Постанова № 31934613, 19.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2013 року Справа № 812/4844/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Дибова О.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18217,85 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18217,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області. Відповідач своєчасно не здійснив перерахування до Пенсійного фонду внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з чим за підприємством утворилась заборгованість по штрафним санкціям нарахована за період з 01.05.2012 по 30.04.2013 в сумі 18217,85 грн. Тому позивач просив стягнути зазначену суму заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою від 29 травня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1 та отримана повноважним представником, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні (а.с. 15).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради.

Відповідно до ст. 96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов'язань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» має відокремлений підрозділ «Шахтобудівельне управління» (а.с.5).

Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області (а.с.4). За відповідачем утворилась заборгованість по штрафним санкціям за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 18217,85 грн. за період з 01.05.2012 року по 30.04.2013 року.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 12 зазначеної статті передбачено, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пункт 15 статті 106 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем Публічним акціонерним товариством "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" в порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9 липня 2003 року не сплачується страхові внески на загальнообов'язкове державне страхування, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість по штрафним санкціям, нарахована за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування за період 01.05.2012 року по 30.04.2013 року у розмірі 18217,85 грн.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Частиною 1 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

За нормою частини 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Так, відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу (в розмірах передбачених цією статтею). Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Сума заборгованості з недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нарахована та підтверджується рішенням №337 від 20 квітня 2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, згідно якого відповідачу нараховано штраф в розмірі 18978,39 грн. та пеня в розмірі 425,35 грн. (а.с.8).

Рішенням №352 від 20 квітня 2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, згідно якого відповідачу нараховано штраф в розмірі 960,45 грн. та пеня в розмірі 2217,96 грн. (а.с.9).

Рішенням №353 від 20 квітня 2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, згідно якого відповідачу нараховано пеня в розмірі 8,37 грн. (а.с.10).

Сума заборгованості у сумі 18217,85 грн. також підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 12-13) та звірення розрахунків від 08.04.2013 року (а.с.6).

Доказів оскарження відповідачем вищевказаних рішень суду не надано, при цьому суму санкцій та пені не сплачено.

Також, враховуючи той факт, що відповідач підписав акт звірення розрахунків від 08.04.2013 в сумі 18217,85 грн. без зауважень, тобто визнав суму штрафних санкцій в повному обсязі.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати фінансових санкцій і пені, нараховану з 01.05.2012 по 30.04.2013, за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які у встановлений законом строк не сплачені.

Згідно із частиною третьою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

На підставі пункту 7 частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

За таких обставин позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" визнаються судом обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18217,85 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтобудівельне управління" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1 код 32359108) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 304665, код 21792407) заборгованість по штрафним санкціям та пені, нараховану з 01.05.2012 по 30.04.2013, за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18217,85 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сімнадцять гривень 85 коп.)

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Дибова