Ухвала суду № 31930592, 11.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/660/13-а

11.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Судацької міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.02.13 у справі № 801/660/13-а

за позовом Прокурора м. Судака (вул. Яблунева, 10, м.Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

до Судацької міської ради (вул. Леніна, 85 А, м.Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

третя особа Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3 А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування підпункту 1.2 пункту 1 рішення № 702/16-12 від 26.01.12р.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2013 року позовні вимоги Прокурора м. Судака до Судацької міської ради, третя особа Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" про визнання протиправним та скасування підпункту 1.2 пункту 1 рішення № 702/16-12 від 26.01.12р. - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано підпункт 1.2 пункту 1 Рішення 26-ї сесії 6-го скликання Судацької міської ради від 26.01.2012 № 702/16-12 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Судак».

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.06.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 26.01.2012 Рішенням 26-ї сесії 6-го скликання Судацької міської ради № 702/16-12 (а.с.8) (п.п.1.2 п.1 ) було визначено виконавцем житлово-комунальних послуг в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Судака з централізованого опалення - Феодосійську філію Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго».

11.07.2012 за вих. № 1704 вих12 (а.с.19) на рішення від 26.01.2012 № 702/16-12 було принесено протест Прокурора м. Судака, відповідно до якого він вимагав скасувати підпункт 1.2 пункту 1 рішення Судацької міської ради.

Вказаний протест було принесено як захід прокурорського реагування на заяву Феодосійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» від 18.06.2012 № 1232 (а.с.9).

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Разом з тим, станом на 02.01.2013 (дату отримання рішення про відхилення протесту), Законом України від 18 вересня 2012 року № 5288-IV, який набрав чинності з 01.12.12р. було виключено ст. 21.

У зв'язку з викладеним в даному випадку Прокурор має право звертатись до суду тільки в загальному порядку, передбаченому ст. 36/1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 18.09.2012 р. №5288-VI.

Згідно з ч. ч. 1,3 Закону України "Про прокуратуру" вказаної статті представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Ст. 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" визначені повноваження прокурорів, до яких зокрема відноситься право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Відповідно до діючого законодавства, прокурор може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадку, визначеному частиною 5 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в інших же випадках прокурор при зверненні до суду здійснює представницькі функції, а тому в позовній заяві повинен визначити підстави та обґрунтування представництва у суді інтересів держави, особу чи орган, які представляє.

Водночас, відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Доводи Прокурора м. Судака, що інтереси держави в даному випадку обґрунтовані ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (зі змінами та доповненнями), згідно з якою встановлено, що державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципах дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян є обґрунтованими.

Крім того, ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV одним з принципів державної політики в сфері теплопостачання є забезпечення захисту прав та інтересів споживачів.

При цьому, відсутність повноважень щодо звернення до адміністративного суду у будь-якого органу державної влади в спірних правовідносинах, зумовлює право прокурора набути статусу позивача.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенні значення термінів, а саме, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунальних послуг у житловому фонді від 25.04.05р. №60, зазначено, що виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» зареєстроване як юридична особа 14.07.2010, ідентифікаційний код 03358593 (а.с.99).

Феодосійська філія ОП «Кримтеплокомуненерго» відповідно до Положення (а.с.100) є відокремленим підрозділом ОП «Кримтеплокомуненерго» без статусу юридичної особи, відповідно до основних видів діяльності віднесено, зокрема централізоване забезпечення споживачів тепловою енергією, експлуатація систем теплопостачання, технічне обслуговування та ремонт опалювальних котелень, теплових пунктів та теплових мереж.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно з Законом України «Про теплопостачання» система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як вбачається з матеріалів справи, Феодосійська філія Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» є виробником теплової енергії, який транспортує її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, тобто, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробляє (створює) житлово-комунальні послуги, а не надає ці послуги кінцевому споживачу - населенню. Споживачем, в свою чергу, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05р. №630, є фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг безпосередньо споживачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Таким чином, безпосереднє надання послуг з теплопостачання в будинках може здійснювати лише той суб'єкт, у власності (на балансі) якого знаходиться внутрішньо будинкові системи.

Відсутність у Феодосійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» можливості надавати в повному обсязі послуги з централізованого опалення, за винятком безпосередньо виробництва теплової енергії підтверджується також схемою меж балансової приналежності теплових мереж між Феодосійською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» та Судацьким КП «Коммунгосп», а також тим, що на час прийняття оскаржуваного рішення внутрішньобудинкові мережі були безхазяйними (а.с.95).

Прийняття Феодосійською ОП «Кримтеплокоммунерего» плату за надання послуг з теплопостачання від населення не свідчить про те, що воно є виконавцем вказаних послуг, відповідно до Постанови Уряду АР Крим від 04.06.1996 №166, підприємства орендного об'єднання «Кримтеплокомуненерго» здійснюють тільки прямі абонентські розрахунки з населенням (а.с.91).

Вказане також підтверджується копією договору на прямі абонентські розрахунки останнє надає послуги з централізованого опалення тільки до меж балансової приналежності житлового будинку (а.с.92).

Отже, Феодосійська філія ОП «Криметплокоммуненерго» є виробником теплової енергії, а тому несе певні обов'язки з постачання теплової енергії, передбачені, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», прийняте рішення Судацькою міською радою про визначення виконавцем житлово-комунальних послуг в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Судака з централізованого опалення - Феодосійську філію Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», не може вважатись таким, що відповідає Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді.

Що стосується необґрунтованого поновлення пропущеного процесуального строку звернення позивача до суду з позовом, то судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведеної перевірки 11.07.2012 року прокуратурою м.Судака принесено протест на рішення Судацької міської ради від 26.01.2012 року.

Неодноразове депутатами міської ради приймалось рішення про зняття протесту з розгляду з формулюванням "для додаткового вивчення питання".

Остаточне рішення про відхилення протесту відбулось 24.12.2012 року, із повним текстом оскаржуваного рішення прокурор ознайомився лише 02.01.2013 року.

В матеріалах справи наявні неодноразові повідомлення міської ради про відкладення, перенесення, доопрацювання проекту рішення "Про задоволення розгляду протесту прокурора" на адресу прокурора м. Судака (а.с. 43,44,45,46,48).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність з боку відповідача дій з ухилення від розгляду протесту, та виникнення у прокурора права на звернення до суду після отримання рішення про відхилення протесту.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Судацької міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.02.13 у справі № 801/660/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.02.13 у справі № 801/660/13 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян