Рішення № 3192602, 02.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.09 Справа № 7/61/09

Суддя Кутищева Н.С.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім”, м. Львів

Відповідач Приватного підприємства “Полагропром” в особі Запорізької філії ПП “Полагропром”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача не з’явився.

Відповідач не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 62355грн.36коп. заборгованості за договором № 18-02/08-К від 18.02.2008р., яка складається з 49900 грн. 11 коп. основного боргу, 8224 грн. 35 коп. суми пені, 1037 грн. 30коп. 3% річних, 3193 грн. 60коп. інфляційних втрат.

Позивач обґрунтував свої вимоги договором № 18-02/08-К від 18.02.2008р., ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 30.12.2008р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 02.03.2009р.

Ухвала суду від 30.12.2008р., була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Сторони по справі № 7/61/09 є юридичними особами, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівники підприємств були зобов’язані направити компетентних представників в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи закінчення строку, передбаченого ст. 69 ГПК України та відсутності узгодженого між сторонами клопотання про його продовження, спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес завершено 02.03.2009р. оголошення рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

18.02.2008р. між ТОВ “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім” (далі-позивач) і Приватним підприємством “Полагропром” в особі Запорізької філії ПП “Полагропром” (далі-відповідач) було укладено договір № 18-02/08-К (далі - договір), згідно з яким, підприємство позивача зобов'язалося здійснити поставку продукції, а підприємство відповідача зобов'язалося прийняти та оплатити поставлену продукцію за ціною та кількістю згідно специфікацій, що додаються до договору і є невід’ємними частинами даного договору.

На підставі видаткових накладних, а саме:

- видатковою накладною № ТZ-0000079 від 28.02.2008р.;

- видатковою накладною № ТZ-0000080 від 28.02.2008р. було поставлено товар на загальну суму 54237 грн. 24 коп.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунок між сторонами за проданий товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, або у будь - який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству України (в тому числі простими та переказними векселями), шляхом заліку зустрічних вимог тощо.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 49900 грн. 11 коп.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу по договору в повному обємі відповідач суду не надав.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 49900грн. 11коп., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано.

Відповідно до п. 7.1. договору, при порушенні покупцем терміну розрахунку за товар, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за належну до розрахунку відвантаженого товару за кожен день прострочки.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пред’явлена до стягнення сума пені в розмірі 8224 грн. 35 коп. Згідно проведеного перерахунку в судовому засіданні, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 5884 грн. 40 коп. В решті вимог по стягненню пені слід відмовити, як заявленого необґрунтованого з порушенням п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає 1037 грн. 30 коп., суми індексу інфляції складає 3193грн. 60 коп. пред’явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, в частині задоволених вимог, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Полагропром” в особі Запорізької філії ПП “Полагропром”, 69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 47 (р/р 260009801185 АКБ УСБ в м. Полтава, МФО 331014, ЄДРПОУ 23810475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім”, 79024, м.Львів, вул. Кордуби, 2а (р/р 26006028030601 в ЛФ АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 325774, ЄДРПОУ 32483182) 49900 грн. 11 коп. основного боргу, 5884грн. 40 коп. суми пені, 1037 грн. 30 коп. суми 3% річних, 3193 грн. 60 коп. суми індексу інфляції, 600грн. 15коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Видати довідку Товариству з обмеженою відповідальністю “Львівський лікёро-горілчаний Торговий Дім”, 79024, м.Львів, вул. Кордуби, 2а (р/р 26006028030601 в ЛФ АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 325774, ЄДРПОУ 32483182) на повернення з Державного бюджету України зайве сплаченого державного мита в сумі 3016 грн. 45 коп.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева