Рішення № 31934267, 17.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р. Справа № 911/2081/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод", Київська область, смт. Рокитне

про стягнення 103 065,35 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Козлов Ю.М. - довіреність від 14.06.2013 р.;

Ольховський А.В. - довіреність від 14.06.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод" (далі - відповідач) про стягнення 103 065,35 грн., з яких: 101 600 грн. - основний борг, 1221,13 грн. - пеня та 244,22 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 17/07/12 від 17.07.2012 р. з оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2081/13 та призначено її розгляд на 17.06.2013 р.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 17.06.2013 р. не направив, витребувані документи суду не надав, проте, у адресованій до суду телеграмі просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про його необґрунтованість та як таке що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Разом з тим, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

17.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" (далі - продавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод" (надалі - покупець, відповідач у справі) було укладено договір № 1707/12 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити товар, в кількості і за ціною, вказаних у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Крім того, між сторонами договору підписано специфікацію № 2, як додаток до договору № 17/07/2012 від 17.07.2012 р.

Так, на виконання договірних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод" прийнято за довіреністю № 50 від 26.03.2013 р. товар - моно кальцій фосфат б/б у кількості 20 т. на загальну суму, разом з ПДВ 131 600 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін видатковою накладною № РН-0000863 від 27.03.2013 р.

Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.

Враховуючи встановлену у п. 6 Специфікації № 2 умову оплати поставленого товару суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача з оплати вартості отриманого по видатковій накладній № РН-0000863 від 27.03.2013 р. товару, передбачений п. 6 Специфікації, мав бути виконаний до 26.04.2013 р. включно.

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач в порушення умов договору оплату за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 131 600 грн. боргу.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вартості отриманого товару у сумі 101 600 грн. господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором № 1707/12 від 17.07.2012 р. становить - 101 600 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на те, що основна заборгованість у сумі 101 600 грн. відповідачем не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 101 600 грн. основного боргу за отриманий товар згідно договором № 1707/12 від 17.07.2012 р. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунку за отриманий товар за договором, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 244,22 грн., за період з 27.04.2013 р. по 20.05.2013 р.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд встановив, що він відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 244,22 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня за період з 27.04.2013 р. по 20.05.2013 р., що складає 1221,13 грн.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що у разі прострочення покупцем платежу, передбаченого специфікаціями до договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день простроченого платежу.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, період нарахування пені, заявлений позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, п. 10.2. договору та вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1221,13 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод" (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222, код ЄДРПОУ 37800131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 36472721) 101 600 (сто одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1221 (одну тисячу двісті двадцять одну) грн. 13 коп. пені, 244 (двісті двадцять чотири) грн. 22 коп. 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Наріжний С.Ю.

Дата виготовлення та підписання рішення 20.06.2013 р.