Рішення № 3192482, 29.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Приватного малого виробничо –комерційного підприємства «Ассоль», м. Василівка Запорізької області

до Фірми «АВК», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 15682 грн. 82 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14643 грн. 16 коп. заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного з позивачем договору купівлі-продажу № 261 від 27.08.2008.

Відповідно до довідки Державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради (а.с. 24-27) належним найменуванням відповідача є Фірма «АВК».

Повноважні представники сторін в судове засідання не прибули.

Позивачем суду надане письмове клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

З урахуванням того, що позивачем суду надані усі необхідні для судового розгляду справи по суті документи, вказане клопотання позивача судом задовольняється.

Телеграмою від 28.01.2009 відповідачем заявлене письмове клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв’язку з відпусткою юрисконсульта підприємства.

До клопотання відповідачем не додано жодного документу у підтвердження викладених у клопотанні доводів, за час розгляду справи, а саме у двох попередніх судових засіданнях, повноважний представник відповідача також був відсутній, відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи під час судового розгляду справи відповідачем надані не були, тому вимога відповідача про чергове відкладення судового розгляду справи є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом укладення з відповідачем 27.08.2008 договору купівлі-продажу № 261, на виконання умов якого позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 55200 грн. 00 коп. Поставлений товар відповідачем був оплачений частково, внаслідок чого позивач звернувся до суду із даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14643 грн. 16 коп. заборгованості за поставлений товар, а також пеню у розмірі 702 грн. 87 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 248 грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 87 грн. 86 коп., а також судові витрати.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв’язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

27.08.2008 сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 261 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (позивач у справі) зобов’язався передати у власність Покупця (відповідача у справі) товар, а відповідач –прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах договору.

Згідно з пунктом 4 «Умови платежу»договору відповідач повинен був оплатити вартість продукції двома етапами: шляхом внесення передплати у розмірі 10000 грн. 00 коп., та протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару сплатити залишок вартості товару у розмірі 45200 грн. 00 коп.

Вид, кількість та асортимент товару сторонами узгоджений у Додатку до договору –специфікації № 1 (а.с. 18).

Обумовлений договором товар був поставлений позивачем у справі за видатковою накладною № РН-0002421 від 01.09.2008 та отриманий представником відповідача за довіреністю серії ЯОЯ № 371310 від 01.09.2008 (ас. 19-20).

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджений наявними у матеріалах справи вказаною вище видатковою накладною, довіреністю та відповідачем у справі не спростований.

Поставлений позивачем товар відповідачем у повному обсязі оплачений не був, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 14643 грн. 16 коп.

Платіжним дорученням № 1470 від 17.12.2008, тобто після звернення позивача до суду з даним позовом (10.12.2008 згідно поштового штемпеля на поштовому конверті) відповідачем на користь позивача в рахунок часткового погашення заборгованості за договором було перераховано 5000 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного вище провадження у справі у частині стягнення заборгованості у розмірі 5000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем на адресу відповідача обумовленого договором сторін товару на суму 55200 грн. 00 коп., а також факт на час звернення позивача до суду з даним позовом існування заборгованості відповідача за поставлену продукцію у розмірі 14643 грн. 16 коп.

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність задоволення вимог позивача про стягнення суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 9643 грн. 16 коп.

Крім суми основної заборгованості позивачем до стягнення з відповідача на підставі умов пункту 5.2 договору заявлено пеню у розмірі 702 грн. 87 коп.

В процесі судового розгляду даної справи позивачем суду було надано уточнений розрахунок суми позову, зокрема, суми пені, яка за розрахунком склала 1324 грн. 30 коп. Розрахунок суми пені здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи, проте в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги згідно з новим розрахунком позивачем змінені не були, тому задоволенню підлягає первісно заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 702 грн. 87 коп.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі приписів вказаної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 248 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 87 грн. 86 коп. 3% річних.

Наданий позивачем в процесі судового розгляду справи розрахунок сум інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних зроблений позивачем з дотриманням приписів чинного законодавства і є обґрунтованим, проте вимоги про стягнення сум вказаних нарахувань з викладених вище підстав задовольняються господарським судом у межах позовних вимог і стягненню з відповідача підлягають 248 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу та 87 грн. 86 коп. 3% річних.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню частково з урахуванням часткової сплати відповідачем суми заборгованості з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми «АВК», м. Первомайськ Луганської області, вул.. Макаренка, буд. 8а, код 25359819, на користь Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ас соль», м. Василівка Запорізької області, вул. Чекістів, буд. 43, код 20470908, заборгованість у розмірі 9643 грн. 16 коп., 248 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 87 грн. 86 коп. 3% річних, витрати зі сплати державного мита у розмірі 156 грн. 83 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 02.02.2009.

Суддя М.О. Москаленко