Рішення № 31925295, 18.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9315/13 18.06.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

страхова група»

до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про стягнення 7 492, 07 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Михайловська І.Г. (довіреність № 0112-440 від 26.12.2012 року)

відповідача: представник Омельчук О.О. (довіреність № 388/2013 від 25.02.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення 7 492, 07 грн.

Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 28-2801-2525 від 31.01.2011 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Fiat Sedici» (державний реєстраційний номер АА9492НК), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Toyota RAV4» (державний реєстраційний номер АА7087КО), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року порушено провадження у справі № 910/9315/13 та призначено її розгляд на 18.06.2013 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивачем не надано доказів сплати потерпілою особою страхового платежу, крім того зазначає, що до автотоварознавчої експертизи не було додано кваліфікаційного свідоцтва експерта та розмір збитку повинен бути зменшений з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, франшизи та податку на додану вартість.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Рибкіною Ганною Вікторівною було укладено договір добровільного страхування № 28-2801-2525 від 31.01.2011 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Fiat Sedici» (державний реєстраційний номер АА9492НК).

09.01.2012 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася по проспекту Григоренка, 26-А в м. Києві, автомобіль марки «Fiat Sedici» (державний реєстраційний номер АА9492НК) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Toyota RAV4» (державний реєстраційний номер АА7087КО) гр. Росада Л.М. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2012 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Fiat Sedici» (державний реєстраційний номер АА9492НК) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанська компанія «Українська служба допомоги». Згідно висновку експертного дослідження № 86701 від 30.01.2012 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 8 423, 24 грн.

Позивач страховим актом № ДККА-13546 від 25.01.2012 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 7 492, 07 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 678 від 26.01.2012 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota RAV4» (державний реєстраційний номер АА7087КО) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4138599.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду відповідно до лімітів відповідальності.

04.07.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу з додатками про сплату страхового відшкодування, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик у даному випадку Відповідач, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач невмотивовано ухилився від виконання свого обов`язку та не надав суду взагалі жодного доказу здійснення ним будь-якої дії щодо прийняття вмотивованого рішення про здійснення страхового відшкодування чи його відмову.

Посилання Відповідача, викладені у письмову відзиві на позов до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, висновком експертного дослідження № 86701 від 30.01.2012 року, який був проведений з урахуванням фізичного зносу.

Посилання Відповідача на те, що страховому відшкодуванню не підлягає податок на додану вартість, який включено до вартості відновлювального ремонту пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді автомобіля, судом не приймається, оскільки таке твердження прямо протирічить Податковому кодексу України, відповідно до якого податок на додану вартість є непрямим податком який включається до вартості продукції та робіт і сплачується кінцевим споживачем.

Таким чином, податок на додану вартість є частиною вартості, яку потерпіла особа зобов'язана оплатити відновлюючи транспортний засіб до первинного стану.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача страхового відшкодування у розмірі 6 982, 07 грн. (7 492, 07 грн. - 510 грн. - франшиза). Таким чином, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Альянс» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, будинок 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, Солом`янський район, вулиця Федорова Івана, будинок, 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування у розмірі 6 982 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 07 коп. та 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 38 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено:20.06.2013 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк