Постанова № 31938070, 05.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2013 р. Справа №801/563/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Кисельової О.М., при секретарі Сидельовій М.В.,

за участю представників: позивача - Зонтова А.І.,

відповідача - Гришина Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засідання справу за адміністративним позовом

Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року складено акт перевірки від 16.11.2012 року №174/22-01/16502169. На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкові повідомлення - рішення від 06.12.2012 року: №0001582201, за яким позивачем завищено від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 36096,00 грн.; №0001592201, за яким сума грошового зобов'язання з екологічного податку за розміщення відходів за основним платежем склала 3727,92 грн., та нараховано штрафні санкції в розмірі 1863,96 грн., №0001572201, за яким сума грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб склала 209853,69 грн., та нараховано штрафні санкції в розмірі 104926,84 грн., №0002201702, за яким сума грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб склала 136498,38 грн., та нараховано штрафні санкціі в розмірі 117882,58 грн., які вважає такими, що суперечить нормам діючого законодавства.

Так, ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.04.2012 року за заявою боржника порушено справу про банкрутство Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", тому відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», нараховані штрафні санкції за податковими повідомленнями - рішеннями від 06.12.2012 року №№0001572201, 0001592201, 0002201702 підлягають скасуванню.

Відповідачем не надано судових рішень, які свідчать про неправомірність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Комманд», ПП «Пан- Буд».

Не маючи повноважень відповідачем визнано товарно - транспортні накладні виписані ПП «Комманд», ПП «Пан - Буд» на адресу позивача безтоварними, правочини між зазначеними контрагентами та позивачем недійсними.

За наслідками перевірки виявлено заниження податку на землю в сумі 209853,69 грн., а також нараховано штрафні санкції в сумі 104926,84 грн., всього в розмірі 314780,41 грн.

Висновки про необхідність нарахування земельного податку було зроблено спірною комісією Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим. Згідно протоколу засідання спірної комісії з питання правомірності застосування пільг позивачу від 04.10.2012 року, пільга по земельній ділянці за адресою: смт. Орджонікідзе, траса Феодосія - Орджонікідзе 3 км. застосовується неправомірно, внаслідок не використання виробничого філіалу для виготовлення кінцевої продукції, на яку передбачено пільги відповідно до закону.

В зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу в оренду організації, що не увійшла до переліку організацій, що мають пільги з оподаткування за землю, Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" задекларовано земельний податок, що підлягає сплаті за період з 01.01.2011 року по 01.06.2012 року, в сумі 245332,95 грн. За даним фактом прокуратурою м. Феодосії було проведено перевірку та направлено на підприємство подання про необхідність усунення порушень законодавства, а саме: оскільки вказане майно здано в оренду не платником податків - Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", а регіональним відділенням Фонду Державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, прокуратура вважає, що пільга по податку за землю зберігається за орендарем.

Однак, в оренду було здано не окрема будівля, а структурний підрозділ Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", в зв'язку з чим пільга по земельному податку повинна зберігатися. 28.05.2012 року на адресу позивача було направлено подання про необхідність уточнення декларації з земельному податку зі зняттям податкових зобов'язань по податку за землю, що було виконано підприємством.

В ході перевірки на підставі журналу обліку відходів встановлено, що у 1 кварталі 2012 року позивачем списано та здано на демеркуризацію до ПП «АИС и Ко» 150 люмінесцентних ламп. При обчисленні екологічного податку за основу прийняті ставки податку при здачі однієї лампи 8,17 грн. При застосуванні коефіцієнту 0,5 податок повинен становити 1840,50 грн. виходячи з наступного: 150 (штук ламп)*4,09 (ставка податку) *3 (коефіцієнт на підставі п. 246.5 ст. 246 ПКУ)=1840,50 грн. Податковою інспекцією необґрунтовано застосовано ще один коефіцієнт 3 на підставі п. 246.4 ст. 246 ПКУ, як за розміщення відходів на звалищі, хоча люмінесцентні лампи зберігаються у закритому приміщенні енергомеханічної ділянки в пакувальній тарі з подальшою здачею для демеркуризації спеціалізованому підприємству відповідно укладеному договору.

Тому податкове повідомлення - рішення №0001592201 на суму основного платежу 5591,88 грн. повинно бути змінено на суму 1840,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, підтримавши висновки акту перевірки від 16.11.2012 року №174/22-01/16502169.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року Феодосійською ОДПІ в АР Крим складено акт перевірки від 16.11.2012 року №1747/22-01/16502169.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкові повідомлення - рішення від 06.12.2012 року:

- №0001582201, за яким позивачу визначено суму завищення від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 36096,00 грн.;

- №0001592201, за яким сума грошового зобов'язання з екологічного податку за розміщення відходів за основним платежем склала 3727,92 грн., та нараховано штрафні санкції в розмірі 1863,96 грн.,

- №0001572201, за яким сума грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб склала 209853,69 грн., та нараховано штрафні санкції в розмірі 104926,84 грн.,

- №0002201702, за яким сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб склала 136498,38 грн., та нараховано штрафні санкцій в розмірі 117882,58 грн.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

У податковому повідомленні-рішенні №0001582201 суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 36096,00 грн. визначено за результатами наступних встановлених в акті перевірки порушень.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період перевірки встановлено його завищення на суму 32946 грн., у тому числі за листопад 2011 року в сумі 3241 грн., за січень 2012 року в сумі 6067 грн., за лютий 2012 року в сумі 22410 грн., за червень 2012 року в сумі 1228 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з період перевірки встановлено їх заниження всього у сумі 3150 грн. за 2 квартал 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки позивача, податковий кредит на суму 31 718 грн. сформовано позивачем внаслідок нікчемного правочину та включення до нього операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю з такими контрагентами, як ПП «Комманд», ПП «Пан - Буд».

Наведені висновки робляться на підставі наступних документів:

- Акту перевірки від 06.04.2012 року №21/22/37081614 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Пан - Буд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності із рядом підприємств;

- Акту перевірки від 06.04.2012 року №32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Базис Торг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012року»;

- податкової звітності, наданої ПП «Пан - Буд» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012року»; податкової звітності, наданої ПП «Комманд» за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012року»;

- інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково- довідкової системи ЦБД ДПА України;

- висновок УПМ ДПС в АР Крим.

Також в акті перевірки позивача, по встановленим порушенням йдеться посилання на кримінальну справу №69-0146, та на деякі наявні в ній документи, яку порушено відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ та відносно директора ТОВ БВП «Строитель Плюс» ОСОБА_3, фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 206, ч.3 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 року на території України діяла група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організовувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань , які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали СПД, зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп» та транзитне підприємство ТОВ БВП «Строитель Плюс», директором та головним бухгалтером якого є ОСОБА_3, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкрим торг» (код ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімідж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройіндустрія» (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Єароградстрой» (код ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (37081991) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Пан-Буд», ПП «Комманд» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Крім того, відповідно до вказаного висновку встановлено, що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Звіркою ПП «Пан Буд» встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання, в момент вчинення правочинів, вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП «Пан Буд» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Відповідно до висновку №430/07-31 від 02.04.2012 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Комманд», наданого УПМ ДПС в АР Крим, встановлено, що за результатами проведеного обстеження 02.04.2012 року податкової адреси ПП «Комманд» за адресою: м. Сімферополь, вул. Глінки 57/В/2 не знаходиться.

Отже, висновки акту перевірки позивача по взаємовідносинам з «Пан-Буд», ПП «Комманд» визначено фактично за наявності порушеної кримінальної справи №69-0146 та актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, враховуючи також, що ні в акті перевірки позивача, ні в судовому засіданні під сумнів не ставився факт виписки і відповідності нормам Податкового законодавства цих документів.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ПП «Пан-Буд» 01.10.2012 року укладено договір підряду № 243 щодо ремонту м'якої крівлі гуртожитку, на виконання якого сторонами складено довідку про вартість виконаних робіт на загальну суму в розмірі 19443, 24 грн., з ПДВ - 3240, 54 грн.; 31.10.2010 року ПП «Пан-Буд» на адресу позивача виписано податкову накладну на суму на загальну суму в розмірі 19443, 24 грн., з ПДВ- 3240, 54 грн. 07.01.2010 року комісією, утвореною позивачем складено акт прийому після ремонту крівлі «Гуртожитку» бл. «В»

По взаємовідносинам позивача з контрагентом ПП «Комманд» встановлено, що в підтвердження поставки товару(пристрій ППК-У-165 у кількості 6 шт. пряжка вигнута 019 у кількості 140 шт. нить СВМ у кількості 11 кг., тканина СВМ арт. 56305), на адресу позивача було виписано видаткові накладні: №14 від 27.01.2012 року на загальну суму 36400,01 грн., у тому числі ПДВ в сумі 6066,67 грн.; №233 від 07.02.2012 року на суму 53460,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 8910,00 грн., №234 від 07.02.2012 року на суму 81000,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 13500,00 грн.

Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

Та обставина, що податковим органом складено акти щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем ) вони не знаходилися за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Крім того, використана під час перевірки постанова слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року сама по собі не призводить до автоматичної недійсності всіх правочинів позивача і не є належним доказом факту визнання недійсними (фіктивними) правочинів з позивачем, а також не визначено законом як підстава для визнання правочину нікчемним. Крім цього, за своїм змістом постанова не містить жодних фактичних даних щодо ухилення від сплати податків, заниження податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угоди з контрагентами позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати її нікчемними відсутні.

Під час перевірки позивача також використано акт проведення аукціону від 11.05.2012 року по реалізації ВДВС головного управлінням юстиції м. Феодосія арештованого майна, відповідно до якого продано машину ГАЗ 5312 телескопічна вишка АП17, р/н НОМЕР_3, 1988 р.в. на загальну суму 18900,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3150,00 грн.

Так, робиться висновок, що позивачем за 2 квартал 2012 року занижено задекларовані показники на суму 3150 грн. внаслідок реалізації арештованого майна на аукціоні, відповідно до якого продано машину ГАЗ 5312 телескопічна вишка АП17, р/н НОМЕР_3, 1988 р.в. на загальну суму 18900,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3150,00 грн.

При цьому суд звертає увагу, що незважаючи на встановлення заниження в цій частині податкового зобов'язання, вказану суму було враховано при визначенні позивачу у податковому повідомленні-рішенні №0001582201 суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість.

Таким чином, внаслідок викладеного, відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України, нерозсудливо, без з'ясування всіх обставин справи нараховано позивачу у податковому повідомленні - рішенні в від 06.12.2012 року №0001582201 суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 34 868 грн., внаслідок чого воно визнається судом в цій частині недійсним.

В частині нарахування до суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість суми в розмірі 1228,33 грн. суд погоджується з виносками акту перевірки позивача.

З акту перевірки позивача та матеріалів справи видно, що до податкового кредиту на суму 32946 грн. позивачем включено суму витрат «Аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах» у червні 2012 року по податковій накладній від 12.06.2012 року на суму 7370,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1228,33 грн., яку проведено на рахунок 949 , як водолазне обстеження дня акваторії пляжу.

В цій частині суд не вбачає правомірності включення позивачем до податкового кредиту на суму 32946 грн. суми ПДВ за червень 2012 року в розмірі 1228,33 грн., оскільки відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з подальшим використанням таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивачем як в ході перевірки, так і суду не було надано доказів, що підтверджують наявність у користуванні для здійснення господарської діяльності підприємства пляжу, дно акваторії якого обстежувалося.

Таким чином, сума податкового кредиту по податковій накладній від 12.06.2012 року на суму 7370,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1228,33 грн.,підлягає зменшенню, як використана не у господарській діяльності.

У податковому повідомленні-рішенні №0001572201 суму збільшення грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на 209853,69 грн., та 104926,84 грн. (штрафні санкції) визначено за результатами наступних встановлених в акті перевірки порушень.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 27 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» та п. 2 підрозділу 6 розділу 20 Податкового кодексу України за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року внаслідок заниження податку на землю всього в сумі 209853,69 грн., у томі числі за жовтень 2011 року в сумі 23317,08 грн., за листопад 2011 року в сумі 23317,08 грн., за грудень 2011 року в сумі 23317,07 грн., за січень 2012 року в сумі 23317,08 грн., за лютий 2012 року в сумі 23317,08 грн., за березень 2012 року в сумі 23317,08 грн., за квітень 2012 року в сумі 23317,08 грн., за травень 2012 року в сумі 23317,08 грн., за червень 2012 року в сумі 23317,06 грн., в зв'язку з неправомірним використанням пільги по виробничому підрозділу, розташованому за адресою: смт. Орджонікідзе.

