Рішення № 3192674, 02.03.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.09 Справа № 16/5

За позовом Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Лугань”,

с. Білоскелювате, Краснодонський район Луганської області

про стягнення 158 101 грн. 71 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Провоторова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Дмитрієва О.О., довіреність від 04.02.09. № 03;

Чугай В.І., дов. від 04.08.08. №58,

від відповідача –представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 121616,70 грн., штрафу у сумі 36485,01 грн. відповідно до договору поставки насіння від 04.09.07. №1-023.

Позивач листом від 20.01.09. №138-2/10-13/8 підтримав позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.216 Господарського кодексу України.

На адресу господарського суду 19.02.09. від відповідача надійшло клопотання від 18.02.09. №16/02, яким він просить відкласти розгляд справи, у зв’язку з відсутністю повноважного представника. Клопотання відповідача було судом задоволене і справу відкладено. У судове засідання 02.03.09. відповідач не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, не повідомивши про причини відсутності, витребуваних судом документів не надав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений чином. Згідно з ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір поставки насіння від 04.09.07. №1-023, на підставі якого постачальник (позивач) зобов’язався поставляти покупцю (відповідачу) продукцію в асортименті, у кількості та по ціні, обумовлених договором, а покупець зобов’язався оплачувати куплену продукцію на умовах пункту 3.2 вказаного договору –частково на умовах передоплати і до 01.09.08. відповідач зобов’язався повністю оплатити продукцію.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм поставки Господарського кодексу України (ст.ст.265).

На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач отримав насіння на своє замовлення 06.09.07. на суму 147313,76грн., що підтверджено видатковою накладною від 06.09.07. №1-049 і довіреністю відповідача на отримання ТМЦ (а.с. 11).

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору та вимоги про оплату товару, не оплатив у повному обсязі позивачу поставлену продукцію, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 121616,70 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по оплаті товару, позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі в сумі 36485,01грн., який відповідач зобов’язаний сплатити в разі порушення свого обов’язку по договору поставки насіння від 04.09.07. №1-023 і згідно з вимогою п.4.2 вказаного договору.

Відповідач вимог позивача не оспорив по суті спору, відзиву на позов не надав, правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався і у судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини відсутності.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників позивача, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у семиденний строк з дня отримання вимоги про оплату вартості купленого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором поставки насіння від 04.09.07. №1-023, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості поставленої продукції і, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, - строку права вимоги боргу у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт поставки позивачем і отримання відповідачем насіння на суму 147313,76грн. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті поставленої продукції на суму 121616,70грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору поставки насіння від 04.09.07. №1-023 в частині оплати товару і вимоги закону.

За порушення обов’язку по оплаті товару відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві штраф в сумі 36485,01грн., що дорівнює 30% від розміру невиконаних зобов’язань (пункт 4.2 вказаного договору), тому позов в цій частині цілком правомірний.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг в сумі 121616,70грн. на користь позивача за договором поставки насіння від 04.09.07. №1-023, штраф в сумі 36485,01грн. та позов слід задовольнити повністю, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,265-267 ГК України, ст.ст.526,ч.1ст.530,ст.629 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Лугань”, с. Білоскелювате, Краснодонський район Луганської області, вул. «Шкільна», 4, ід. код 32025450 на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ, вул. «Ямська», 32, ід. код 30518866 борг в сумі 121616,70грн., штраф в сумі 36485,01грн., витрати по державному миту в сумі 1581,02грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення підписане 10.03.09.

Суддя Р. Шеліхіна