Рішення № 31933743, 24.04.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2544/13-ц

Провадження № 2/201/1134/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 рокуЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:головуючого - судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Постоленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції, третя особа Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль», про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на легковий автомобіль НОМЕР_1, який йому належить з 14 лютого 2012 року, а також зобовязати ВДВС Жовтневого районного управління юстиції зняти арешт з зазначеного автомобіля.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 14 лютого 2012 року він придбав автомобіль марки «Hyundai Accent» (чорного кольору), державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АЕС № 231659, кузов № VIN-Y6LCM41VP8L202975, у ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 14 лютого 2012 року, відповідно до якого позивач вніс на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 72 500,00 гривень в день укладення зазначеного договору, що підтверджується копією квитанції № 08К212612 від 14 лютого 2012 року. Однак у позивача на момент купівлі автомобіля були відсутні кошти на постанову даного автомобіля на облік в органах ДАІ на його імя, з обліку він його не знімав, отримавши ОСОБА_4 від ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_5 Дніпропетровського міського нотаріального округу від 17 лютого 2012 року, що зареєстрована в реєстрі за ВРП № 510665, згідно якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 керувати, розпоряджатись, відчужувати на різних умовах та за своїм розсудом, знімати (ставити) на облік вище вказаний автомобіль. Таким чином, відповідач продав належний йому автомобілі позивачу, уклавши договір купівлі-продажу автомобіля, а позивач набув право власності на зазначений автомобіль, який з 14 лютого 2012 року фактично знаходиться у його володінні, користуванні та розпорядженні. Проте на куплений позивачем автомобіль державним виконавцем Брек С.В. ВДВС Жовтневого районного управління юстиції був накладений арешт по виконавчому провадженню №35955950 щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», а також оголошено в розшук належний позивачу автомобіль. За результатами цих дій державної виконавчої служби, 13 лютого 2013 року вищезазначений автомобіль був вилучений у позивача працівниками ДАІ в м. Кобеляки Полтавської області. Раніше даний автомобіль знаходився у заставі по кредитному договору, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль». При купівлі позивачем у ОСОБА_2 автомобіля банком були надані два листа (довідки) про те що ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» не заперечує проти зняття його з реєстрації та переоформлення на іншу особу у звязку з добровільною реалізацією відповідачем цього автомобіля. Накладений арешт та вилучення у позивача його автомобіля, який він придбав у відповідності до діючого законодавства України, але не встиг перереєструвати на своє імя, перешкоджає йому користуватися, розпоряджатися та володіти його автомобілем. На момент, накладення державним виконавцем арешту, автомобіль знаходився у користуванні, володінні та розпорядженні позивача, а в подальшому він збирався зняти його з обліку та зареєструвати на себе. Виходячи з наведеного ОСОБА_1 вважає, що такий арешт порушує його права, як власника даного автомобіля.

Позивач у судове засідання не зявився, надав суду заяву в якій на задоволенні позовних вимог наполягав та просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача ВДВС Жовтневого районного управління юстиції, державний виконавець Брек С.В. у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, згідно до журналу судового засідання від 28 березня 2013 року у прийнятті рішення по даній справі поклалася на розсуд суду.

Представник Третьої особи у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

При цьому судом встановлено, що 14 лютого 2012 року відповідач придбав автомобіль марки «Hyundai Accent» (чорного кольору), державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АЕС № 231659, кузов № VIN-Y6LCM41VP8L202975, у ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 14 лютого 2012 року (а.с. 7), відповідно до якого позивач вніс на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 72 500,00 гривень в день укладення зазначеного договору, що підтверджується копією квитанції № 08К212612 від 14 лютого 2012 року (а.с. 9). Однак у позивача на момент купівлі автомобіля були відсутні кошти на постанову даного автомобіля на облік в органах ДАІ на його імя, з обліку він його не знімав, отримавши ОСОБА_4 від ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_5 Дніпропетровського міського нотаріального округу від 17 лютого 2012 року, що зареєстрована в реєстрі за ВРП № 510665 (а.с. 8), згідно якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 керувати, розпоряджатись, відчужувати на різних умовах та за своїм розсудом, знімати (ставити) на облік вище вказаний автомобіль. Таким чином, відповідач продав належний йому автомобілі позивачу, уклавши договір купівлі-продажу автомобіля, а позивач набув право власності на зазначений автомобіль, який з 14 лютого 2012 року фактично знаходиться у його володінні, користуванні та розпорядженні. Проте на куплений позивачем автомобіль державним виконавцем Брек С.В. ВДВС Жовтневого районного управління юстиції був накладений арешт по виконавчому провадженню №35955950 щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (а.с. 13), а також оголошено в розшук належний позивачу автомобіль. За результатами цих дій державної виконавчої служби, 13 лютого 2013 року вищезазначений автомобіль був вилучений у позивача працівниками ДАІ в м. Кобеляки Полтавської області. Раніше даний автомобіль знаходився у заставі по кредитному договору, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль». При купівлі позивачем у ОСОБА_2 автомобіля банком були надані два листа (довідки) про те що ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» не заперечує проти зняття його з реєстрації та переоформлення на іншу особу у звязку з добровільною реалізацією відповідачем цього автомобіля (а.с. 11, 12). Накладений арешт та вилучення у позивача його автомобіля, який він придбав у відповідності до діючого законодавства України, але не встиг перереєструвати на своє імя, перешкоджає йому користуватися, розпоряджатися та володіти його автомобілем. На момент, накладення державним виконавцем арешту, автомобіль знаходився у користуванні, володінні та розпорядженні позивача, а в подальшому він збирався зняти його з обліку та зареєструвати на себе. Виходячи з наведеного ОСОБА_1 вважає, що такий арешт порушує його права, як власника даного автомобіля. Виходячи з викладеного, позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначений автомобіль, а також зобовязати ВДВС Жовтневого районного управління юстиції зняти з нього арешт.

Правовідносини, що виникли між сторонами законодавчо врегульовані наступним чином.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, способом захисту якого згідно до ст. 16 ЦК є зокрема визнання права.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

При цьому, ч. 2 ст. 328 ЦК передбачає, що право власності вважається виниклим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Згідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України особа має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Так, статтею 203 ЦК України встановлені наступні загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Арешт по виконавчому провадженню №35955950 було накладено на автомобіль, який фактично перебуває у володінні позивача, що випливає з договору купівлі-продажу від 14 лютого 2012 року, а також виданою позивачу ОСОБА_4 від ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_5 Дніпропетровського міського нотаріального округу від 17 лютого 2012 року, згідно якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 керувати, розпоряджатись, відчужувати на різних умовах та за своїм розсудом, знімати (ставити) на облік вище вказаний автомобіль.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обґрунтованість позовної заяви ОСОБА_1, не заперечення відповідачами та третьою особою по справі проти задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 202, 203, 206, 208, 316, 317, 321, 328, 334, 391 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції, третя особа Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль», про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту задовольнити.

1.Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль «Hyundai Accent» (чорного кольору), державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АЕС № 231659, кузов № VIN-Y6LCM41VP8L202975.

2.Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції зняти арешт з автомобіля «Hyundai Accent» (чорного кольору), державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АЕС № 231659, кузов № VIN-Y6LCM41VP8L202975, та на який був накладений арешт постановою державного виконавця Брек С.В. відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, втім не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_6