Рішення № 31934200, 13.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.13р. Справа № 904/3081/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспневматика", м. Лебедин Сумської області

до Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 1 553 124 грн. 80 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Попов В.А., дов. б/н від 14.05.13р.;

від відповідача: Григоріва О.Ю., дов. № 2 від 03.01.13р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранспневматика" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" (далі - відповідач) суму 858 080,00 основного боргу, 695 044, 80 грн. пені, а всього 1 553 124,80 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором № 05 06 12 Щ/177р-08/12 від 05.06.12р.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав платіжне доручення № 3916 від 13.05.13р., яке свідчить про часткову сплату останнім суми основного боргу у розмірі 300 000,00 грн., а також просить відкласти розгляд справи з метою укладення мирової угоди між сторонами у даній справі.

Позивач заперечує проти клопотання відповідача та наполягає на вирішенні спору по суті.

Суд підтримує заперечення позивача та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки у відповідача було достатньо часу для проведення оплат, окрім того відповідачем не надано доказів на підтвердження проведення переговорів із позивачем з приводу укладення мирової угоди.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

05.06.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 05 06 12 Щ/177р-08/12 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар, найменування, ціна, кількість та креслярський номер якого обумовлені специфікаціями (додатками), які є невід'ємною частиною даного Договору (п.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу триангел ГОСТ 4686 на загальну суму 2 158 080,00 грн., що підтверджується двохсторонніми видатковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей та товарно-транспортними накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.9-25).

Відповідно до умов п.7.1 Договору в редакції змін до Договору, оплата товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 25 календарних днів з дати поставки товару покупцю. Поставка наступної партії товару здійснюється після остаточної оплати попередньої партії товару.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару відповідачем виконані частково, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 858 080,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 14-1488 від 23.11.12р. з вимогою погасити зазначену заборгованість, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Між тим, в ході розгляду справи відповідачем частково сплачено суму основного боргу, що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 3916 від 13.05.13р. про сплату основного боргу на суму 300 000,00 грн., отже ці його грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі умов п.8.3 Договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 695 044,80 грн. за період з 08.10.12р. по 19.03.13 р.

Згідно з ч.6 ст. 231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1,3 якого - розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючі наведене, суд, перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, визнає їх обґрунтованими частково, а саме задовольняє за такий же період, що взятий позивачем, пеню на суму 54 049,20 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору в частині задоволених позовних вимог, з урахуванням суми боргу щодо якої припинено провадження у справі, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 34; ЄДРПОУ 00190957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспневматика" (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Сумська, 92; ЄДРПОУ 33486527) суму 558 080,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч вісімдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 54 049,20 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сорок дев'ять грн. 20 коп.) пені, 18 242,59 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сорок дві грн. 59 коп.) судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 300 000,00 грн. основного боргу провадження у справі - припинити.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 10.06.2013р.