Вирок № 31925320, 01.06.2013, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1702/3/11

Рядок статзвіту № 24

01.06.2013 року Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Котик Л.О.

при секретарі Соловей Г.С.

за участю прокурора - Кругліцької В.М.

адвоката - ОСОБА_1

представника цивільного позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Опава Чехія, громадянин Чеської республіки, освіта середня технічна, житель АДРЕСА_1, одружений, працює приватна фірма «Солекс Агро», раніше не судимий;

за ч..2,3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч..2,3 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.2,3 ст. 27, ч.2 ст. 209, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 382 КК України,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, освіта вища, одружений, працює директором СП «Неріс», раніше не судимий;

за ч..2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч..2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 209, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 382 КК України,-

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженка с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області, жителька АДРЕСА_3 Українка, освіта вища, працює головним бухгалтером СП «Неріс», раніше не судима;

за ч..2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч..2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 209, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 382 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4. являючись директором СП «Неріс», ОСОБА_6 - директором ТОВ «Неріс Україна» та одночасно головним бухгалтером СП «Неріс», будучи службовими особами, умисно не виконали постанови суду, що набрали законної сили.

Так, 26.08.2008 року слідчим управлінням УМВС України в Рівненській області до Рівненського міського суду внесено, погоджене прокуратурою Рівненської області, подання про проведення ДПА України у Волинській області позапланової виїздної документальної перевірки діяльності СП «Неріс» та ТОВ «Неріс Україна».

29 серпня 2008 року Рівненським міським судом винесено постанови про проведення ДПА України у Волинській області позапланової виїздної документальної перевірки діяльності СП «Неріс» та ТОВ «Неріс Україна» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, обчислення достовірності задекларованих і повноти сплачених обов»язкових платежів при здійсненні фінансово-господарських операцій та зобов»язання службових осіб СП «Неріс» та ТОВ «Неріс Україна» допустити співробітників ДПА України у Волинській області до проведення перевірки на надання їм у повному обсязі документальних матеріалів, необхідних для проведення даної перевірки.

23.10.2008 року, ОСОБА_6, як директор ТОВ «Неріс Україна» і головний бухгалтер СП «Неріс» була ознайомлена з даними постановами.

29.10.2008 року на адресу СУ УМВС України в Рівненській області та Луцької ОДПІ були направлені листи про не допуск до перевірки, підписані директором СП «Неріс» ОСОБА_4 та директором ТОВ «Неріс Україна» ОСОБА_6

Крім того, органами досудового слідства підсудним пред»явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України - зловживання службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду інтересам юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки; заволодіння майном ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест» шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах; придбання об»єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду та використання його для легалізації майна отриманого злочинним шляхом, вчинені групою осіб.

ОСОБА_3 звинувачується також за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6, вини у вчиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України не визнали.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_4 ОСОБА_24 про те, що вони не мали умислу на невиконання судового рішення, як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Самі підсудні в судовому засіданні ствердили, що не допустили до перевірки, згідно постанови суду, оскільки прийшли працівники ДПІ, а не державної податкової адмінстрації, не було вказано за які періоди перевірки і яка причина перевірки. Пізніше перевірка була проведена, про що свідчать відповідні акти.

Винність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України стверджується також: поданням слідчого управління УМВС України в Рівненській області до Рівненського міського суду від 26.08.2008 року про проведення позапланової перевірки ТОВ «Неріс Україна» та СП «Неріс», яке погоджено прокуратурою Рівненської області (т.7 а.с. 85; т.8, а.с. 128); постановами Рівненського міського суду Рівненської області від 29.08.2008 року про задоволення подання слідчого та проведення ДПА України у Волинській області позапланової виїздної документальної перевірки діяльності ТОВ «Неріс Україна» та СП «Неріс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, обчислення достовірності задекларованих і повноти сплачених обов»язкових платежів при здійсненні фінансово-господарських операцій та зобов»язання службових осіб ТОВ «Неріс Україна» та СП «Неріс» допустити співробітників ДПА України у Волинській області до проведення перевірки та надання в повному обсязі документальних матеріалів, необхідних для проведення даної перевірки (т.7, а.с. 86; т.8, а.с. 129); листом директора ТОВ «Неріс Україна» ОСОБА_6 від 29.10.2008 року, вих. №34 на адресу СУ УМВС України в Рівненській області та Луцької ОДПІ, в якому остання повідомляє, про недопуск до перевірки (т.7, а.с. 92); листом директора СП «Неріс» ОСОБА_4. від 29.10.2008 року, вих. №75 на адресу СУ УМВС України у Рівненській області та Луцької ОДПІ, в якому він повідомляє про недопуск до перевірки (т.8, а.с. 134); листами ДПА у Волинській області, які підтверджують факт недопуску посадовими особами - ТОВ «Неріс Україна» та СП «Неріс» працівників ДПА до перевірки (т.7, а.с. 96-98, 109-113; т.8, а.с. 135, 138-140, 152-157)

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 ОСОБА_6 повністю доведена в судовому засіданні і їх дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 382 КК України, оскільки вони будучи службовими особами, умисно не виконали постанови суду, що набрали законної сили, вчинене групою осіб.

Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 вини у вчиненні зловживання службовим становищем, шахрайства, фіктивного підприємництва та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, також не визнали.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 з приводу даного обвинувачення пояснив слідуюче:

З ОСОБА_8 він познайомився приблизно у 2001 році. Тоді був у смт. Володимирець крохмало-патоковий завод і ТОВ «ТНТ «Вест», а в нього СП «Неріс».

Два роки працював з ОСОБА_8 просто так, без документального оформлення, побудували 2 холодильники, СП «Неріс» погасив заборгованість фірми ОСОБА_8 по кредиту в банку. Біля мільйона гривень ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ «Вест» були винні СП «Неріс». У статутному фонді ВАТ «ТНТ «Вест» 50 відсотків ОСОБА_3 як співвласника і 54,7% у ВАТ «ТНТ»

З часом ОСОБА_8 почав зловживати спиртними напоями. Декілька раз намагався з ним домовитися стосовно розподілу майна ТОВ «ТНТ «Вест», ВАТ «ТНТ», однак це не дало позитивних наслідків. Акції «ТНТ Вест» ОСОБА_8 продав сам собі, а потім ОСОБА_9

У 2005 році вони разом з ОСОБА_8 вирішили взяти кредит, під заставу майна ВАТ «ТНТ». Це було необхідно для господарської діяльності.

На початку 2007 року ТОВ «ТНТ «Вест», взяло ще 2 кредити - в банку «Аваль» і «Кредобанку». Це була ініціатива ОСОБА_8 В заставу по даних кредитах було передано заставне майно ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ «Вест». Потім появився інвестор ОСОБА_9, який і хотів захопити завод.

До юриста ОСОБА_12 звернувся, щоб той допоміг вирішити конфлікт з ОСОБА_8

Кредит 400 тисяч євро у 2008 році не був повернутий, тому що було багато неліквідного товару, багато грошей витратили на ремонт.

Для купівлі майна у ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» брався кредит ТОВ «Неріс Україна».

ТОВ «Неріс Україна» було створене ще 2003 році, з початку ним керувала ОСОБА_10, а потім він переоформив фірму на себе.

Поскільки він не знає українського законодавства, юридичним оформленням передачі майна ВАТ «ТНТ» займався юрист ОСОБА_12

ОСОБА_4 і ОСОБА_6 ніяких вказівок не давав. Про третейську угоду йому нічого не відомо.

При складанні явки з каяттям, писав так як говорив слідчий, поскільки не розумів багато українських висловів і не знає добре українського законодавства.

Підсудний ОСОБА_4 суду пояснив, що у 2005 році він пішов працювати до ОСОБА_3 на фірму СП «Неріс», менеджером по збуту.

З серпня 2007 року - директор спільного українського підприємства «Неріс». До цього на вказаній посаді була ОСОБА_10, головним бухгалтером СП «Неріс» працювала ОСОБА_6 Вони налагодили експорт березового соку у Європу.

В його функціональні обов»язки, як директора, входила організація виробничої діяльності та всі інші обов»язки, передбачені статутом СП «Неріс», має право першого підпису. ОСОБА_3 є засновником підприємства СП «Неріс».

Від директора ТОВ «Неріс Україна» ОСОБА_6, у липні 2008 року , надійшла пропозиція стосовно оренди приміщення для здійснення господарської діяльності, які розташовані в смт. Володимирець, вул. Соборна, 4.

Яким чином ТОВ «Неріс Україна» набуло право власності на об»єкти нерухомості - колишній майновий комплекс бувшого Володимирецького крохмало-патокового заводу, йому не відомо. Орендували приміщення у ОСОБА_8, голови правління ВАТ «ТНТ». Останній зпочатку не хотів їх пускати на територію заводу, однак потім заспокоївся.

Через деякий період часу ОСОБА_8 познайомив його з громадянином Росії ОСОБА_9, який відрекомендувався як держатель контрольного пакету акцій ВАТ «ТНТ». Останній висловлював свої заперечення стосовно перебування СП «Неріс» на території заводу, завіз бетонні блоки і хотів їх вигнати.

Кредитна угода по «Західінкомбанку» заключалася у 2005 році і він до неї ніякого відношення не має. Як директор СП «Неріс» з серпня 2007 року прийняв даний кредит як діючий. Вказівок щодо господарської діяльності підприємства від ОСОБА_3 не отримував.

Вже на початку 2008 року не було можливості погашати відсотки, а термін сплати кредиту - червень 2008 року. Заборгованість була і по відсотках і по кредиту.

Продукцію закупляли за передоплату. Здійснювали господарські операції, від «Неріс України» також надходили кошти на СП «Неріс» - відсоткова допомога. ОСОБА_12 бачив 2-3 рази, наскільки йому відомо це юрист ТОВ «Будинок побуту «Пролісок». Ніяких відносин з ним не було. З ОСОБА_13, директором ТОВ «Будинок побуту «Пролісок», просто знайомий. Також йому не відомо в яких відносинах ОСОБА_3 з останніми.

СП «Неріс» не виконало кредитних зобов»язань, так як не дозволяло фінансове становище.

З ОСОБА_3 спілкувався з приводу погашення боргу по кредиту. Відносно переуступки боргу ні з ОСОБА_6 ні з ОСОБА_3 не спілкувався. До третейських угод ніякого відношення не має.

На позапланову документальну перевірку прийшли працівники Луцької ДПІ, а не ДПА, як це було зазначено в постанові суду. Вони були допущені до перевірки пізніше. Хоча не був вказаний період, який мав перевірятись, не надали терміну для підготовки документів.

З ОСОБА_13 жодних договорів не заключав.

Зговору з іншими підсудними не було, ніякі схеми рейдерського захоплення майна ВАТ ТНТ та ТОВ «ТНТ Вест» не розроблялися. ОСОБА_3 з цього приводу ніяких вказівок не давав.

Підсудна ОСОБА_6 з приводу пред»явленого обвинувачення суду пояснила, що з 2000 року вона працювала бухгалтером на СП «Неріс». У 2007 році, коли вийшла з декрету, робила головним бухгалтером на СП «Неріс» і «Неріс Україна», з 2008 року - директор «Неріс Україна». До неї директором та головним бухгалтером була ОСОБА_10. А зпочатку 2008 року ОСОБА_6 працювала головним бухгалтером СП «Неріс» і ТОВ «Неріс Україна» та директором ТОВ «Неріс Україна».

Засновником ТОВ «Неріс Україна» є ОСОБА_3, основним напрямком роботи ТОВ - є здача майна в оренду. Приблизно влітку 2008 року до неї звернувся раніше їй відомий директор ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» ОСОБА_13, запропонував придбати нерухоме майно, яке знаходилось у АДРЕСА_4 - майновий комплекс колишнього крохмало-патокового заводу. Яким чином вказане майно стало власністю ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» їй не відомо. Як не відомо і в яких відносинах перебували ОСОБА_3, ОСОБА_4 з ОСОБА_13

ОСОБА_8 їй відомий як директор ТОВ «ТНТ «Вест» та голова правління ВАТ «ТНТ», з ОСОБА_9 розмовляла раз по телефону.

Про ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» їй сказав ОСОБА_12, він і домовлявся про договір переуступки боргу в «Західінкомбанку».

З ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» вона підписала 2 договори, в тому числі і договір купівлі-продажу.

Майно ВАТ «ТНТ» було в заставі в трьох банках. У «Кредобанку» і «Авальбанку» кредити брало ТзОВ ТНТ «Вест», і одне і теж майно було в заставі. Холодильник продав ОСОБА_8 ТОВ «Будинок побуту «Пролісок», а те в свою чергу - ТОВ «Неріс Україна».

У СП «Неріс» не було достатніх коштів для виконання своїх кредитних зобов»язань, під які було передано в іпотеку майно ВАТ «ТНТ».

Зговору з іншими підсудними не було, ніякі схеми рейдерського захоплення майна ВАТ ТНТ та ТОВ «ТНТ Вест» не розроблялися. ОСОБА_3 з цього приводу ніяких вказівок не давав.

У судовому засіданні бкли допитані також свідки, які пояснили наступне:

Сідок ОСОБА_8 ствердив, що в 2000 році ним було створено ТОВ «ТНТ «Вест». Потім на базі Володимирецького крохмало-патокового заводу створили ВАТ «ТНТ». ОСОБА_3 став співвласником , через його фірму СП «Неріс» проводились фінансові операції. Вони вдвох вирішили взяти кредит - 440 тисяч євро. Заставлена була частина майна СП «Неріс» і ТНТ «Вест». Рішення про передачу майна під заставу також приймали разом з ОСОБА_3. Договір застави підписував ОСОБА_8 З ОСОБА_3 були нормальні партнерські стосунки. І тільки тому, що довіряв останньому, уклав від імені ВАТ «ТНТ» договір іпотеки і послідуючі додаткові договори.

З весни 2007 року у них з ОСОБА_3 почалися непорозуміння, так як останній хотів бути сам господарем і на ТОВ «ТНТ «Вест» і ВАТ «ТНТ». У 2008 році ОСОБА_8 перевів акції ВАТ «ТНТ» на себе. У цьому ж році розпочалося райдерське захоплення ТОВ «ТНТ «Вест» і ВАТ «ТНТ».

Коли брали кредит у 2005 році він був головою правління ВАТ «ТНТ». ВАТ «ТНТ» ніякої господарської діяльності на той час не вело. СП «Неріс» їм не заважали, консервний цех працював. ТОВ «ТНТ «Вест» належить тільки холодильник.

У результаті рішення третейського суду обладнання і устаткування ВАТ «ТНТ» перейшло ТОВ «Будинок побуту «Пролісок». ТОВ «ТНТ «Вест» укладало договір з ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» - продали холодильник, щоб здійснити погашення боргу.

Розумів умови укладення ним договорів та наслідки їх не виконання.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 ствердив, що з 2008 року він був директором ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок» у м. Львові. До цього засновником даного підприємства був ОСОБА_12

Приблизно весною 2008 року до нього звернулися ОСОБА_3 і ОСОБА_6 з проханням допомогти переоформити їх спільний з ОСОБА_8 бізнес - майно ТОВ «ТНТ «Вест» і ВАТ «ТНТ» на ТОВ «Неріс Україна». Як пояснив йому ОСОБА_3 , майже все майно ВАТ «ТНТ» перебувало в заставі банківських установ у вигляді іпотеки, у зв»язку з тим, що брали кредити. А тому вони вирішили з ОСОБА_8 переоформити майже всі активи ВАТ «ТНТ» на спільну фірму - ТОВ «Неріс Україна».

Таким чином, 20.06.2008 року між ТзОВ КБ «Західінкомбанк» та ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок» укладено договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором від 04.07.2005 року, Договором іпотеки від 05.07.2005 року, додатковим договором іпотеки від 20.07.2005 року, Договором застави від 27.09.2007 року. 20 червня 2008 року між ТзОВ КБ «Західінкомбанк», ВАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок» було укладено Договори про відступлення прав вимоги, які посвідчувалися у м. Львові, у приватного нотаріуса ОСОБА_14 «Західінкомбанк» і «Кредобанк» знаходяться у м. Луцьку, для оформлення договорів їх представники приїзджали у м. Львів.

Потім напряму у смт. Володимирець з банком «Аваль» (Рівненська філія) купляли незавершене будівництво холодильника. З другої сторони був ОСОБА_8

При укладенні договорів 20.06.2008 року, крім нього та представників банку, сторонні особи присутні не були.

Пізніше, 04.07.2008 року, при укладенні угоди купівлі-продажу між ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» та ТОВ «Неріс Україна», яка посвідчувалась цим же приватним нотаріусом у м. Львові, були присутні ОСОБА_3 і ОСОБА_6

ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» брали кредит у «Західінкомбанку». А ТОВ «Неріс Україна» згідно договору-доручення, дали гроші на придбання майна ВАТ «ТНТ». Потім звернулися в Третейський суд, була третейська угода. Третейський суддя сама йому зателефонувала. Розгляд справи проводився у машині. Був він, третейський суддя, представники банку не з»явилися. Було визнано право власності на нерухоме майно за ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок», яке він зареєстрував у БТІ. З рішенням третейського суду звернувся у Здолбунвіський суд Рівненської області , щоб видали виконавчий лист. Все оформляли юристи з м. Рівного. Після цього звернувся в БТІ, підписали з ТОВ «Неріс Україна» договір купівлі-продажу.

Вважає, що діяв у рамках закону, згідно цивільного законодавства.

Заяву на відкриття рахунку в банку підписував він, домовлялась ОСОБА_6 Повідомлення на ВАТ «ТНТ» також направляв він, платіжні доручення готувала ОСОБА_6

ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок» існувало давно. ОСОБА_6 нічого не платив, ніякої схеми заволодіння майном не було. Всі переговори з банком вела ОСОБА_6

Як пояснив свідок ОСОБА_9, з господарською діяльністю колишнього Володимирецького крохмало-патокового заводу він був знайомий давно, поскільки родом із цього району. У даний час живе і працює в Росії.

У жовтні 2007 року, на продовольчій виставці в Німеччині, зустрівся з ОСОБА_3. Останній розповів, що є співвласником ТОВ «ТНТ «Вест» і ВАТ «ТНТ» і що його не влаштовує, як працює ОСОБА_8

Тоді ОСОБА_9 вирішив стати посередником у вирішенні конфлікту, хотів допомогти в організації роботи заводу.

Приблизно в той же час ОСОБА_8 став запрошувати його на зустріч у смт. Володимирець в якості партнера та інвестора заводу, запропонував викупити акції ВАТ «ТНТ». Так, в липні 2008 року він став акціонером , а в кінці 2008 року - головою правління ВАТ «ТНТ».

Влітку цього ж року йому подзвонив ОСОБА_8 і сказав , що ОСОБА_3 з групою людей проникли та територію ВАТ «ТНТ», захопили адміністративне і виробничі приміщення.

Потім він, як основний акціонер ВАТ «ТНТ» приїхав у смт. Володимирець розібратися у конфліктній ситуації. Розумів, що ОСОБА_3 робить злочинні дії. Останній говорив, що найняв юридичну компанію зі Львова, яка спеціалізується на господарських справах, що в нього налагоджені зв»язки в банках, у податковій, домовлено з правоохоронними органами.

Його спроби зупинити злочинні дії підсудних не дали бажаного результату. Потім ОСОБА_3 і ОСОБА_4 почали погрожувати йому.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що з 1998 року він є реєстратором ВАТ «ТНТ» у ВАТ «Рівне-Реєстр». Їх підприємство реєструє зміну власника. Для переоформлення права власності ніхто з підсудних не звертався. До нього приїзджав ОСОБА_3, цікавився інформацією системи реєстру ВАТ «ТНТ», якою саме не пам»ятає. Поскільки дана інформація є конфіденційною, він останньому відмовив.

Свідок ОСОБА_10 ствердила, що вона працювала у СП «Неріс» з 2000 року, зпочатку бухгалтером, а потім - директором. Засновником був ОСОБА_3, він визначав основні шляхи розвитку компанії. Звільнилася у серпні 2007 року. Поскільки ТНТ «Вест» не давали кредити, тому вирішили взяти на СП «Неріс». Кредит брався , щоб працювати, закупляти продукцію. СП «Неріс» і ТНТ «Вест» тісно співпрацювали, займались реалізацією продукції - соків. Вона, як директор прийняла рішення про кредит у «Західінкомбанку» в 2005 році, вирішували збори засновників. У банк їздила вона і ОСОБА_3. Від ВАТ «ТНТ» приїзджав ОСОБА_8 по договору застави.

СП «Неріс» було малоприбуткове. Цей кредит необхідний був як СП «Неріс» так і ВАТ «ТНТ». ОСОБА_8 не попереджала, що проти нього будуть вчиняти якісь протиправні дії, так як їй про це нічого не відомо. Вона була директором і ТОВ «Неріс Україна», потім звільнилася.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 пояснив, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він познайомився в серпні 2008 року у смт. Володимирець, коли приїхав влаштовуватись у СП «Неріс» на роботу. ОСОБА_4 запропонував йому посаду технічного директора. Остаточно на дану пропозицію не погодився, так як необхідно було детально ознайомитися із специфікою роботи на СП «Неріс».

Після цього він почав вникати у процес виробництва, знайомитись з документацією підприємства. В цей же час познайомився і з ОСОБА_8

Коли вони з ОСОБА_4 вже організували процес виробництва, приїхав невідомий йому чоловік - ОСОБА_9, який заявив , що він являється не просто інвестором, а власником ста відсотків акцій підприємства у смт. Володимирець.

Потім до офісу прийшли ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з працівниками підприємства і наказали йому, ОСОБА_4. та іншим покинути територію, почали збирати оргтехніку СП «Неріс», перегороджувати виїзди із території підприємства бетонними балками.

З ОСОБА_9 розмовляв із власної ініціативи, хотів врегулювати конфлікт. У всіх розмовах з останнім висловлював свою особисту думку, намагаючись попередити можливі незаконні дії ОСОБА_9

Вважає ОСОБА_9 організатором всіх проблем, що виникли на підприємтсві в смт. Володимирець. Йому нічого не відомо, що хтось хотів захопити ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ «Вест».

Останній протокол допиту його примусили підписати працівники правоохоронних органів, погрожували сім»ї, били.

Сідок ОСОБА_17 суду пояснила, що приблизно в середині червня 2008 року до неї, як до третейського судді постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист національного бізнесу» у м. Рівне, з позовними заявами про визнання права власності на об»єкти нерухомості в смт. Володимирець, звернувся директор ТОВ «Будинок побуту «Пролісок».

Судом було прийнято позов та відкрито провадження по справі. Була третейська угода між сторонами, надані всі документи.

Розгляд справи відбувся у м. Здолбунові Рівненської області. З»явився директор ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» і представник банку. Були досліджені всі документи, оригінали. Це був спір про майно. Між ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» та банками було укладено договори про відступлення вимоги і всі права кредитора з моменту укладення таких договорів перейшли до позивача. Правомірність передачі оспорюваного майна в іпотеку, а також договорів про відступлення вимоги під час судового засідання не перевірялися, оскільки вони мали встановлені законом зміст та форму, а позовної вимоги про визнання їх не дійсними не було.

Третейським судом винесені два рішення, які не оскаржувалися.

Підсудних не знає, вони до неї не зверталися.

Допитана в якості свідка ОСОБА_18 - директор «Західноукраїнської юридичної колегії», пояснила, що ОСОБА_13 працював у них юристом. Вона по просьбі ОСОБА_12 готувала ряд договорів про відступлення права вимоги, де однією із сторін було ТОВ «Будинок побуту «Пролісок». Не знає точно, хто замовник договорів, підсудні до неї не зверталися. При підписанні договорів були ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_6, представники банків.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона працює приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. У червні 2008 року вона посвідчувала укладений між ТзОВ КБ «Західінкомбанк» та ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок» Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором від 04.07.2005 року та Договором іпотеки, Договором застави. Від банку був ОСОБА_19, від ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» - директор ОСОБА_13 Цього ж дня, пізніше, до неї до офісу знову прийшов ОСОБА_13 та директор ТОВ «Неріс Україна» ОСОБА_6, вони посвідчували укладений між ними договір купівлі-продажу нерухомого майна. При укладенні даної угоди до кабінету декілька раз заходив ОСОБА_3. Останній був зі своїм адвокатом - ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_12 ствердив, що з ОСОБА_3 він познайомився через здійснення своєї адвокатської діяльності. Власну фірму ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» продав своєму товаришу - ОСОБА_13

На початку серпня 2008 року йому зателефонував ОСОБА_3 і попросив приїхати у м. Рівне в кафе «Фламінго», щоб поговорити з ОСОБА_9 - акціонером ВАТ «ТНТ». На зустрічі були присутні: він, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_9 та ОСОБА_16, якого бачив вперше.

Розмова відбувалася стосовно конфліктної ситуації навколо ОСОБА_3 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Конфлікт заключався в поділі власності. ОСОБА_3 розказував, що ОСОБА_8 обікрав його, недобросовісно поступає стосовно їх спільного бізнесу. Також обговорювали питання погашення заборгованості банкам та звернення стягнення на майно, застосування Закону України «Про іпотеку». Деталі розмови вже не пам»ятає.

Органами досудового слідства підсудним пред»явлено також обвинувачення за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 209 КК України.

Так, підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_6 звинувачуються у заволодінні майном ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест» на загальну суму 1955759 грн. шляхом обману та зловживання довірою - шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, при слідуючих обставинах.

Маючи на меті реалізацію спільно розробленого злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння майном ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест», починаючи з березня 2008 року, ОСОБА_4 , як директор СП «Неріс», та ОСОБА_6, як головний бухгалтер СП «Неріс», відповідно до вказівки ОСОБА_3, умисно припинили виконання умов кредитного договору №0407/05-6/2, штучно утворили заборгованість перед ТОВ КБ «Західінкомбанк». При цьому проводячи всі інші розрахункові операції по інших зобов»язаннях, маючи вільні кошти на рахунках, достатньо основних засобів та товару.

Перед цим, на первинному етапі реалізації злочинного плану, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою до нього голови правління ВАТ «ТНТ» і директора ТзОВ «ТНТ Вест» ОСОБА_8, шляхом обману схилив останнього до укладення із КБ «Західінкомбанк» від імені ВАТ «ТНТ» договору іпотеки від 05.07.2005 року та додаткових договорів. В результаті , станом на 01.01.2008 року нерухоме майно ВАТ «ТНТ» та рухоме майно ТОВ «ТНТ Вест» на загальну суму 1955759 грн. перебувало в іпотеці та заставі ТОВ КБ «Західінкомбанк» в забезпеченя коредиту СП «Неріс» на загальну суму 440000,00 євро.

Умисно припинивши в подальшому виконання умов кредитного договору, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6, вирішили через ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» провести викуп майна ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест», в тому числі і через процедуру іпотеки. Для цього 20.06.2008 року ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» уклало з ТОВ КБ «Західінкомбанк» договір про відступлення прав вимоги.

25.06.2008 року Третейським судом винесено рішення, згідно якого за ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» визнано право власності на майно, передане ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест» в іпотеку та заставу за згаданими вище договорами ТОВ КБ «Західінкомбанк».

04.07.2008 р. ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» уклало з ТОВ «Неріс Україна» договір купівлі-продажу майна та відповідний акт прийому-передачі , згідно якого ТОВ «Неріс Україна» купило майно набуте ТОВ «Будинок побуту «Пролісок» за рішенням Третейського суду.

Однак таке обвинувачення за ст. 190 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

З об»єктивної сторони шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою.

Підсудний ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи заперечив обвинувачення про заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, зазначивши, що він є учасником ТзОВ «ТНТ Вест» і йому належить частка в розмірі 50% статутного фонду товариства, а цьому товариству належать акції ВАТ «ТНТ».

Між СП «Неріс» та ВАТ «ТНТ» і ТзОВ «ТНТ Вест» мала місце тривала взаємовигідна співпраця і господарські стосунки. ОСОБА_8 не обманював, вони разом вирішили взяти кредит у 2005 році під заставу майна ВАТ «ТНТ». У СП «Неріс» були відсутні кошти та майно достатні для виконання зобов»язань за кредитним договором.

Підсудний ОСОБА_4 також заперечив вчинення обману чи зловживання довірою голови правління ВАТ «ТНТ» та директора ТзОВ «ТНТ Вест» ОСОБА_8 з метою заволодіння майном товариства. На посаді директора СП «Неріс» працює з серпня 2007 року, коли кредитний договір із КБ «Західінкомбанком» був вже укладений, а також договір іпотеки і додаткові договора між ВАТ «ТНТ» і банком. СП «Неріс» не мало можливості виконати кредитні зобов»язання через відсутність коштів та ліквідного майна.

Підсудна ОСОБА_6 пояснила, що як бухгалтер СП «Неріс» у 2005 році вона безпосереднього відношення до укладення кредитного договору із КБ «Західінкомбанк» чи договорів іпотеки між ВАТ «ТНТ» і банком та між ТзОВ «ТНТ Вест» не мала. У СП «Неріс» з ОСОБА_8 були партнерські відносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.07.2005 року між ВАТ «ТНТ» в особі голови правління ОСОБА_8 та КБ «Західінкомбанк» укладено договір іпотеки, а 20.07.2005 р. додатковий договір, за яким ВАТ «ТНТ» в забезпечення зобов»язання СП «Неріс» по поверненню кредиту в сумі 440000 євро, передало в іпотеку нерухоме майно. 27.09.2007 р. між ТзОВ «ТНТ Вест» та КБ «Західінкомбанк» було укладено договір застави на підставі якого товариство передало в заставу банку рухоме майно в забезпечення виконання СП «Неріс» того ж кредитного зобов»язання.

Як ствердив, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 - співвласник і директор ТОВ «ТНТ Вест» та голова правління ВАТ «ТНТ», - відносини з ОСОБА_3 і іншими підсудними були нормальні, партнерські, крім того , ОСОБА_3 являвся співзасновником ТОВ «ТНТ Вест», а отже і співвласником майна. Вони спільно вирішили взяти кредит 04.07.2005 року. Договір іпотеки і послідуючі додаткові договора ОСОБА_8 уклав від ВАТ «ТНТ», та договір застави від ТзОВ «ТНТ Вест». Розумів умови укладення договорів, це була господарська операція, ніхто з підсудних його не обманював і не зловживав довірою. Допускав можливість звернення стягнення за передане в іпотеку та заставу майно.

Відсутність матеріальної шкоди підприємству, заподіяної внаслідок обману директора ТОВ «ТНТ Вест» ОСОБА_8, підтверджується тією обставиною, що цивільний позов, заявлений ТОВ «ТНТ Вест», в судовому засіданні не підтриманий представником ТОВ і будь-яких доказів на його підтвердження суду не надано.

Установчими документами ТзОВ «ТНТ Вест» - статутом стверджується та обставина, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є учасниками цього товариства і їх частки в статутному капіталі рівні, чатка кожного становить 50%. Тому рішення про укладення договору застави могло бути прийняте лише за згодою обох учасників товариства.

З вище викладеного слідує, що в діях підсудних відсутня об»єктивна сторона даного злочину - шахрайства.

А тому ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6 слід виправдати за ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того не відповідає фактичним обставинам справи формулювання обвинувачення органу досудового слідства за ст. 190 КК України про те, що підсудні за наявності можливості умисно не виконували кредитні зобов»язання за кредитним договором між СП «Неріс» і КБ «Західінкомбанк».

Так, висновки експертів №353 від 28.05.2008 р. (т.22, а.с. 94-102) та №0234 від 02.06.2009 р. (т.22, а.с. 169-171) про те, що фінансовий стан СП «Неріс» свідчить про його платоспроможність для виконаня зобов»язань по кредитному договору, не можуть вважатись об»єктивними і на них не можуть грунтуватись висновки суду, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні документи фінансової звітності - баланси та звіти про фінансові результати СП «Неріс», на підставі яких експертами складались висновки.

За результатами докуметальних ревізій від 14.11.2008 р. (т.9, а.с. 33-49) та від 13.02.2009 р. (т.9, а.с. 68-91) також не було зроблено висновку про спроможність СП «Неріс» виконати зобов»язання за кредитним договором від 04.07.2005 р.

Акт від 16.02.2009 р. ДПА у Волинській області «Про результати позапланової перевірки спільним українсько-чеським підприємством «Неріс» з питань дотримання вимог податкового законодавства (т.8, а.с. 166-201) свідчить про результати дотримання цим товариством податкового законодавства, а не про його фінансовий стан та спроможність виконати кредитні зобов»язання.

В той же час згідно висновку судово-економічної експертизи від 24.07.2012 р. №4044/6315/12-44 в період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р. СП «Неріс» мало низький ступінь фінансової стійкості, низьку платоспроможність та ліквідність, не стійкий поточний фінансовий стан, було неплатоспроможним і не мало фінансової можливості виконати зобов»язання за кредитним договором із КБ «Західінкомбанк» від 04.07.2005 р. та додатковими до нього договорами (т. 32, а.с. 3-10)

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ствердили об»єктивність проведеного дослідження та правильність висновків.

Даний висновок експертами складено на підставі фінансової звітності, правильність складання якої підтверджено аудиторським висовком приватної аудиторської фірми «Капітал-аудит» від 19.01.2012 р.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що документи фінансової звітності - а саме баланси та звіти про фінансові результати, долучені до аудиторського висновку, складені відповідно до вимог стандартів бухгалтерського обліку.

Таким чином у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення підсудних в тому , що вони за наявності реальної можливості умисно не виконували кредитні зобов»язання за кредитним договором між СП «Неріс» і КБ «Західінкомбанк» від 04.07.2005 року.

Крім того, як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику в справах про злочини проти власності», обов»язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

В той же час в матеріалах справи відсутні докази, які можуть свідчити про те, що нерухоме майно від ВАТ «ТНТ» та рухоме майно від ТзОВ «ТНТ Вест» було передано підсудним добровільно.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що власником вище зганого майна стало ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок». ТзОВ «Неріс Україна» придбало це майно у ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок» за договором купівлі-продажу.

Таким чином, нерухоме майно, передане в іпотеку ВАТ «ТНТ» та рухоме майно, передане в заставу ТзОВ «ТНТ Вест», взагалі не перейшло у власність підсудних.

З вище вказаного слідує, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення підсудних у вчиненні шахрайства, а тому за ст. 190 КК України вони підлягають виправданню.

Органами досудового слідства підсудні звинувачуються також у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК україни - фіктивне підприємництво, а саме, що ОСОБА_3, з відома учасників злочинної групи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 придбав суб»єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Неріс Україна», яким фактично володів та користувався, з метою прикриття незаконної діяльності по заволодінню майном ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест».

Суб»єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою - прикрити незаконну діяльність. Для кваліфікації за ст. 205 КК України слід встановити наявність у винної особи зазначеної мети на момент створення або придбання суб»єкта підприємницької діяльності. Якщо вчинення злочинів супроводжує діяльність легального суб»єкта підприємництва, під час створення або придбання якого не переслідувалась мета прикрити незаконну діяльність, інкримінування за ст. 205 КК України виключається.

Отже, обов»язковою характеристикою створеного або придбаного суб»єкта підприємницької діяльності є відсутність у особи, що створила або придбала цю організацію, наміру здійснювати заявлену в установчих документах підприємницьку діяльність і навпаки, наявність наміру в такий спосіб прикрити незаконну або заборонену діяльність.

Під незаконною діяльністю, для прикриття якої створюється або набувається юридична особа, слід розуміти будь-яку підприємницьку діяльність, що не відповідає установчим документам, ліцензії.

Як встановлено на досудовому і під час судового слідства, ТОВ «Неріс Україна» створено ОСОБА_3 у 2003 році, він був її фактичним власником, а керувала - ОСОБА_10 Пізніше остання звільнилася, і у 2008 році ОСОБА_3 переоформив фірму на себе. В обвинувальному висновку також зазначено, що ОСОБА_3 придбав суб»єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Неріс Україна», яким фактично заволодів та користувався.

З моменту створення ТОВ «Неріс Україна» - здійснювало господарську діяльність, сплачувало податки, будь-яких ознак фіктивності та незаконної діяльності не вбачається.

Даний факт стверджується і актами перевірки ТзОВ «Неріс Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №38/23/432273576 (т.7, а.с. 124-193) та №39/234/32273576 (т.7, а.с. 212-256).

З обставин справи також вбачається, що ТзОВ «Неріс Україна» купило нерухоме та рухоме майно у ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок» (т.7 а.с. 76-80), та сплатило за нього кошти в сумі обумовленій договором. Придбання майна за таким відплатним договором не може вважатись незаконною діяльністю.

Крім того, як зазначалось вище в діях підсудних відсутнє незаконне заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а отже і придбання ТзОВ «Неріс Україна» не може вважатись таким, що вчинено для прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6 слід виправдати за ч.2 ст. 205 КК Україна.

Що стосується звинувачення підсудних за ч.2 ст. 209 КК України - вчинення дій які виразилися в укладенні угод з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доказів, а також вчинення дій, спрямованих на маскування походження такого майна та володіння ним, джерел його походження, набутті та володінні майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації, судом встановлено наступне:

В обвинувальному висновку зазначено, що 08.07.2008 року, ОСОБА_6 від імені ТОВ «Неріс Україна» і ОСОБА_4. від імені СП «Неріс» уклали договір оренди обладнання та договір №0807-08 оренди комплексу будівель і споруд від 08.07.2008 року, згідно яких ТОВ «Неріс Україна» передає а СП «Неріс» приймає у строкове платне користування, незаконно здобуте колишнє майно ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест».

Як встановлено під час судового слідства, ТОВ «Неріс Україна» набуло дане майно згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованого в РОБТІ, тобто законним шляхом.

Вище зазначене майно вибуло із володіння ВАТ «ТНТ» та ТзОВ «ТНТ Вест» з моменту набуття на нього права ТзОВ «Будинок побуту «Пролісок», а тому відсутні підстави для висновку, що ТзОВ «Неріс Україна» набуло права на це майно внаслідок вчинення шахрайства чи іншого суспільно небезпечного протиправного діяння.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року №5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», відповідно до ч.1 ст. 209 Кримінального кодексу України обов»язковою умовою, за якої настає відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є одержання таких доходів унаслідок вчинення визначеного у п.1 примітки до ст. 209 КК суспільно небезпечного протиправного предикатного діяння.

Для вирішення питання про наявність складу злочину, передбаченого ст. 209 КК, необхідно встановити , що особа вчинила одну з дій, зазначених у ч. 1 цієї статті, з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння, з метою надання правомірного вигляду володінню, розпорядженню ними, їх використанню, набуттю або приховання чи маскування їх незаконного походження чи володіння ними, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення або ж вчинила щодо них фінансову операцію чи уклала угоду. (п.12 Постанови)

Об»єктивна сторона даного злочину полягає в легалізації (відмиванні) грошових коштів чи майна, одержаних злочинним шляхом або права на такі грошові кошти чи майно. Суб»єктивна сторона злочину характеризується виною у виді прямого умислу. Особа усвідомлює небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії.

Таким чином обов»язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України є вчинення предикатного злочину.

Разом з тим органами досудового слідства не доведено незаконність заволодіння майном підсудними, внаслідок вчинення злочинів. В діях ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6 відсутні об»єктивна і суб»єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України. А тому за даною статтею підсудних слід виправдати.

Не доведеним є звинувачення підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а саме, що ОСОБА_4 - директор СП «Неріс», ОСОБА_6 - директор ТОВ «Неріс Україна», обіймаючи посади, пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків, будучи службовими особами, маючи намір на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, зловживаючи своїм службовим становищем, в період часу з 01.01.2008 року по 08.07.2008 року заволоділи у складі злочинної групи під керівництвом ОСОБА_3 на його користь , а саме для ТОВ «Неріс Україна» майном ВАТ «ТНТ» та ТОВ «ТНТ Вест» на загальну суму 1955759 грн.

Органами досудового слідства одні і ті ж дії підсудних одночасно кваліфіковано як шахрайство і як зловживання владою або службовим становищем.

Однак така кваліфікація дій не може вважатись вірною, оскільки шахрайство є злочином проти власності і об»єктом цього злочину є суспільні відносини в сфері власності на майно, об»єктом зловживання владою або службовим становищем є правовідносини у сфері службової діяльності.

Крім того, досудовим слідством в обвинуваченні підсудних за ст. 190 КК України зазначено - обман та зловживання довірою зі сторони підсудних мали місце ще у 2005 році при укладенні кредитного договору та договорів іпотеки та застави. І як вбачається зі змісту обвинувачення, про вчинення ОСОБА_4, ОСОБА_6 обману чи зловживання довірою після 01.01.2008 року, там не йдеться.

Обумовленість діяння службовим становищем суб»єкта та вчинення його всупереч інтересам служби є обов»язковою ознакою, що характеризує об»єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Обов»язковою ознакою об»єктивної сторони даного злочину є також настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків та причинний зв»язок між допущеним службовою особою порушенням службових обов»язків та наслідками, що внаслідок цього наступили.

В пред»явленому підсудним обвинуваченні за даною статтею не зазначено, які службові обов»язки , покладені на службову особу, були нею порушені; чи передувало це порушення настанню істотної шкоди або тяжких наслідків; чи створювало воно реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилося необхідною умовою їх настання.

А тому за ч.2 ст. 364 КК України ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6 слід виправдати за відсутністю в їх діях складу злочину.

Органами досудового слідства підсудному ОСОБА_3 пред»явлено обвинувачення і за ч.1 ст. 382 КК України - умисне невиконання службовою особою постанови суду, що набрала законної сили, а саме постанови Рівненського міського суду від 29.08.2008 року про проведення ДПА України у Волинській області позапланової виїздної документальної перевірки діяльності ТОВ «Неріс Україна» і СП «Неріс».

Як зазначено в обвинувальному висновку, ОСОБА_4, обіймаючи посаду директора СП «Неріс», ОСОБА_6, обіймаючи посаду директора ТОВ «Неріс Україна», діючи в складі злочинної групи, під керівництвом ОСОБА_3, за вказівкою останнього, умисно невиконали постанови суду від 29.08.2008 року про проведення позапланової перевірки. Саме ОСОБА_4. та ОСОБА_6 було ознайомлено з даними постановами суду від 29.08.2008 р. та вручено направлення про проведення перевірки і ними ж направлені і підписані повідомлення про відмову СП «Неріс» та ТОВ «Неріс Україна» від проведення позапланової виїздної перевірки.

Даний факт підтвердили підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і в судовому засіданні, а також те, що ОСОБА_3 ніяких вказівок з приводу невиконання рішення суду їм не давав.

Об»єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 382 КК України є невиконання будь-якого судового рішення, яке безпосередньо запропоновано виконати даній службовій особі, або перешкоджання службовою особою виконанню.

Суб»єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні встановлено, що саме підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_6 службові особи, яким було запропоновано виконати рішення суду і які умисно його не виконали.

Виходячи з вище викладеного суд рахує, що в діях підсудного ОСОБА_3 відсутня об»єктивна і суб»єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України і за даною статтею його слід виправдати.

При обранні міри покрання підсудним ОСОБА_4., ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 382 КК України, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи винних, що вчинили злочин середньої тяжкості.

ОСОБА_4, ОСОБА_6 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, в ОСОБА_6 на утриманні неповнолітня дитина.

А тому суд рахує за правильне обрати їм міру покарання за даною статтею у вигляді штрафу.

Представником ВАТ «ТНТ» заявлено по справі цивільний позов. Як вбачається з даної позовної заяви та пояснень представника цивільного позивача ВАТ «ТНТ» в судовому засіданні, матеріальна і моральна шкода заподіяна підсудними внаслідок вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 209 КК України. В той же час підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6 підлягають виправданню за даними статтями, за відсутністю в їх діях складу злочину. А як зазначено в ст. 328 КПК України (в редакції 1961 р.), при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду.

Крім того, позов ТзОВ «ТНТ Вест», в судовому засіданні представником товариства не підтримувався і в прийнятті даного позову відмовлено.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що внаслідок умисного невиконання судового рішення - ч. 1 ст. 382 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4., ОСОБА_6 визнані винними, матеральної шкоди не заподіяно, позов ВАТ «ТНТ» підлягає залишенню без розгляду.

Питання про речові докази вирішити згідно ст. 81 КПК України.

Оскільки персональні комп»ютери ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6, не являються знаряддям злочину, не нажиті злочинним шляхом, не були об»єктом злочинних дій їх слід повернути підсудним.

Зняти арешт, накладений на майно ВАТ «ТНТ», ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_23, ТзОВ «Неріс Україна», СП «Неріс» згідно постанов слідчого з ОВС СУ УМВС України в Рівненській області про накладення арешту на майно від 02.09.2008 р. та 17.03.2009 р. (т.25, а.с. 90-109)

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З а с у д и в:

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 382 КК України і призначити покарання - одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу в доход держави.

За ч..2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч..2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 209 КК України ОСОБА_6 виправдати за відсутністю в її діях складу злочину.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_6 залишити - підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч..2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 382 КК України і призначити покарання - одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу в доход держави.

За ч..2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч..2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 209 КК України ОСОБА_4 виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити - підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 за ч..2,3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч..2,3 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.2,3 ст. 27, ч.2 ст. 209, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 382 КК України випрадати за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді особистої поруки - скасувати.

Цивільний позов ВАТ «ТНТ» залишити без розгляду.

Речові докази:

