлено порушення законодавства з боку відповідача при здійсненні ним діяльності, пов'язаної з перевезенням пасажирів.

28 вересня 2012 року інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Донецькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водієм ОСОБА_3 транспортним засобом марки РУТА А 0483 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2.

Під час проведення зазначеної перевірки виявлені порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 48 цього Закону, про що державним інспектором складено акт № 028944 від 28 вересня 2012 року (арк. справи 6).

06 листопада 2012 року постановою виконуючого обов'язки начальника управління Укртрансінспекції у Донецькій області Кушнір О.І. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1 700 грн. (арк. справи 7), яка направлена відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення 08 листопада 2012 року (арк. справи 21).

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Статтею 39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій

Відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ у редакції чинній на момент застосування санкцій передбачалось, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктами 25, 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення, у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно пункту 28 зазначеного Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Докази щодо оскарження відповідачем зазначеної постанови про накладення фінансових санкцій в адміністративному чи судовому порядку у суду відсутні, а відповідачем не надані. Так само, докази сплати фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. за означеною вище постановою відповідачем суду не надані.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Донецько-Ясинуватського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецько-Ясинуватського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету м. Донецька, р/р 31112106700002, ГУДКСУ у Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045, код 21081100, фінансові санкції у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 червня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 17 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.