Ухвала суду № 31939231, 13.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

УХВАЛА

"13" червня 2013 р. Справа № 18/5007/24/12.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

розглянувши скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (м.Київ) (скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №34351744)

у справі №18/5007/24/12

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ)

до: Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 25562147,60грн.,

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явився;

від боржника: Кімак З.К. довіреність №100/16 від 09.01.2013р. (приймала участь в

судовому засіданні 21.05.2013р.);

Борушевська А.А., довіреність №101/16 від 09.01.2013р.;

від ДВС України: Фещенко Д.М., довіреність №2.7-4.4/4.4/1788 від 17.12.2012р.

(приймав участь в судовому засіданні 21.05.2013р.);

Романишина Н.А. довіреність №2.7-4.4/4.4/1787 від 17.12.2012р.;

з перервою в судовому засіданні з 21.05.2013р. до 13.06.2013р. відповідно до ст.77 ГПК України.

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби України (т.1, а.с.158-160), в якій просить:

- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України, які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №34351744;

- визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №34351744.;

- зобов'язати об'єкт оскарження припинити виконавчі дії в частині виконання рішення по стягненню заборгованості у сумі 794908,75грн., в зв'язку з виконанням.

Обґрунтовуючи скаргу, боржник зазначає, що відділом примусового виконання рішень ДВС України позбавлено боржника права на виконання рішення в добровільному порядку, оскільки боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження через 16 календарних днів, тобто після спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення, у зв'язку із чим, постанова про стягнення виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №32276114 є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник боржника в судовому засіданні підтримав скаргу з підстав, у ній зазначених.

Також представник скаржника в судове засідання 13.06.2013р. подав заяву, в якій відмовився від вимоги про зобов'язання об'єкта оскарження припинити виконавчі дії в частині виконання рішення по стягненню заборгованості у сумі 794908,75грн. (т.2, а.с.152).

Представник ДВС України заперечив проти скарги на дії органу Державної виконавчої служби України, зокрема, зазначив, що дана скарга не підлягає розгляду в господарському суді (т.2, а.с.7, 8-11). Зазначив, що предметом скарги є постанова про стягнення виконавчого збору, яку державний виконавець приймає у ході виконання конкретного судового рішення. З моменту прийняття таких постанов та на їх підставі державний виконавець вживає заходів до примусового виконання, тобто ці документи набувають статусу виконавчого документа з часу їх прийняття, на підставі цих постанов відкривається окреме виконавче провадження. З огляду на те, що постанови про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами, то такі постанови у ході їх примусового виконання (в окремому виконавчому провадженні) оскаржуються до відповідного адміністративного суду.

Суд не приймає до уваги вказані заперечення та здійснює розгляд скарги на дії відділу примусового виконання рішень ДВС України за правилами ГПК, оскільки абзацом 2 п.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. Крім того, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме провадження не виділялась.

07.05.2013р. на адресу суду від стягувача надійшов лист від 29.04.2013р. №31/10-2044, в якому останній повідомив, що станом на 31.03.2013р. залишок бору КП "Житомиртеплокомуненерго" за виконавчим документом складає 24332676,51грн. (т.2, а.с.3-6).

Розглянувши заяву скаржника про часткову відмову від скарги, суд приймає до уваги наступне:

Абзацом 2 п.9.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитись від позову. Відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем, що долучається до справи (ст.78 ГПК України).

Заява про відмову від позову підписана представником КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради Борушевською А.А., право якої на відмову від позову передбачено довіреністю №101/16 від 09.01.2013р. (т.2, а.с.152).

Відповідно до ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи право заявника на часткову відмову від скарги, господарський суд відповідно до ст.78 ГПК України приймає часткову відмову КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради від скарги, оскільки вважає, що ця відмова не суперечать діючому законодавству і не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника та ВДВС, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.05.2012р. з урахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі №18/5007/24/12 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 21507011грн.09коп. основного боргу; 1164198грн.78коп. пені; 974597грн.83коп. 3% річних; 1417397грн.56коп. інфляційних; 64380грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення та постанови господарським судом видано наказ №18/5007/24/12 від 18.07.2012р.

Приписами статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2012р. стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 18 липня 2012р. по справі 18/5007/24/12 (т.2, а.с.15-17).

12.09.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду, протягом 7 днів з моменту винесення постанови (т.2, а.с.21-22).

Вказана постанова отримана боржником 28.09.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.32).

Боржником відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів того, що рішення суду виконано ним у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання, або доказів, на підтвердження виконання судового рішення станом на час розгляду скарги.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Судом встановлено, що боржник після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження не звертався до відділу примусового виконання рішень із заявою про відкладення виконавчих дій в зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови про відкриття виконавчого провадження та про поновлення строку для добровільного виконання рішення не заявляв.

Постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не оскаржувалася.

Натомість, боржник листом за №3650/16 від 17.10.2012р. повідомив державного виконавця про те, що 01.10.2012р. ним добровільно сплачено частину заборгованості в розмірі 544908,75грн. (т.2, а.с.34).

09.01.2013р. скаржник звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби із заявою за №57/16 від 04.01.2013р. про відкладення провадження виконавчих дій до вирішення господарським судом Житомирської області питання про відстрочку виконання рішення (т.2, а.с.48).

Листом від 21.01.2013р. стягувач повідомив ВДВС України, що станом на 31.12.2012р. заборгованість КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради становить 24332676,51грн., тобто частково погашено 794908,75грн. (т.2, а.с.56).

Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків с у м и, щ о п і д л я г а є с т я г н е н н ю , або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу з а в и к о н а в ч и м д о к у м е н т о м. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача т а у р а з і с а м о с т і й н о г о виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Таким чином, відповідно до положень вищезазначеної норми Закону 10 відсотків виконавчого збору має визначатися із суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, тобто із суми 2 512 758,53грн.

Так, на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" 27.03.2013р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено оскаржувану постанову ВП №34351744 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2458267,65грн. у зв'язку з невиконанням боржником наказу господарського суду Житомирської області від 121.05.2012 №18/5007/24/12 (т.1, а.с.174).

Відповідно до пп.3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Слід зазначити, що за наказом суду з боржника підлягає стягненню 25 127 585,26грн., тому відповідно до приписів ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, складатиме 2 512 758,53грн., однак за оскаржуваною постановою від 27.03.2013р. (т.1, а.с.174) виконавчий збір складає суму меншу, а саме 2 458 267, 65грн., тобто без врахування коштів, які були сплачені боржником 01.10.2012р. в розмірі 544908,75грн.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження чинна та не скасована; в наданий для добровільного виконання наказу суду строк заборгованість не сплачена, також в повному розмірі стягувана за виконавчим документом заборгованість не сплачена ні станом на момент винесення оскаржуваної постанови, ні станом на час винесення даної ухвали суду. Слід відмітити, що часткова сплата боржником через три місяці після відкриття виконавчого провадження та факт її часткового добровільного виконання боржником не може бути підставою звільнення від сплати виконавчого збору, в зв'язку з чим державним виконавцем обґрунтовано винесена Постанова про стягнення виконавчого збору.

Оскаржувана постанова відповідає вимогам зазначеного вище чинного законодавства та видана в межах повноважень виконавчої служби.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи скаржника, викладені в скарзі на дії ДВС України є безпідставними та такими, що направлені на свідоме затягування виконання рішення суду.

Враховуючи викладене та те, що державний виконавець діяв у межах чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень ДВС України в частині винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №34351744 у розмірі 2458267,65грн.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд а б о визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, а б о визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, а б о зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, а б о визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи викладене, суд визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 80 п.4, 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову скаржника від скарги в частині вимоги про зобов'язання об'єкта оскарження припинити виконавчі дії щодо виконання рішення по стягненню заборгованості у сумі 794908,75грн. та припинити провадження у скарзі в цій частині.

2. Скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради в частині визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень ДВС України та визнання незаконною та скасування постанови ВДВС про стягнення виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №34351744 відхилити.

Суддя Соловей Л.А.