1. Адміністративну будівлю (реєстраційний номер 5929194), цегляна і позначена літерою "А-2", загальною площею 1270,6 кв. м.; Цех харчових та крохмальних продуктів (реєстраційний номер 5928987), цегляний і позначений літерою "3-1", загальною площею 464,7 кв.м.; Котельню (реєстраційний номер 5926857), цегляна, позначена літерою Д-1", загальною площею 334,8 кв.м.; Трансформаторну підстанцію (реєстраційний номер 5926962), цегляна і позначена літерою "Ж- 2", загальною площею 21,8 кв. м.; Консервний цех, цегляний і позначений літерою "ВИ", загальною площею 773,8, кв. м.; Механічну майстерню, цегляна, позначена літерою "Г", загальною площею 57,2 кв. м.; Цех безалкогольних напоїв, цегляний, загальною площею 529,7 кв. м.; Склад, цегляний, загальною площею 124,3 кв. м.; Водонапірну башню; Склад сировини, цегляний, загальною площею 312,8 кв. м.; Вагову будку, цегляна, загальною площею 22,4 кв. м.; контрольно-пропускну будку, цегляна, загальною площею 14,9 кв. м.; Артскважину, загальною площею 11,5 кв. м.; Нежитлову будівлю, цех по розливу настойок, загальною площею 549,4 кв. м.; Холодильне обладнання до складу якого входить: компресор Bitzer - 2 шт., щит силовий - 1 шт., компресор WTRNTR Wallrafy - 2 шт., випарник SGАЕ 102-1 шт., конденсатор -1 шт., конденсатор - HANS GUNTER -1 шт., випарник - 1 шт., конденсатор - 2 шт., ящики пластмасові - 11 000 шт., холодильне обладнання - 1 шт., машинка для очистки ягід JGР 2-1 шт., машинка для видалення плодоніжок НОJ 09 - 1 шт., навантажувач Balkancar ЕV 717 - 1 шт., компресор Copeland - 1 шт., холодильне обладнання Би-блок ІБК 3000 - 1 шт.; Холодильне обладнання РJ-RP-350ММ.Y до складу якого входить: компресор RefComp SPH (Італія 01-2004) -1 шт., компресор RefComp SPH (Італія 01-2003) - 1 шт.; повітряохолоджувач Goedhart по 4 вентилятори (Чехія 2004) - повернути ВАТ «ТНТ» смт. Володимирець .

2. Диктофон марки «Оліпмпус» моделі WS-320 М, серійний номер №2001489 в корпусі чорного кольору - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

3.. Договір банківського рахунку від 04 червня 2008 року; Договір про відступлення прав вимоги за Договором 72/06 кредитної лінії від 22.08.2006 р. та Договором іпотеки від 22.08.2006 за № 1539 від 20 червня 2008 року; Акт прийому-передачі документів по договору про відступлення прав від 20.06.2008; Договір про відступлення права вимоги від 20 червня 2008 року за: Кредитним договором № 0407/05-612 від 04.07.2005 p.; Договором іпотеки за реєстровим № 2467 від 05.07.2005 року; Додатковим договором іпотеки за реєстровим № 2690 від 20.07.2005 року; Договором застави за реєстровим № 2453 від 04.07.2005 року; Договором застави за реєстровим № 7753 від 27.09.2007 року; Другий примірник платіжного доручення № 1 від 20.06.2008; Другий примірник платіжного доручення №3 від 20.06.2008; Другий примірник платіжного доручення № 4 від 24.06.2008; Другий примірник платіжного доручення № 4 від 25.06.2008; Другий примірник платіжного доручення №5 від 26.06.2008; Другий примірник платіжного доручення № 15 від 02.07.2008; Другий примірник платіжного доручення № 16 від 02.07.2008; Другий примірник платіжного доручення № 17 від 01.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 17 від 04.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 18 від 04.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 18 від 01.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 19 від 04.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 22 від 01.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 22 від 31.07.2008; Другий примірник платіжного доручення № 23 від 31.07.2008; Другий примірник платіжного доручення № 24 від 31.07.2008; Другий примірник платіжного доручення № 19 від 01.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 20 від 01.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 21 від 01.08.2008; Другий примірник платіжного доручення № 26 від 04.09.2008; Другий примірник платіжного доручення № 25 від 04.09.2008; Другий примірник платіжного доручення № 25 від 22.08.2008; Заяву про продаж іноземної валюти від 02.07.2008 року на суму 29094,50 доларів США; Заяву про продаж іноземної валюти від 02.07.2008 року на суму 414374,00 євро; Договір № 1214/6 на проведення оцінки від 23 червня 2008 року - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

4. Записну книжку ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6

5. Портативний комп'ютер (Ноутбук) Acer Aspire 5680 модель BL50. Серійний номер LXAFSOXO407051DA2D1601 - повернути ОСОБА_3;

Портативний комп'ютер (Ноутбук) Acer Aspire 1350 модель ZPl. Серійний номер LXAI00511543300753EF15 - повернути ОСОБА_4;

Портативний комп'ютер (Ноутбук) ACER Aspire 5220 модель ІCW50 Серійний номер 74307022016 - повернути ОСОБА_6.

6. Диск із записом розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_13 - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

7. Грошовий чек серії ЛД № 6469651 від 01 серпня 2008 року; Платіжне доручення № 1 від 20.06.2008 на суму 614000,00 грн.; Платіжне доручення № 2 від 20.06.2008 на суму 40140,00 грн.; Платіжне доручення № 3 від 20.06.2008 на суму 7070,00 грн.; Платіжне доручення № 4 від 24.06.2008 на суму 7075,95,00 грн.; Платіжне доручення № 4 від 25.06.2008 на суму 707595,00 грн.; Платіжне доручення № 16 від 02.07.2008 на суму 141181,06 грн.; Платіжне доручення № 15 від 02.07.2008 на суму 3112841,72 грн.; Платіжне доручення № 18 від 04.07.2008 на суму 1175,98 грн.; Платіжне доручення і № 17 від 04.07.2008 на суму 145290,82 грн.; Платіжне доручення № 22 від 31.07.2008 на суму 1732,62 грн.; Платіжне доручення № 23 від 31.07.2008 на суму 38855,57 грн.; Платіжне доручення № 20 від 01.08.2008 на суму 2997995,89 грн.; Платіжне доручення № 19 від 01.08.2008 на суму 136162,26 грн.; Платіжне доручення № 21 від 01.08.2008 на суму 15670,79 грн.; Платіжне доручення № 18 від 01.08.2008 на суму 272000,00 грн.; Платіжне доручення № 17 від 01.08.2008 на суму 707700,00 грн.; Платіжне доручення № 25 від 22.08.2008 на суму 1068,00 грн.; Платіжне доручення № 19 від 04.08.2008 на суму 4808,30 грн.; Платіжне доручення № 25 від 04.09.2008 на суму 351,87 грн.; Заяву на відкриття поточного рахунку в КБ "Західінкомбанк" ТзОВ від ТОВ "Будинок побуту "Пролісок" від 04.06.2008.; Картку із зразками підписів і відбитка печатки ТОВ "Будинок побуту "Пролісок"; Копію протоколу № 1/05_20 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок побуту "Пролісок" від 30 травня 2008 року; Копію паспорта серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_13; Договір банківського рахунку між ТОВ КБ "Західінкобанк" та ТОВ "БП "Пролісок" від 04.06.2008 - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Зняти арешт, накладений на майно ВАТ «ТНТ», ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_23, ТзОВ «Неріс Україна», СП «Неріс» згідно постанов слідчого з ОВС СУ УМВС України в Рівненській області про накладення арешту на майно від 02.09.2008 р. та 17.03.2009 р. (т.25, а.с. 90-109)

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення, до апеляційного суду Рівненської області через районний суд, а засудженими - з дня вручення копії вироку.

Суддя: Котик Л.О.