Ухвала суду № 31938296, 11.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14190/12/0170/8

11.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № б/н від 04.11.03

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 04.02.13 по справі № 2а-14190/12/0170/8

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, м.Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна, 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000944010 від 30.11.2012р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» 245 грн. судового збору шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 11.06.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Представник відповідача у судове засідання 11.06.13р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.10.2012р. по 07.11.2012р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» з питань взаємовідносин з платником податків ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. (а.с. 92-105 том 1).

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), зокрема завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 16336,20 грн., завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 року у сумі 16336,20грн.

Висновки вищевказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС №0000944010 від 30.11.2012р., яким Приватному акціонерному товариству «Кримський ТИТАН» була визначена сума завищення бюджетного відшкодування за серпень 2011 року в розмірі 16336,00 грн. та 8168,00 грн. штрафних санкцій (а.с. 106 том 1).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, судовою колегією встановлено наступне.

В п. 2.10 акту перевірки позивача № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. є посилання на акт перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» №135/17-3209805338 від 27.01.2012р., в якому вказано, що за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року платник податків ОСОБА_3 задекларував податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» у сумі 15763,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року встановлено його завищення всього у сумі 15763,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 2750,00 грн., за травень 2011 року в сумі 5753,00 грн., за липень 2011 року в сумі 7260,00 грн.

Також, в акті перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку вказано, що у порушення п. 198.3, п. 198.6 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит за рахунок здійснення нікчемних операцій з ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804) за період 01.01.2011 по 30.09.2011 на загальну суму 15763,0 грн., в тому числі за квітень 2011 р. в сумі 2750,0 грн., за травень 2011р. в сумі 5753,0 грн., за липень 2011р. в сумі 7260,0 грн.

Також, в акті перевірки №135/17-3209805338 від 27.01.2012р. ДПІ у м.Сєвєродонецьку встановлено, що ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804), юридична адреса: 94220, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 132/б, кв. 415; перебуває на обліку у Алчевській ОДПІ, вид діяльності - оптова торгівля, директор - Гарматько О.В. Відповідно даних Деталізованої інформації по платнику ПДВ "За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що ПП «Інтенція» має стан 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Платник ПДВ з 15.09.2010 року іпн. 371568012066, номер свідоцтва 100301389 (анульовано 22.09.11 р. з причини - обсяг постачання платникам ПДВ менше 50 %). Чисельність працюючих відповідно до БД 1-ДФ складала 2 особи.

В акті перевірки також зазначено, що на підставі кримінальної справи № 10/11/2012 стало відомо, що директор та головний бухгалтер ПП «Ардея - Тех» (код ЄДРПОУ 37156768) ОСОБА_5 умисно вклонився від нарахування та сплати до бюджету ПДВ на суму 11949667 грн. Окрім того, ОСОБА_5 в порушення п.п. 7.2.1, 7.2.8, 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 04.03.1997 р. №168/97-ВР неправомірно завищив податковий кредит з ПДВ ПП «Ардея-Тех» на загальну суму 2652145 грн., в результаті чого умисно ухилився від нарахування та сплати до бюджету ПДВ на вищевказану суму. Окрім того, у ході слідства встановлено, що ПП «Ардея-Тех» є учасником єдиної фінансово-промислової групи, яка створена з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань та конвертації грошових коштів, до складу якої, окрім інших 18 підприємств, входить і ПП «Інтенція».

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що діяльність ПП «Інтенція» не має розумних економічних або інших причин (ділової мети) реального виконання робіт чи продажу товарів і такі причини можуть бути наявними лише за умови якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємніцкої або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат.

В ході проведення перевірки відповідачем не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця, а саме від ПП «Інтенція» до покупця - платника податків ОСОБА_3; встановлена відсутність необхідніх умов для ведення господарської діяльності, відсутність технічного персоналу, виробничого та торгівельного обладнання та іншіх основних фондів, а також транспортних засобів, що на думку відповідача не дає можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, що підтверджує факт не здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про відсутність у ПП «Інтенція» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже свідчить про відсутність наміру у ПП «Інтенція» для створення правових наслідків, тобто така угода вказує на сумнівність фінансово-господарських операцій.

У висновках до п. 2.10 акту перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. зазначено, що враховуючи висновок акту Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.09.2011, звіркою ЗАТ «Кримський ТИТАН» ІПН 327859901031 реальність здійснення господарських відносин із ПП «Інтенція», їх вид, обсяг, якість та розрахунки не підтверджено, та зазначені операції мають ознаки нікчемності.

Тобто, актом перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. встановлено, що у результаті порушення контрагентами ПП «Інтенція» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), придбані ТМЦ для платника податків ОСОБА_3 мають протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товарів, робіт, послуг, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 ст. 228 Цивільного Кодексу України - є нікчемним.

Таким чином, на думку СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС, враховуючи акти перевірок ПП «Інтенція», усі операції з продажу на адресу контрагентів - покупців ПП «Інтенція» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Враховуючи викладене, відповідачем в акті перевірки зазначено, що платником податків ОСОБА_3 завищено податковий кредит усього на суму 15763,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 2750,00, за травень 2011 року в сумі 5753,00 грн., за липень 2011 року в сумі 7260,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, платник податків ОСОБА_3, придбані у ПП «Інтенція» склокульки, на підставі податкових накладних, реалізував на адресу Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН». Враховуючі те, що ціна 1 кг склокульок (загальна вага 14330 кг) при їх реалізації платником податків ОСОБА_3 на адресу Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» складала 5,70 грн., сума податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН», сформованих за рахунок реалізації продукції, придбаної у ПП «Інтенція», становить 14330,00 кг х 5,70 грн. : 5 = 16 336,20 грн.

Враховуючи вищезазначене та акт перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», звірку з Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» відповідач вважає, що реальність здійснення господарських відносин із ПП «Інтенція», їх вид, обсяг, якість та розрахунки не підтверджено, тому, зазначені операції мають ознаки нікчемності.

Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2011 р. на суму 16336,20 грн., завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 р. на суму 16336,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на умовах договору № 576/з від 28.04.2010 року, додаткової згоди № 1 та специфікацій № 9,10 від 01.07.2011 та 28.07.2011 у липні 2011 року Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» придбало у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 товарно - матеріальні цінності - скляні кульки марки ШСЕ для використання в кулькових млинах для мокрого розмолу в виробництві двоокісу титану - основного продукту, який виробляє позивач (а.с. 107-113 том 1).

Постачання ТМЦ підтверджується видатковою накладною фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 31.07.2011 № 5 на суму 455 544,00 грн. в т. ч. ПДВ 75924,00 грн. (а.с. 114 том 1).

Передача ТМЦ на складське зберігання підтверджується прибутковим ордером від 31.07.2011 № ТИ-009628 (а.с. 127 том 1).

Використання придбаних ТМЦ у межах господарської діяльності позивача підтверджується вимогами-накладними від 23.08.2011 № ТИ-0016502, від 31.08.2011 № ТИ-0017035, від 23.09.2011 № ТИ-0018828 (а.с. 128-130 том 1).

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» придбало у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 товарно - матеріальні цінності за податковими накладними: № 1 від 24.06.2011р. на суму 866,80 грн. (в т.ч. ПДВ 144,47 грн.), № 1 від 04.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 2 від 05.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 3 від 06.07.2011р. на суму 15 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 500,00 грн.), № 4 від 07.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 5 від 11.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 6 від 13.07.2011р. на суму 20 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.), № 7 від 14.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 8 від 15.07.2011р. на суму 20 720,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 453,33 грн.), № 9 від 18.07.2011р. на суму 20 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.), № 10 від 31.07.2011р. на суму 228 957,20 грн. (в т.ч. ПДВ 38 159,53 грн.) (а.с. 115-126 том 1).

Пунктом 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначений перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках у податкових накладних.

Перевіряючи податкові накладні, виписані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, встановлено, що вони відповідають вимогам п.201.1 ст.200 ПК України.

Крім того, як свідчать матеріали справи, оплату поставленого товару підтверджують наявні у справі копії платіжних доручень, які сплачені позивачем (а.с. 131-151 том 1).

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Пункт 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначає обов'язкові реквізити податкової накладної, серед яких в силу п.п. «ґ» має бути зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, податковий кредит позивача по спірним операціям протягом періоду, що перевірявся, підтверджується відповідними податковими накладними, виписаними суб'єктом господарювання ОСОБА_3, які містять всі необхідні реквізити та виписані платником ПДВ відповідно до норм чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, документи з постачання та використання придбаних ТМЦ відповідають вимогам, що висуваються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій між Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

Висновки акту перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС ґрунтуються на висновках акту Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» та акту перевірки ДПІ у м.Сєвєродонецьку «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» №135/17-3209805338 від 27.01.2012р.

Постановою Луганського Окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року у справі № 2а-11321/11/1270, яка набрала законної сили на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р., дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» визнані протиправними. Зобов'язано Алчевську ОДПІ поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 51634813,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47645313,00 грн. (а.с. 173-193 том 1).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Позивач на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, отримання та використання товару у господарській діяльності надав відповідні документи.

Отримані за видатковою накладною від 31.07.2011 № 5 склокульки передані у структурні підрозділи ПрАТ «Кримський ТИТАН» - цех пігментного двуокису титану № 1 (далі ЦПДТ № 1) та цех пігментного двуокису титану № 2 (далі ЦПДТ № 2), що підтверджується вимогами накладними від 18.08.2011 № ТИ-0016201, від 29.08.2011 № ТИ-0016880, від 08.09.2011 № ТИ-0017471, від 15.09.2011 № ТИ-0017947, від 23.09.2011 № ТИ-0018696, від 27.09.2011 № ТИ-0019245, від 27.09.2011 № ТИ-0019213, від 06.10.2011 № ТИ-0019601, від 07.10.2011 № ТИ-0019640, 20.10.2011 № ТИ-0020372. Факт роботи у ПрАТ «Кримський ТИТАН» зазначених у перелічених вимогах-накладних матеріально відповідальних осіб - комірника ЦПДТ № 2 ОСОБА_6, комірника ЦПДТ № 1 ОСОБА_7 підтверджується особовими картками зазначених працівників.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75924,00 грн., яке виникло у ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з постачанням ПрАТ «Кримський ТИТАН» склошарів за видатковою накладною від 31.07.2011 № 5 задекларовано ним у встановленому порядуку, що підтверджується даними додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за червень 2011 р. (розділ I «Податкові зобов'язання» ряд. 1), додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за липень 2011 р. (розділ I «Податкові зобов'язання» ряд. 1).

Крім того, стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, згідно з п.п. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит у липні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства, реальність вчинених ним операцій з придбання ТМЦ повністю підтверджена матеріалами справи, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного включення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 16336,20грн. та завищення суми бюджетного відшкодування у серпні 2011 року у сумі 16336,20грн. у зв'язку з нікчемністю угоди між позивачем та ФОП ОСОБА_3, що призвело до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 16336,20 грн. та завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 року у сумі 16336,20 грн. необґрунтованими, та застосування штрафних санкцій в розмірі 8168,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000944010 від 30.11.2012р. є безпідставним.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.13р. по справі №2а-14190/12/0170/8- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.13р. по справі №2а-14190/12/0170/8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян