Рішення № 31933637, 19.04.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2481/13 -ц

Провадження № 2/201/1117/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Постоленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тихвінська, 101, що знаходиться на земельній ділянці площею 1212,0 кв.м., у фактичному користуванні з належними будівлями, яке належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом реалізації з прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості, а також стягнення судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 липня 2005 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Агробанк», правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «ХОУМ ОСОБА_2», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «ХОУМ ОСОБА_3», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ХОУМ ОСОБА_3», було укладено Кредитний договір № 166-05/в. 28 березня 2011 року між ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено Договір відступлення права вимоги № 20110328-Г, відповідно до п.1.1. якого Первісний кредитор (ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3») відступив Новому кредитору (ПАТ «Платинум Банк») всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до договору, зокрема право вимоги за Кредитним договором № 166-05/в. 28 березня 2011 року. Відповідно до умов Кредитного договору, ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 70 000,00 доларів США строком з 29 липня 2005 року по 28 липня 2020 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом. Позичальник зобовязався, починаючи з місяця, наступного за датою видачі кредиту, щомісячно в період з 1 по 16 число вносити грошові кошти в сумі 389,00 дол. США для погашення заборгованості за кредитом; грошові кошти в сумі достатній для погашення заборгованості по нарахованій Комісії; грошові кошти в сумі достатній для погашення заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом в попередньому календарному місяці. Водночас, за порушення строків повернення заборгованості по кредиту та/чи відсотків за його використовування, Відповідач зобовязався сплачувати пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених грошових зобовязань, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. В порушення умов Кредитного договору, Відповідач не повертає кредит в строки, визначені умовами Кредитного Договору, а також не сплачує відсотки за користування кредитом, у звязку з чим у Позичальника перед ПАТ «Платинум Банк» виникла заборгованість, яка станом на 07 червня 2012 року становить 802 300,82 гривень. Для забезпечення виконання зобовязань за Кредитним Договором між Відповідачем та Первісним Кредитором було укладено Іпотечний договір № 166-05/в/1 від 29 липня 2005 року, після чого, 28 березня 2011 року між ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, згідно п.1.1. якого Первісний кредитор (ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3») відступив Новому кредитору (ПАТ «Платинум Банк») всі свої права вимоги до іпотекодавців (боржників) за іпотечними договорами згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до договору, зокрема право вимоги за Іпотечним договором № 166-05/в/1 від 29 липня 2005 року. Відповідно до умов зазначеного Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно 1/2 частина домоволодіння № 101 по вул. Тихвінській в м. Дніпропетровську, що знаходиться на земельній ділянці площею 1212,0 кв.м., у фактичному користуванні з належними будівлями, яке належить на праві власності ОСОБА_1 Згідно п.1.8. Договору іпотеки, майно передається в іпотеку разом з усіма його належними будівлями. Відповідно до п. 2.1. Договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання. Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Кредитор набуває право вимагати від Відповідача погашення кредиту достроково у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем умов Кредитного договору. Крім того, відповідно до п. 9.2. Кредитного договору у разі невиконання Відповідачем грошових зобовязань по сплаті відсотків відповідно до умов цього договору, зі спливом 60 днів з дати винесення заборгованості Відповідача по сплаті процентів на рахунки простроченої заборгованості, термін повернення заборгованості за Кредитним договором вважається таким, що настав та Відповідач зобовязаний не пізніше наступного робочого дня сплатити кредит, відсотки за фактичний час використання кредиту та пеню. Таким чином, посилаючись зокрема на п. 3.3.3. Договору Іпотеки та ст. 33 ЗУ «Про Іпотеку», позивач просить суд задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки, а також стягнути з відповідача по справі судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно письмової заяви позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Проти розгляду справи в заочному порядку також не заперечував.

Відповідач у судове засідання не зявилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила , за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини. Дійсно, 29 липня 2005 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Агробанк», правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «ХОУМ ОСОБА_2», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «ХОУМ ОСОБА_3», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ХОУМ ОСОБА_3», було укладено Кредитний договір № 166-05/в (а.с. 6). 28 березня 2011 року між ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено Договір відступлення права вимоги № 20110328-Г (а.с. 11-12), відповідно до п.1.1. якого Первісний кредитор (ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3») відступив Новому кредитору (ПАТ «Платинум Банк») всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до договору (а.с. 14-15), зокрема право вимоги за Кредитним договором № 166-05/в. 28 березня 2011 року. Відповідно до умов Кредитного договору, ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 70 000,00 доларів США строком з 29 липня 2005 року по 28 липня 2020 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом. Позичальник зобовязався, починаючи з місяця, наступного за датою видачі кредиту, щомісячно в період з 1 по 16 число вносити грошові кошти в сумі 389,00 дол. США для погашення заборгованості за кредитом; грошові кошти в сумі достатній для погашення заборгованості по нарахованій Комісії; грошові кошти в сумі достатній для погашення заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом в попередньому календарному місяці. Водночас, за порушення строків повернення заборгованості по кредиту та/чи відсотків за його використовування, Відповідач зобовязався сплачувати пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених грошових зобовязань, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. В порушення умов Кредитного договору, Відповідач не повертає кредит в строки, визначені умовами Кредитного Договору, а також не сплачує відсотки за користування кредитом, що підтверджується копіями розрахунків заборгованості та пені за зазначеним кредитним договором станом на 07 червня 2012 року (а.с. 20, 21), у звязку з чим у Позичальника перед ПАТ «Платинум Банк» виникла заборгованість, яка станом на 07 червня 2012 року становить 802 300,82 гривень, з яких:

-сума заборгованості за кредитом 52 158,34 доларів США, що еквівалентна в гривнях на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ (799,25 гривень за 100 доларів США) 416 875,53 гривень;

-сума заборгованості за відсотками 11 273,56 доларів США, що еквівалентна в гривнях на день проведення розрахунку заборгованості за курсом НБУ (799,25 грн. за 100 дол. США) 90 103,93 гривень;

-сума заборгованості за комісією 15 643,85 гривень пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 17 червня 2011 року по 07 червня 2012 року 279 677,51 гривень.

Для забезпечення виконання зобовязань за Кредитним Договором між Відповідачем та Первісним Кредитором було укладено Іпотечний договір № 166-05/в/1 від 29 липня 2005 року (а.с. 8), після чого, 28 березня 2011 року між ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами (а.с. 13), згідно п.1.1. якого Первісний кредитор (ПАТ «ХОУМ ОСОБА_3») відступив Новому кредитору (ПАТ «Платинум Банк») всі свої права вимоги до іпотекодавців (боржників) за іпотечними договорами згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до договору, зокрема право вимоги за Іпотечним договором № 166-05/в/1 від 29 липня 2005 року. Відповідно до умов зазначеного Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно 1/2 частина домоволодіння № 101 по вул. Тихвінській в м. Дніпропетровську, що знаходиться на земельній ділянці площею 1212,0 кв.м., у фактичному користуванні з належними будівлями, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с 10). Згідно п.1.8. Договору іпотеки, майно передається в іпотеку разом з усіма його належними будівлями. Відповідно до п. 2.1. Договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання. Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, Кредитор набуває право вимагати від Відповідача погашення кредиту достроково у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем умов Кредитного договору. Крім того, відповідно до п. 9.2. Кредитного договору у разі невиконання Відповідачем грошових зобовязань по сплаті відсотків відповідно до умов цього договору, зі спливом 60 днів з дати винесення заборгованості Відповідача по сплаті процентів на рахунки простроченої заборгованості, термін повернення заборгованості за Кредитним договором вважається таким, що настав та Відповідач зобовязаний не пізніше наступного робочого дня сплатити кредит, відсотки за фактичний час використання кредиту та пеню. Таким чином, посилаючись зокрема на п. 3.3.3. Договору Іпотеки та ст. 33 ЗУ «Про Іпотеку», позивач просить суд задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки, а також стягнути з відповідача по справі судові витрати.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, законодавчо урегульовані наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися. відповідач за первісним позовом, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, у разі чого він відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про Іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 3.3.3. Договору Іпотеки та ст. 33 Закону України «Про Іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет Іпотеки.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобовязання за договором належним чином, тому, станом на 07 червня 2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» становить 802 300,82 гривень, у звязку з чим позивач і просить суд задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрати, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 3 441,00 гривень, що підтверджується квитанцією, а також витрати на розміщення оголошення про виклик у судове засідання ОСОБА_1 в газеті «Вісті Придніпровя» у сумі 150,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 114, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 212, 509, 514, 526, 530, 549, 610-612, 624, 625, 629, 632, 1049, 1050 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1 про стягнення звернення на предмет іпотеки та судових витрат задовольнити.

1. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тихвінська, 101, що знаходиться на земельній ділянці площею 1212,0 кв.м., у фактичному користуванні з належними будівлями, яке належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом реалізації з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу в сумі 802 300,82 гривень (вісімсот дві тисячі триста гривень вісімдесят дві копійки), реалізацію предмету іпотеки провести шляхом проведення публічних торгів.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» судові витрати, а саме судовий збір у сумі 3 441,00 гривень (три тисячі чотириста сорок одна гривня), а також витрати на розміщення оголошення про виклик у судове засідання ОСОБА_1 в газеті «Вісті Придніпровя» у сумі 150,00 гривень (сто пятдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя:ОСОБА_5