По розрахунку земельного податку за 4 квартал 2011 року - півріччя 2012 року по ділянці, розташованій на території смт. Орджонікідзе, 3-й км траси «Орджонікідзе-Феодосія» підприємством використано пільгу відповідно до ст. 2 Положення Закону №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості». За 2010 рік - 9 місяців 2011 року сума пільги складала 209853,69 грн. Відповідно до даних підприємства за 4 квартал 2011 року за використання площі 77071,0 м2 сума пільги склала 69940,00 грн., а загальна сума податку, що підляже сплаті склала 0; за 33,0 м2 сума пільги склала 11,23 грн., а загальна сума податку, що підляже сплаті склала 0. За даними перевірки загальна сума податків, що підлягає до сплати склала 69940,00 грн. та 69951,23 грн. грн.

Відповідно до зведених даних позивача за півріччя 2012 року за використання площі 77071,0 м2 сума пільги склала 139880,00 грн., а загальна сума податку, що підляже сплаті склала 0; за 33,0 м2 сума пільги склала 22,46 грн. , а загальна сума податку, що підлягає до сплати склала 0 грн. За даними податкового органу загальна сума податків, що підлягає до сплати, за вказаний період склала 139880,00 грн. та 22,46 грн.

На підставі викладеного, з посиланням на те, що Податковий кодекс України обмежує пільгове оподаткування суб'єктів літакобудування, що включені до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №405 і чітко встановлює, що від земельного податку звільняються лише земельні ділянки таких суб'єктів літакобудування, які безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, тобто, підприємства, які виготовляють кінцеву продукцію, в акті перевірки робиться висновок, що суб'єкти літакобудування включені до зазначеного переліку і не виготовляють кінцеву продукцію, не звільняються від сплати земельного податку згідно до п. 2 підрозділу 6 розділу 20 ПКУ, тому у періоді, що перевірявся, Державне підприємство "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" не використовувало виробничий підрозділ, розташований у смт. Орджонікідзе на виробництво кінцевої продукції згідно наданих до перевірки документів та акту перевірки Феодосійською ОДПІ в АР Крим виробничого підрозділу позивача від 02.12.2011 року №2437/23-1/16502169 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.

Далі в акті зазначається, що між позивачем та ТОВ «Основний елемент» не було укладено будь - яких договорів, які б свідчили про виникнення договірних відносин щодо землекористування, і, йдеться посилання на фактичне використання цілісного майнового комплексу з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений. Такий цілісний майновий комплекс Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі переданий в оренду та ТОВ «Основний елемент» відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу №1102 від 21.09.2010 року, узгодженого з Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", що свідчить про фактичне використання земельної ділянки саме ТОВ «Основний елемент», а не Державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", який господарську діяльність на вказаному цілісному майновому комплексі не здійснює.

З приводу невикористання позивачем цілісного майнового комплексу на виробництво кінцевої продукції судом встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України АР Крим та м. Севатополі (орендодавець) та ТОВ «Основний елемент» (орендар) укладено договір оренди №1102 цілісного майнового виробничого філіалу - структурного підрозділу державного підприємства «Науково - дослідний інститут аеропружних систем» від 21.09.2010 року, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс виробничого філіалу державного підприємства «Науково - дослідний інститут аеропружних систем», розташований за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Орджонікідзе, 3-й км шляху «Орджонікідзе-Феодосія», склад і вартість якого визначена відповідно до акту оцінки мана, протоколу про результати інвентаризації та передавального (розподільчого) балансу Структурного підрозділу, складеного за станом на 31.03.2010 року, вартість якого становить відповідно акту оцінки від 30.07.2010 року - 4803500 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 4801100 грн.

Структурний підрозділ державного підприємства «Науково - дослідний інститут аеропружних систем» розташований на земельній ділянці площею 7, 7071 га, яку надано в користування державному підприємству «Науково - дослідний інститут аеропружних систем» для обслуговування Структурного підрозділу згідно державного акту на право постійного користування землею серії 1-КМ №004354 від 24.04.2003 року Орджінікідзенською селищною радою та зареєстрованою у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4.

На момент укладання цього договору сплата земельного податку суб'єктами літакобудування здійснювалася відповідно до Закону України «Про плату за землю»,з урахуванням Закону України «Про розвиток літакобудівельної промисловості» статтею 2 якого визначено, що цей Закон застосовується до юридичних осіб - резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів (далі - суб'єкти літакобудування) та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

а) здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

б) виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

в) забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб'єктів літакобудування щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 року №405.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки» від 09.06.2010 року №405 державне підприємство «Науково - дослідний інститут аеропружних систем» внесено до переліку суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки.

Згідно до пункту 27 статті 12 Закону України «Про плату за землю»(втратив чинність 01.01.2011 року) до 1 січня 2016 року звільняються від сплати земельного податку суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовано пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами.

Згідно до п. 2 підрозділу 6 розділу ХХ Податкового кодексу України до 1 січня 2016 року звільняються від сплати земельного податку суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції, а саме: літальних апаратів, їх корпусів, двигунів, включаючи місця, призначені для їх зберігання (склади, ангари, місця для відстоювання), посадково-злітні смуги, а також місця, в яких розташовані пункти заправки (дозаправки) моторних літальних апаратів та контролю над польотами.

Згідно до п. 284.3 ст. 283 Податкового кодексу України, якщо плтники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок на такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями(їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Як вбачається з вищенаведеного договору оренди, майно визначене у ньому здано не платником податків - Державне підприємство "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", а Регіональним відділенням Фонду державного майна України АР Крим та м. Севатополі. І в оренду здано не окремі будівлі, споруди або їх частини, а структурний підрозділ Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем".

За таких обставин, позивачем правомірно було задекларовано у перевіряємий податковим органом період суми загального податку з урахуванням наявної пільги.

В зв'язку з чим, податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року №0001572201 визнається судом недійсним в повному обсязі.

За податковим повідомленням - рішенням №0001592201 суму грошового зобов'язання з екологічного податку за розміщення відходів визначено за результатами наступних встановлених в акті перевірки порушень.

Як встановлено в акті, позивачем порушено п.п. 240.1.3 п.240.1 ст. 240, п.п.246.1.2 п. 246.1, п.п. 246.4 ст. 246, п.249.6 ст.249 Податкового кодексу України за 1 квартал 2012 року в сумі 3727, 92 грн. внаслідок невірного застосування коефіцієнтів при розрахунку збору.

Такі висновки робиться на підставі того, що у 1 кварталі 2012 року позивачем списано та здано на демеркуризацію до ПП «АИС и Ко» 150 люмінесцентних ламп, з невірним застосуванням коефіцієнту та до перевірки не надано документів, які підтверджують, що місця зберігання відходів забезпечують повне виключення забруднення атмосферного повітря.

Крім того, в акті зазначається, що у 1 кварталі 2012 року здано лом чорних металів (амортизаційний лом) ТОВ Мет Ресурс».

Керуючись наведеними нормами, в акті перевірки зазначається про збільшення ставки податку за розміщення відходів на звалищах у 3 рази і наводяться дні перевірки нарахованого позивачем екологічного податку.

Згідно до п.п. 246.1.2. п. 246.1. ст. 246 Податкового кодексу України ставки податку за розміщення такого виду надзвичайно небезпечних відходів, як люмінесцентних ламп складають 8,17 гривні за одиницю.

У п. 246.5. ст. 246 Податкового кодексу України коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі складає: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж 3; на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту1.

Як визначено у п. 249.6 ст. 249 Податкового кодексу України суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів.

У вказаному пункті передбачено коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 цього Кодексу та коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Таким чином, у випадку розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів для порядку обчислення податку застосовується ще один коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3

При розрахунку екологічного податку в акті перевірки та відповідно нарахуванні податкового зобов'язання в розмірі 3727, 92 грн., взято до перевірки дані підприємства щодо таких відходів підприємства: чорних металів у кількості 5, 75, за розміщення яких використано ставку - 1.36*1*3, що дорівнює 23,46 грн; люмінесцентних ламп у кількості 150, за розміщення яких використано ставку - 4,09*3*1, що дорівнює 1840,50 грн.

З урахуванням застосування коригуючого коефіцієнта 3 двічі, за даними перевірки відхилення складає: щодо таких відходів підприємства, як чорні метали 46,92 грн., щодо люмінесцентних ламп 3681 грн., а всього 3727, 92 грн.

Отже відповідачем при розрахунку екологічного податку позивачу взято було до уваги ще й коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Позивачем у позові оспорюється правильність нарахування вказаного податку стосовно розміщення люмінесцентних ламп.

Суд з цього приводу зазначає, що застосування коригуючого коефіцієнту, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів за змістом акту перевірки обумовлено відсутністю у підприємства документів, які підтверджують, що місця зберігання відходів забезпечують повне виключення забруднення атмосферного повітря.

Отже, застосування податковим органом коефіцієнту 3 на підставі п. 246.4 ст. 246 ПКУ при розрахунку екологічного податку, як за розміщення відходів на звалищі, є необґрунтованим, без надання оцінки місця розміщення відходів.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «АІС і Ко» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір №12-л на утилізацію відпрацьованих люмінесцентних та інших ртутьвмісних ламп, за яким замовник здає, а виконавець приймає на утилізацію відпрацьовані люмінесцентні та інші ртутьвмісні лампи в кількості та за вартістю відповідно до пп. 2, 4 договору та видає акт виконаних робіт.

Відповідно до п.3.2 зазначеного договору лампи приймаються у ящики з гофрокартону, перев'язаних вологостійким матеріалом.

Замовник передає виконавцю лампи в упаковці, накладну. Виконавець - замовнику податкову накладну та акт прийому ламп (п.3.5 Договору).

На виконання зазначеного договору ПП «АІС і Ко» складно акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) №ЧФ-0000016 на загальну суму 774,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 129,00 грн.

Крім того, відділом екологічної інспекції Східно-Кримського регіону м. Судак Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» згідно до наказу Рескомприроди Криму від 09.04.2012 року №182 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт №36 від 10-13 квітня 2012 року, в ході якої досліджувалися документи в частині користування відходами, у тому числі вищенаведений договір, і в результаті обстеження території порушень не виявлено.

Тобто, при проведенні вказаної перевірки не було уповноваженим органом встановлено порушення екологічних норм, в зв'язку з розміщенням відходів, а також в ході самої перевірки встановлено, що лампи зберігалися в пакувальній тарі, в закритому приміщенні з послідовною передачею на демеркузацію спец підприємству.

За таких обставин, застосування відповідачем для розрахунку екологічного податку за розміщення відходів - люмінесцентних ламп, ставки податку у випадку розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, необґрунтовано.

Внаслідок чого, податкове повідомлення - рішення №0001592201 в частині основного платежу підлягає зменшенню на суму у розмірі 3681 грн.

Що стосується застосованих у цьому податковому повідомленні - рішенні штрафних санкцій, які на думку позивача неможливо застосовувати відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то в цій частині, з урахуванням виникнення у позивача зобов'язання зі сплати екологічного податку, термін виконання яких настав у позивача після введення мораторію стосовно нього, оскільки звітність з визначеним зобов'язання з екологічного податку подано 07.05.2012 року, суд не бере до уваги посилання у позові на цю норму, відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Застосування положень вищезазначеної норми можливе з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, який у статті 1 вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено як зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Оскільки мораторій запроваджується щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до прийняття рішення про його введення, то і заборона застосування санкцій за невиконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) під час дії мораторію стосується саме податкових зобов'язань, які виникли до введення мораторію.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.04.2012 року за заявою боржника порушено справу про банкрутство Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем". І цією же ухвалою суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких настали до дня порушення провадження по справі про банкурутство.

Проте, з урахуванням ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» судом беруться до уваги доводи позову в частині неправомірності застосування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0002201702, за яким сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб склала 136498,38 грн., та нараховано штрафні санкцій в розмірі 117882,58 грн.

Так, з акту перевірки позивача вбачається, що штрафні санкції нараховано внаслідок самостійно визначеного відповідачем зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та несплаченого станом на 01.07.2012 року.

За результатами перевірки вбачається, що окрім несвоєчасної сплати зобов'язання за травень та червень 2012 року позивачем не сплачено своєчасно нарахований податок на доходи фізичних осіб за грудень 2006 року, за червень2011 року по квітень 2012 року, внаслідок чого позивачу визначено податкове зобов'язання у розмірі 136498,38 грн.

Таким чином, відповідачем при нарахуванні штрафних санкцій враховано те зобов'язання, яке виникло до введення мораторію, внаслідок чого невірно розраховано штрафну санкцію, визначену у податковому повідомленні-рішенні №0002201702.

Оскільки позивач у позові просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0002201702 в повному обсязі і при цьому не наводить взагалі ніяких доводів с приводу нарахування у ньому основного платежу, то суд в цій частині залишає позов без задоволення.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задовленню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України пропорційно до задоволеної частини вимог підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн.

Керуючись ст. 94, ст. ст. 159 -163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року №0001582201 в частині суми у розмірі 34868 грн.;

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року №0001592201 в частині суми основного платежу в розмірі 3681 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року №0001572201.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року №0002201702 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 117822,58 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.