Ухвала суду № 31938757, 24.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"24" квітня 2013 р. Справа № 0670/8627/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" січня 2013 р. у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 р. позов задоволено. Скасовано постанову Житомирського прикордонного загону від 07.08.2012 р. №950021.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2012 року о 07 год. 25 хв. в пункті пропуску через державний кордон України "Виступовичі-залізнична станція", що знаходиться на території Овруцького району Житомирської області, прикордонним нарядом відділу прикордонної служби "Овруч" у потязі № 20 сполученням "Одеса - Санкт-Петербург" під час здійснення перевірки документів на право перетину державного кордону України пасажирів було виявлено, що у пасажирки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутні документи, які надають право на перетин державного кордону України для виїзду у Республіку Білорусь. Остання слідувала у супроводі своєї матері - ОСОБА_5. Для паспортного контролю останньою було пред'явлено свідоцтво про народження, яке не надає права на перетин державного кордону України в Республіку Білорусь. У перетині кордону України ОСОБА_4 було відмовлено як громадянці України, яка не досягла 16-річного віку. Вказане зафіксовано у протоколі № 950021 від 23 липня 2012 року.

Суд встановив, що за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення, пов'язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, т.в.о. начальника Житомирського прикордонного загону 07 серпня 2012 року прийнято постанову № 950021 про застосування до відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" (далі-Товариство) 8500 грн. штрафу на підставі частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" від 10 січня 2002 року N 2920-ІІІ, підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.

Разом з тим, спірні правовідносини також врегульовані Угодою про міжнародне пасажирське сполучення від 01 листопада 1951 року, стороною якого є Україна.

Статтею 38 Угоди про міжнародне пасажирське сполучення від 01 листопада 1951 року із змінами і доповненнями на 01 травня 20120 року передбачено, що пасажир, відправник і отримувач багажу або товаробагажу зобов'язані дотримуватися паспортно-адміністративних (у тому числі візових), митних та інших правил, встановлених при проїзді залізничним транспортом в міжнародному сполученні, як відносно себе, так і відносно своєї ручної поклажі, багажу та товаробагажу. Перевізник не вправі контролювати дотримання вказаних правил, за винятком встановлених міжнародними угодами в галузі залізничного транспорту, та не несе відповідальності за невиконання цих правил пасажиром, відправником та отримувачем багажу або товаробагажу.

Відповідно до вимог статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частиною 2 статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 року N 1906-ІV передбачено, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Cуд вірно зазначив, що положення Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" в частині покладення на перевізника обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту та, відповідно, відповідальності за невиконання такого обов'язку, суперечить положенням Угоди про міжнародне пасажирське сполучення. Відтак, до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми ратифікованої міжнародної угоди, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України.

Окрім того, з представлених суду документів вбачається, що Україна є членом організації співробітництва залізничних доріг (далі-ОСЖД) і має дотримуватися приписів Угоди про міжнародне пасажирське сполучення, за ст.39 якої застосування національного законодавства можливо лише у випадку відсутності в угоді необхідних положень (а.сп.13,14).

Виходячи з викладеного, суд зробив правильний висновок про неправомірність застосування до відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" штрафу у розмірі 8500, 00 грн. за перевезення пасажира без документа на право перетину державного кордону, оскільки Угодою про міжнародне пасажирське сполучення на перевізника не покладено обов'язок перевіряти перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту та не передбачено відповідальність за невиконання такого обов'язку.

Вході розгляду справи досліджено представлені докази, надано їм належну правову оцінку, з'ясовано дійсні обставини справи та обґрунтовано скасовано постанову Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07 серпня 2012 року № 950021.

Судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" січня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Федеральна пасажирська компанія" вул.Новорязанська,12,м.Москва,Росія,107228

3- відповідачу Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України вул.Баранова, 125,м.Житомир,10025