Постанова № 31937010, 19.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2013 року 810/2495/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області

про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 29.04.2013 № Ф 79.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати вимогу про сплату боргу від 29.04.2013 № Ф-79 протиправною та скасувати як таку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувана вимога про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є незаконною, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування і є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області. Враховуючи те, що згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, позивач вважає, що у нього відсутній обов'язок сплачувати недоїмку з єдиного внеску у сумі 1 194,03 грн.

З огляду на наведене, оскаржувану вимогу відповідача позивач вважає неправомірною.

У судове засідання 19 червня 2013 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Позивач у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності. Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову та заява про розгляд справи за його відсутності.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивач не є пенсіонером за віком в розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим не звільняється від його сплати.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою - підприємцем та є платником єдиного податку.

29.04.2013 відповідачем прийнято вимогу № Ф 79 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1 194,03 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування», платником єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 4 цього Закону особи, зазначені в пункті 4 частини першої цієї статті, особи які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Даним Законом передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання ( в т. ч. каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови її призначення за віком визначені статтею 26 зазначеного Закону.

З наведеного вбачається, що від сплати єдиного внеску звільняються пенсіонери, пенсія яким призначена відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України № 796) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії посвідчення № НОМЕР_1, виданого 26.07.2011, позивач є пенсіонером за віком, у якому зазначений вид пенсії: за віком.

Крім того, як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач має посвідчення особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4).

Таким чином, позивач має право вийти на пенсію раніше, ніж встановлено в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, ця обставина лише підтверджує той факт, що позивач вийшла на пенсію саме за віком, хоча і на пільгових умовах, що і зазначається у її пенсійному посвідченні.

Суд звертає увагу, що знижений граничний вік виходу на пенсію осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є підставою для висновку про виплату пенсії позивачці з інших підстав і вона є пенсіонером в розумінні визначення поняття «пенсіонер», яке наведено у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому, на позивача, як на пенсіонера у розумінні норм наведеного Закону, поширюються положення частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Крім того, відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України 07.07.2011 № 3609 - VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» статтю 4 Закону України 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування», доповнено частину четверту, згідно з якою особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ці зміни відповідно до частини першої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3609-VI набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 06.08.2011, тому нарахування сум щодо сплати єдиного внеску починаючи з січня 2012 року є неправомірним.

За наведених обставин позов про визнання протиправною та скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Київської області від 29.04.2013 № Ф 79 - підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позовні вимоги позивача задоволено, а відтак поверненню судового збору позивачу підлягає сплачений ним судовий збір за подання до суду даного позову у розмірі 114,70 грн., згідно квитанції від 20.05.2013.

Керуючись статтями 70, 71, 94, 128, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 29.04.2013 № Ф 79, прийняту Управлінням Пенсійного фонду України у Ставищенському районі Київської області.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

4.Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Терлецька О.О.