Ухвала суду № 31932955, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2938/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О. В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. Духно І. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міріад» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Міріад» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322220, № 0000312220 від 18 січня 2013 року, стягнення судових витрат з відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 19.12.2012 року по 25.12.2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Міріад» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Віннерком» та ТОВ «Віп Трейд» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1/22-222-37035285 від 02.01.2013 року (далі Акт перевірки) (том І, а. с. 12-19).

На підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 18 січня 2013 року: № 0000322220, яким позивачу за порушення пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 555 349,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 444 279,00 грн., за штрафними санкціями - 111 070,00 грн. (том І, а. с. 10); № 0000312220, яким позивачу за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 510 921,00 грн. за основним платежем (том І, а. с. 11).

Наведені податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби м. Києва.

Водночас, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень до завершення процедури їх адміністративного оскарження.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Міріад» (Покупець) та ТОВ «Віннерком» (Продавець) було укладено Договір № 1210-11 від 12 жовтня 2011 року, за умовами якого, ТОВ «Віннерком» зобов'язувалось протягом дії договору поставити ламіновану фанеру на суму 2 306 400,00 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 384 400,00 грн., а Покупець - прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених договором (том І, а. с. 96).

Крім того, між ТОВ «Міріад» (Покупець) та ТОВ «Віп Трейд» (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 0210 від 02 жовтня 2011 року , за умовами якого, ТОВ «Віп Трейд» зобов'язувалось в порядку і на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти і сплатити товар в порядку і на умовах, визначених договором. Ціна товару вказується в рахунку-фактурі (том І, а. с. 112-113).

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Міріад», на підставі господарських договорів купівлі-продажу, придбало товари з віднесенням сплачених за них сум до складу валових витрат підприємства, а до складу податкового кредиту з податку на додану вартість - сум ПДВ, сплачених ним у складі вартості товарів, поставлених ТОВ «Віннерком» та ТОВ «Віп Трейд». За укладеними між позивачем та його контрагентами господарськими договорами було проведено розрахунки в повному обсязі.

Суд першої інстанції та колегія суддів ретельно дослідили надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності господарських операцій між ним та ТОВ «Віннерком», ТОВ «Віп Трейд», зокрема, рахунок-фактуру № СФ-0000131 від 12 жовтня 2011 року на поставку ламінованої фанери ФСФ на суму 2 306 424,32 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 384 404,05 грн. (том І, а. с. 97), поставка якої підтверджується видатковими накладними № РН-0000390 від 05 грудня 2011 року, № РН-0000225 від 01 грудня 2011 року, № РН-0000215 від 28 листопада 2011 року, № РН-0000214 від 25 листопада 2011 року, № РН-0000126 від 31 жовтня 2011 року, № РН-0000120 від 31 жовтня 2011 року, № РН-0000125 від 28 жовтня 2011 року (том І, а. с. 105-111), податкові накладні № 23 від 05.12.2011 на суму 53 912,52 грн., № 19 від 01.12.2011 на суму 375 000,12 грн., № 25 від 28.11.2011 на суму 375 000,12 грн., № 24 від 25.11.2011 на суму 375 396,26 грн., № 18 від 31.10.2011 на суму 238 865,28 грн., № 18 від 18.10.2011 на суму 418 000,00 грн., № 16 від 17.10.2011 на суму 470 250,00 грн.(том І, а. с. 98-104); рахунок-фактуру № СФ-06/53 від 12 жовтня 2011 року на поставку цементно-стружкової плити товщиною 16 мм на суму 329 251,20 грн., в тому числі, 59 875,20 грн. податку на додану вартість (том І, а. с. 114), поставка якої підтверджується видатковими накладними № РН-0000992 від 31 жовтня 2011 року та № РН-0000991 від 28 жовтня 2011 року (том І, а. с. 117-118), податкові накладні № 15 від 17.10.2011 на суму 187 498,08 грн., № 16 від 31.10.2011 року на суму 171 753,12 грн. (том І, а. с. 115-116), які включені позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2011 року, що відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2011 року (том І, а. с. 131-141) та дійшли висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача; надані докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Міріад» та його контрагентами; товар, отриманий від ТОВ «Віннерком», ТОВ «Віп Трейд», використовувся Товариством в подальшому у власній господарській діяльності, зокрема, ламінована фанера, поставлена позивачеві за Договором № 1210-11 від 12 жовтня 2011 року ТОВ «Віннерком», та цементно-стружкової плити, поставлені за Договором купівлі-продажу № 0210 від 02 жовтня 2011 року ТОВ «Віп Трейд», були продані позивачем ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за Договором № УГВ 4450/11-11 про закупівлю товарів за державні кошти від 24 жовтня 2011 року (том І, а. с. 21-25). Поставка зазначених товарів ТОВ «Міріад» підтверджується актами прийому-передачі, податковими накладними, Договором перевезення вантажу № 231011 від 23.10.2011 року, укладеним ТОВ «Міріад» з ФОП ОСОБА_5, Договором перевезення вантажів автотранспортом № 041-11 від 21.10.2011 року, укладеним з Автопромисловим приватним підприємством «Мир», актами здачі-прийому робіт, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними (том І, а. с. 21-81), а, отже, податковий кредит сформований правомірно.

Крім того, як свідчать матеріали справи, на момент існування господарських правовідносин ТОВ «Міріад» з ТОВ «Віннерком», ТОВ «Віп Трейд», останні були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як суб`єкти господарювання та платники ПДВ.

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Віннерком» та ТОВ «Віп Трейд» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість (14.12.2012 року, 13.02.2012 відповідно).

Окремо, на твердження ДПІ щодо відсутності реальності операцій між Товариством та його контрагентами, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в акті перевірки із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), без відповідного рішення суду про визнання таких правочинів недійсними (ст. 20 ПК України, постанова Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/50772/12 від 14 листопада 2012 року). Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання (інформаційний лист ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року).

Оскільки, нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду стосовно ТОВ «Міріад» та ТОВ «Віннерком», ТОВ «Віп Трейд», який би підтверджував нікчемність укладених між ними правочинів, та спростовується копіями первинних документів, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що відповідачем, всупереч норм чинного законодавства, зроблений висновок про порушення позивачем п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000322220, № 0000312220 від 18 січня 2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ДПІ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 11 квітня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.