Ухвала суду № 31934630, 11.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-15994/11/0170/21

11.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 30.11.12 у справі № 2а-15994/11/0170/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" ( Приморський парк ім. Гагаріна 4, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98635)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2012 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0006081501 від 09.09.2011р.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" судовий збір в розмірі 30,12 грн. та 16951,00 грн. витрат з проведення судової експертизи.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2012 року, та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.06.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2011р. відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року.

За результатами проведення вказаної перевірки 23.08.2011р. складений Акт № 2267/31067919/15-1, висновками якого зафіксовано завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 45303914,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 09.09.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006081501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 45303914,00 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, судовою колегією встановлено наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

08.02.2011р. позивачем було надано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, де у рядку 08 податкової декларації задекларував об'єкт оподаткування у розмірі "0".

21.02.2011р. позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік, яким позивач збільшив суму валових витрат на 11822800,00 грн.

25.03.2012р. позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік, яким позивач зменшив суму валових витрат на 112356,00 грн.

Таким чином, з урахуванням уточнюючих розрахунків за 2010 рік позивач задекларував від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємства за 2010 рік в розмірі 11710444,00 грн.

06.05.2011р. позивачем надано до позивача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, де у рядку 08 податкової декларації задекларував об'єкт оподаткування у розмірі "0".

11.05.2011р. позивачем був сформований уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року, де у рядку 04 податкової декларації позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі "-48994901,00 грн.", та зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 45303914,00 грн.

Відповідно до пункту 48.1. статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У першому кварталі 2011 року діяв Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, зареєстрований у Мінюсті України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. У пункті 4.1. Порядку було зазначено, що декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

На підставі наведеного, позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 45303914,00 грн.

Статтею 150 ПКУ зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від 08.08.2011р. позивачем зазначена сума витрат, що враховується при визначення об'єкта оподаткування у рядку 04 - 55790439,00 грн. зазначений показник розкривається у показниках рядків 05 та 06. Зокрема, у рядку 06.6. зазначено, що до складу показника рядка 04 надійшло від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) - 48994901,00 грн. Зазначений показник відповідає показнику рядка 08 декларації за І квартал 2011 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року від 08.11.2011 року, позивачем у рядку 06.6 зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) - 48689071,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2011 року відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., за результатами якого складено Акт № 1744/23-1/31067919/138 від 20.07.2011р.

У висновках зазначеного акту, зокрема, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього 305830,00 грн., в тому числі за І квартал 2010 року 85640,00 грн., за І півріччя 2010 року 129470,00 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 225150,00 грн., за 2010 рік в сумі 305830,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 305830,00 грн.

Встановлене порушення призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 305830,00 грн.

Таким чином, вірна сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за І квартал 2011 року складає 48689071,00 грн. (48994901-305830) та позивачем вірно визначено значення рядка 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року" у податковій декларації за 2-3 квартали 2011 року, з урахуванням встановлених порушень, в сумі 48689071,00 грн. (48994901-305830).

Висновком судово-економічної експертизи № 72/12 від 02.11.2012р. встановлено, що даними бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджується формування збитків (від'ємного значення об'єкта оподаткування) податку на прибуток за 2010 рік в сумі 11404614,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 48689071,00 грн.

Висновки, відображені в акті камеральної перевірки від 23.08.2011 року декларації ТОВ "Центрінвест" з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року про завишення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 45303914,00 грн. експертизою не підтверджується.

Згідно п. 4.1. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005р. № 276, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до п. 4.3. Інструкції нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства.

Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

У разі, якщо останній день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, нарахування платежів в особових рахунках платників здійснюється у наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Згідно п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом від 24.05.1995р. № 88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, сума в розмірі 305830,00 грн. була відкоригована позивачем у відповідні строки.

Як вбачається з матеріалів справи та висновку експерта, розбіжності даних експертизи з даними викладеними в акті перевірки, виникли в результаті того, що Державною податковою інспекцією були враховані у складі валових витрат позивача за ІІ квартал 2011 року лише витрати, що виникли в результаті діяльності підприємства у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.

Крім того, перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, такій перелік є вичерпним та не містить поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростовують правомірність дій позивача.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 30.11.12 у справі № 2а-15994/11/0170/21 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 30.11.12 у справі № 2а-15994/11/0170/21 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян