Рішення № 3192756, 10.03.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р. Справа № 17/11/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача – Оністрай О.І., довіреність № б/н від 01.09.2008 року;

від відповідача – Поліщук А.М., довіреність № б/н від 29.10.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/11/09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.», м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 20-А,

До товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал», м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-А, кв. 14 (м. Миколаїв, вул. Чкалова, 32),

про: стягнення заборгованості за договорм оренди майна № 7.214 від 11.10.2007 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.» (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договорм оренди майна № 7.214 від 11.10.2007 року.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

11 жовтня 2007 року між сторонами було укладено договір № 7.214 оренди майна (оперативної оренди), далі - Договір.

У відповідності до п. 1.1. вищезазначеного Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання передати Відповідачу у тимчасове користування та за плату елементи будівельної опалубки (надалі - майно), що обумовлені Специфікацією (Додаток № 1) до Договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти вказане майно та проводити своєчасну сплату орендних платежів.

Згідно з п. 3.3. вищезазначеного Договору фактичний обсяг майна, що передається позивачем відповідачу підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами, тобто накладними на переміщення. Таким чином, факт одержання Відповідачем майна в оренду підтверджується наступними обопільно підписаними документами: накладними на переміщення № ДК-0003962 та № ДК-0003963 від 12.10.2007 року; № ДК-0003989 та № ДК-0003990 від 15.10.2007 року та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯОП № 211879 від 12.10.2007 року; серії ЯОП № 211886 від 15.10.2007 року. Загальна кількість майна, переданого позивачем відповідачу в оренду, згідно зазначених вище документів становить 782 одиниці.

В період з 05.12.2007 року по 11.12.2008 року відповідачем було повернуто частину майна, переданого позивачем, у кількості 726 одиниць, що підтверджується накладною № 67 від 05.12.2007 року; актом прийому-передачі № ДК-0005695 від 01.07.2008 року; накладною б/н від 22.07.2008 року та накладною № 11 від 11.12.2008 року. Відповідно до зазначеного вище у користуванні Відповідача станом на 22.07.2008 року залишилось майно у кількості 56 одиниць.

Відповідно до п. 10.1. Договору останній діє протягом 30 календарних днів з моменту отримання орендарем (Відповідачем) майна в орендне користування. Проте, відповідно до п. 2.1. Договору термін орендних правовідносин діє до моменту повернення орендарем (Відповідачем) майна у повному обсязі. Оскільки Відповідач продовжував користуватися майном Позивача, то орендні правовідносини між Позивачем та Відповідачем продовжували тривати та Позивач в свою чергу, керуючись умовами Договору, продовжував нараховувати орендну плату за користування майном, що залишилось у Відповідача до 17.12.2008 року. Останній же платіж за користування майном Позивача (у розмірі 20 000 грн.) було здійснено Відповідачем 21.08.2008 року, чим частково було погашено заборгованість Відповідача перед Позивачем.

Загальний розмір орендних платежів за користування майном Позивача за період з 11.10.2007 року по 18.12.2008 року становить 289 938 грн. 88 коп., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами. Відповідачем за вказаний період було сплачено суму у розмірі 214 611 грн. 77 коп., що підтверджується виписками з банківського реєстру. Останній платіж, як зазначалося вище, відповідач здійснив 21.08.2008 року.

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 17.12.2008 року становить 75 327 грн. 11 коп.

26 листопада 2008 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору (вих. № 892 від 25.11.2008 року), яким Позивач використав своє право на відмову від договору оренди згідно ст. 782 Цивільного кодексу України, в якій, зокрема, зазначається, що наймодавець мас право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Частиною другою ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Зазначене Повідомлення було отримано Відповідачем 18.12.2008 року, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 5.1. Договору після закінчення терміну дії Договору, а також у випадку його дострокового припинення (розірвання). Орендар (Відповідач), протягом п'яти робочих днів, зобов'язаний повернути Орендодавцю (Позивачу) прийняте у тимчасове користування майно очищеним від сторонніх забруднень.

Однак на день подання позовної заяви Відповідач так і не сплатив передбаченої Договором плати за користування майном Позивача, не повернув Позивачеві належне йому майно та не здійснив повного розрахунку за Договором, чим грубо порушив виконання своїх зобов'язань за умовами Договору.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі прострочення суми щомісячної плати, орендодавець (Позивач) має право нарахувати та стягнути з орендаря (Відповідача) пеню від суми заборгованості по орендним платежам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період такого порушення за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищенаведене, Позивач вважає правомірним стягнути з Відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період такого порушення за кожен день прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, які відповідно до наданого позивачем розрахунку становить: збитки від інфляції – 3 744 грн. 71 коп., пеня –5 270 грн. 45 коп. та 3% річних –658 грн. 80 коп.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечив та визнав позовні вимоги у повному обсязі

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі прострочення суми щомісячної плати, орендодавець має право нарахувати та стягнути з орендаря пеню від суми заборгованості по орендним платежам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період такого порушення за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал», м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-А, кв. 14 (м. Миколаїв, вул. Чкалова, 32) (код 32755268) заборгованість у розмірі 75 327 грн. 11 коп., збитки від інфляції у розмірі 3 744 грн. 71 коп., пеню у розмірі 5 270 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 658 грн. 80 коп., держмито в сумі 850 грн. 01 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.», м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 20-А (код 30530955).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя