Постанова № 31928368, 03.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 р. Справа №805/7817/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 10 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С. при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Дзержинську Донецької області Державної податкової служби про стягнення з Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 314471,00 грн., -

за участю представників сторін:

від заявника Кулешова І.Ю., за дов. № 147/К/10 від 10.01.2013 р.

від заінтересованої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дзержинську Донецької області Державної податкової служби звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про стягнення з Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 314471,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог податковим органом зазначено, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 314471,00 грн., яка складається з самостійно узгодженого відповідачем грошового зобов'язання згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік від 16.05.2013 року, термін сплати якого сплинув 30.05.2013 року, що є підставою для стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за відповідним рішенням суду.

Станом на момент звернення до суду платником податкове зобов'язання не сплачено та набуло статусу податкового боргу, у зв'язку з чим, посилаючись на п. 87.2 ст. 87, п. 95.1 ст. 95, п.п.20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, представник заявника у судовому засіданні подання підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що є відомості в матеріалах справи.

Між тим, 03.06.2013 року до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від заінтересованої особи надійшов відгук на подання, згідно якого Державне підприємство «Дзержинськвантажтранс» вважає подання безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач посилається на п. 95.2 ст. 95, п. 59.1 ст. 59, п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України та зауважує, що заявником не надано до суду доказів, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з поданням, а питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Податковим кодексом України, яким керується заявник, не передбачені. З урахуванням зазначеного, Державне підприємство «Дзержинськвантажтранс» просить суд відмовити у задоволенні подання заявника у повному обсязі.

Крім того, у відгуку на подання про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів в порядку ст. 183-3 КАСУ на суму 314471,00 грн. останні просять суд розглянути подання без участі їх представника.

Стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 КАС України, податковий орган має право звернутись до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до п. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подання без участі представника відповідача.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Сторона, до якої застосовуються заходи стягнення коштів за податковим боргом - Державне підприємство "Дзержинськвантажтранс" (85205, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 34686338) є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області з 22.12.2006 року, номер запису 1 258 123 0000 000276, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 579986.

Відповідно до довідки № 26783 від 24.10.2011 року відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Дзержинську з 22.12.2006 року за № 883-Ю.

Також відповідач є платником податку на додану вартість з 04.01.2007 р., що підтверджується корінцем свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100010283.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс" перед бюджетом складається з податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 314471,00 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання за податковою декларацією № 9028275594 від 16.05.2013 р.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення вищенаведених вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання зазначених норм, заявником була прийнята перша податкова вимога від 08.10.2008р. №1/43, згідно якої сума податкового боргу становить 10220,33 грн., у тому числі за основним платежем 10000,00 грн. та за пенею 220,33 грн. (зазначена податкова вимога отримана відповідачем 10.10.2008 року, про що свідчить підпис головного бухгалтера на корінці податкової вимоги).

11.11.2008р. заявник прийняв другу податкову вимогу №2/51, згідно якої сума податкового боргу становить 210 420,87 грн., у тому числі за основним платежем 204865,43 грн. та за пенею 5555,44 грн. (зазначена податкова вимога отримана відповідачем 13.11.2008р., про що свідчить підпис головного бухгалтера на корінці податкової вимоги).

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки вжиті податковим органом заходи, направленні на погашення податкового боргу відповідача, не призвели до його погашення, станом на 31.05.2013 р. заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 314471,00 грн., сума якої підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 314471,00 гривень.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Дзержинську Донецької області Державної податкової служби про стягнення з Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 314471,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» (код ЄДРПОУ 34686338, адреса: 85205, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Леніна, буд. 9) кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 314 471 (триста чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят один) грн. 00 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 03 червня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.