Ухвала суду № 31932670, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2942/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К. М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. Духно І. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ-ГАЗ» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000291530 від 25.02.2013 року, стягнення судових витрат з відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача не з'явився до судового засідання, що не заперечує розгляд скарги за його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач, на підставі п. 1, п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, провів камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року ТОВ «СІТІ-ГАЗ», за результатами якої склав акт № 112/1/1-1530-35839502 від 01.02.2013 року (далі Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки № 112/1/1-1530-35839502, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0000291530 від від 25.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2687,50 грн., в т.ч., основний платіж - 2150,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 537,50 грн.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «СІТІ-ГАЗ» (Замовник) та ТОВ «Євростройтех» (Підрядник) укладено Договір № 15-06 від 15.06.2011 року, відповідно до умов якого, ТОВ «Євростройтех» бере на себе зобов'язання виконати земельні роботи по розкопці шурфів (а. с. 23-25). Згідно п. 2.1 Договору № 15-06 від 15.06.2011, вартість робіт складає 12 900,00 грн.

Суд першої інстанції та колегія суддів ретельно дослідили надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження належного ведення господарської діяльності, зокрема, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 15-06 від 30.06.2011 року (а. с. 26), податкову накладну № 143 від 30.06.2011 року на загальну суму 12 900,00 грн., в т.ч., податок на додану вартість - 2150,00 грн (а. с. 27), банківську виписку про перерахування на рахунок ТОВ «Євростройтех» грошових коштів у сумі 12 900,00 грн (а. с. 28), ліцензії та дозволи на здійснення господарської діяльності позивачем (а. с. 73-78) та дійшли висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача; надані докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентом, тому податковий кредит сформований правомірно.

Крім того, як свідчать матеріали справи, на момент існування господарських правовідносин ТОВ «СІТІ-ГАЗ» та ТОВ «Євростройтех» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як суб`єкти господарювання та платники ПДВ.

Окремо, на твердження ДПІ щодо відсутності реальності операцій між Товариством та його контрагентом, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в акті перевірки із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), без відповідного рішення суду про визнання таких правочинів недійсними (ст. 20 ПК України, постанова Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/50772/12 від 14 листопада 2012 року). Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання (інформаційний лист ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року).

Оскільки, нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду стосовно ТОВ «СІТІ-ГАЗ» або ТОВ «Євростройтех», який би підтверджував нікчемність укладених між ними правочинів, та спростовується копіями первинних документів, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000291530 від 25.02.2013 року, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ДПІ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 02 квітня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.