Постанова № 31932392, 12.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2013 року Справа № 812/4237/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень -,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1) до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у м. Свердловську ДПС), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000291720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10526,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000301720 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 12362,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000281720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 348,55 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 87,14 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення були винесені на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності. Згідно висновку акту перевірки позивач порушив п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, п.198.2 п.198..3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, підставою цього є відсутність підтвердження первинними документами операцій з придбання ТМЦ у зв'язку з фактичною відсутністю поставок. Таким чином відсутність товарно-транспортних накладних не може бути доказом відсутності підтвердження первинними документами операцій з придбання ТМЦ і фактичною відсутністю поставок та, відповідно, придбання таких товарів на виконання договору купівлі-продажу №112 від 08.02.2011 між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Позивач вважає, що при складанні акту №159/1720/НОМЕР_1 від 05 квітня 2013 року співробітники Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області Державної податкової служби перевищили свої повноваження, висновки акту не ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі чого позивач вважає, що посилання відповідача на порушення ОСОБА_1 п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.200.3, п.200.6, п.200.10, п. 201.10, п. 201.15 ст.78, ст.79, ст.200, ст.203 Податкового Кодексу України, є безпідставним.

Таким чином, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000291720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10526,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.; податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000301720 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 12362,00 грн.; податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №0000281720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 348,55 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 87,14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову з наступних підстав.

Під час перевіряємого періоду встановлено, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 21.12.2012р. № 499/17/НОМЕР_1.

Згідно висновку акту перевірки встановлено наступні порушення з боку позивача: п. 177.4 ст. 177 та п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ проведено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб за 2011рік, в результаті чого нарахуванню підлягає сума податку на доходи фізичних осіб - 16 054,92грн., з урахуванням зменшеної суми податку, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, або поверненню з бюджету; п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ - неналежне ведення обліку доходів та витрат, за період 2011 року відповідальність передбачено ст. 1641 КупАП; п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 33 368,00 грн., у тому числі: лютий 2011року - 22 880, за період з березня 2011 року по червень 2012 року - 10 480,00 грн.

Крім того, при проведенні перевірки приватного підприємця - ОСОБА_1 не були надані документи, які б засвідчували якість та походження товарів, які отримано від ПП «ВКФ «Укрпромснаб». На підставі вищевказаного, відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень - рішень відмовити повністю за необґрунтованістю.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) зареєстрований виконавчим комітетом Свердловської міської ради 24 січня 2002 за №2 391 017 0000 005227. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31443937 (а.с.9). На обліку у Державній податковій інспекції у місті Свердловську Луганської області Державної податкової служби знаходиться від 24 січня 2002 року за №36 (а.с.11)

Повноваження відповідача визначені ст. 20 ПК України.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2, п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області ДПС проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, про що відповідачем складений акт від 21 грудня 2012 року № 499/17/НОМЕР_1 (а.с.13-24).

Сторонами не оскаржуються підстави та порядок проведення перевірки.

Згідно висновку акту перевірки встановлено наступні порушення з боку позивача: п. 177.4 ст. 177 та п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ проведено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб за 2011р., в результаті чого нарахуванню підлягає сума податку на доходи фізичних осіб - 16 054,92грн., з урахуванням зменшеної суми податку, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, або поверненню з бюджету; п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ - неналежне ведення обліку доходів та витрат, за період 2011 року відповідальність передбачено ст. 1641 КУпАП; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33 368,00грн., у тому числі: лютий 2011року - 22 880, за період з березня 2011року по червень 2012року - 10 480,00 грн.

Не погодившись з зазначеним актом позивач звернувся 25 січня 2013 року із запереченням до ДПІ в м. Свердловськ Луганської області ДПС, в якому просив скасувати акт від 21.12.2012 № 499/17/НОМЕР_1 (а.с.25-26).

Рішенням Державної податкової служби в м. Свердловську Луганській області від 04.02.2013 за № 677/17 у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, оскаржуваний акт ДПІ в м. Свердловську Луганської області ДПС залишено без змін (а.с.27).

На підставі акту перевірки від 21.12.2012р. № 499/17/НОМЕР_1 ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС прийняті податкове повідомлення - рішення від 07.02.2013 № 0000071720 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 368,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00грн. та податкове повідомлення - рішення 07.02.2013р. № 0000061720 про збільшення грошового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб у сумі 16 054,92грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 013,73грн.

Позивачем було направлено скаргу до Державної податкової служби у Луганській області на повідомлення - рішення від 07.02.2013р. № 0000071720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 368,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 1,00 грн., повідомлення - рішення від 07.02.2013 № 0000061720 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 16 054,92грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 013,73грн. (а.с.28-30).

Під час розгляду первинної скарги, для з'ясування всіх обставин справи, з метою документального підтвердження (спростування) питань, що викладені у запереченні платника податків, на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Свердловську Державної податкової служби про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.03.2013 № 93 інспектором податкової служби проведена, документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, результати якої оформлено актом від 05.04.2013 № 159/1720/НОМЕР_1 (а.с.31-43).

Позаплановою перевіркою підтверджено висновки акту планової перевірки, у частині вказаних в ньому порушень та завищення у 2011році витрат, пов'язаних з отриманням доходу на загальну суму 114 438,00 грн. та завищення у лютому 2011 році податкового кредиту з податку на додану вартість 22 888,00 грн.

Разом з тим, за результатами позапланової перевірки встановлено, що:

- фактично з урахуванням нарахованої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, авансових платежів з податку сплачених протягом 2011 року, суми податку, що сплачено платником самостійно до бюджету, сума заниження податку на доходи фізичних осіб складає 16 403, 47 грн., що на 348,55 грн. більше ніж вказана в акті планової перевірки;

-фактично, станом на 30.06.2012 з урахуванням наявного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ОСОБА_1 завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 12 362,00грн. та занижено податок на додану вартість на суму 10 526,00грн., що на 22 842,00грн. менше ніж вказано в акті планової перевірки.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12 квітня 2013 року № 4290/10-400/08 Державної податкової служби у Луганській області: залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС від 07.02.2013 № 0000061720 про сплату 16 054,92грн. податку з доходів фізичних осіб та 4 013,73грн. штрафної (фінансової) санкції; збільшує визначені в податковому повідомленні - рішенні ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС від 07.02.2013 № 0000061720 суму податку з доходів фізичних осіб на 348, 55 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції 87,14грн.; скасовує податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС від 07.02.2013 № 0000071720 у частині податку на додану вартість у сумі 22 842,00грн., а в іншій частині залишає без змін;

На підставі зазначеного рішення Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області ДПС прийнято податкові повідомлення - рішення:

-від 24.04.2013р. № 0000281720 податку з доходів фізичних осіб у сумі 348,55грн. та

застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 87,14 грн.;

-від 24.04.2013 № 0000291720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10 526,00 та штрафна (фінансова) санкція - 1,00грн.;

-від 24.04.2013р. № 0000301720 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 12 362,00 грн.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

Згідно п.п. 54.3.1. ст. 54 Податкового кодексу України платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

Відповідно до п.п 54.3.2. ст..54 Податкового кодексу України передбачено, що дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Відповідно до п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Судом встановлено, що між ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець), було укладено договір від 08.02.2011 № 112 на постачання сільгосппродукції в асортименті (а.с.61).

На підтвердження виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 до перевірки було надано видаткові та податкові накладні ПП «ВКФ «Укрпромснаб» на загальну суму 137 325,36грн., у тому числі ПДВ 22 887,56грн., а саме: видаткова накладна від 08.02.2011р. № 802110002 та податкова накладна від 08.02.2011 № 196 на постачання товару «яблука свіжі» вагою 20 455 кг на суму 69 710,64 грн., у тому числі ПДВ 11 618, 44 грн., видаткова накладна від 14.02.2011р. № 140211001 та податкова накладна від 14.02.2011 № 280 на постачання товару «яблука «Айдаред» вагою 19 840 на суму 67 614,72 грн., у тому числі ПДВ 11 269,12 грн. (а.с.59, 60).

При проведенні перевірки ОСОБА_1 не надано товаросупровідні документи, подорожні листи вантажного автомобіля та талони замовника, які підтверджували перевезення та отримання ним товарів від ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 07.08.1996 №228/253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.08.1996 за №483/1508, для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту необхідними є: подорожній лист вантажного автомобіля та товарно-транспортна накладна.

Посилання позивача - ОСОБА_1 на ст.48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІП «Про автомобільний транспорт», що на вантаж повинна бути виписана товарно - транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, маючи на увазі товарно - транспортні накладні (міжнародні) - форми CMR (а.с.65,66,72-75), які додаються до справи, суд оцінює критично, так як зазначені товарно -транспортні накладні підтверджують поставку ТМЦ від ФОП ОСОБА_1 до ООО «РосАгроИмпекс». Однак суду не були надані докази на підтвердження доставки товару від постачальника ПП «ВКФ «Укрпромснаб» до позивача, які б підтверджували факт здійснення перевезення вантажу та понесені затрати замовником.

Відповідно до пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Hаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за №128/2568 зі змінами та доповненнями, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звіти Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операції підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансової звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документ і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачає законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком відсутності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не може вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також в судовому засіданні був досліджений акт №932/15-300/34202109 від 13.09.2012 (а.с.138) «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ВКФ «Укрпромстаб»» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий 2011 року. У висновку зазначено, що у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства за лютий 2011 року та безпідставного формування податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з продажу товарів на загальну суму ПДВ та податкового кредиту. Зазначений акт на час розгляду справи не скасований. Згідно витягу з ЄДРПОУ підприємство знаходиться в стані припинення за рішенням засновника з 30.05.2011 (а.с.150).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати неправомірними винесені податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у місті Свердловську Луганської області Державної податкової служби від 24.04.2013 року №0000291720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10526,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.; від 24.04.2013 року №0000301720 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 12362,00 грн; від 24.04.2013 року №0000281720 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 348,55 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 87,14 грн.;

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, КАС України, Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 18 червня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка