Постанова № 31927965, 17.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17 червня 2013 року

(14 год. 20 хв.)

Справа № 808/4327/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Столяренко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорремсервіс» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

25.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорремсервіс» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 25323,75 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 25323,75 грн. з податку на додану вартість. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених відповідачем самостійно у податковій звітності.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 26.04.2013 її було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 17.05.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 20.05.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 03.06.2013.

03.06.2013 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання 03.06.2013 представник відповідача не прибув, через що судовий розгляд було відкладено до 17.06.2013.

17.06.2013 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання 17.06.2013 представник відповідача повторно не прибув.

Поштові відправлення, в якому містились судові повістки, повернулися до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судові повістки надсилались відповідачу на адресу визначену у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 07.05.2007 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість приватних підприємств, а саме:

- від 19.12.2012 №9084530208, якою відповідачем самостійно було визначене зобов’язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 25594,00 грн.;

- від 12.03.2013 №9012475994, якою відповідачем самостійно було визначене зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 5773,00 грн.;

- від 26.03.2013 №90875797, якою відповідачем самостійно було визначене зобов’язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 6575,00 грн.;

- від 13.03.2013 №9012652822, якою відповідачем самостійно було визначене зобов’язання з податку на додану вартість за лютий 2013 року у сумі 185,00 грн.

07.12.2010 позивачем була сформована та направлена податкова вимога №1/679, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов’язанням у розмірі 76522,55 грн., що підтверджується реєстром поштових відправлень податкових вимог.

Згідно даних облікової картки відповідач частково сплатив податок на додану вартість у сумі 13792,43 грн., в результаті чого було частково погашено податковий борг, а отже, сума заборгованості по податку на додану вартість становить 38127,00 грн. – 13792,43 грн. = 24334,57 грн.

За несвоєчасну сплату податкового зобов’язання відповідачу була нарахована пеня з податку на додану вартість, яка станом на 12.04.2013 складає 989,18 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача та довідкою про заборгованість.

Отже, загальна сума заборгованості, з урахуванням пені, по податку на додану вартість становить 25323,75 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов’язань відповідачем не були сплачені.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Судом встановлено, що відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість від 19.12.2012 №9084530208, від 12.03.2013 №9012475994, від 26.03.2013 №90875797, від 13.03.2013 №9012652822, якими самостійно були визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 38127,00 грн.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв’язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, позивачем була направлена в його адресу податкова вимога форми від 07.12.2010 №1/679, сума грошового зобов’язання визначена у розмірі 76522,55 грн., що підтверджується реєстром поштових відправлень податкових вимог.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 07.12.2010 №1/679 відкликаною. Крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 07.12.2010 №1/679 є чинною.

Пунктами 95.1.-95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Отже з огляду на те, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорремсервіс» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелдорремсервіс» (код ЄДРПОУ 35105601, зареєстроване: 69013, м. Запоріжжя, вул. Стартова, буд. 1-є) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 25323,75 грн. (двадцять п’ять тисяч триста двадцять три гривні 75 коп.) на р/р 31116029700009, код платежу 14010100, отримувач - Державний бюджет Шевченківського району м. Запоріжжя, код отримувача – 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль