Рішення № 31924600, 13.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.Справа № 922/1640/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Кегичівка 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кегичівська селищна рада, смт. Кегичівка про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та про звільнення земельної ділянкиза участю представників сторін:

позивача - Сороченко В.І., дов. № 07/399 від 22.04.2013 року

відповідача - ОСОБА_1, особисто

третя особа - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про зобов*язання відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 не чинити перешкод позивачу - Публічному акціонерному товариству "Харківське підприємство автобусних станцій" щодо користування земельною ділянкою площею 0,2041 га. за адресою: АДРЕСА_1 та про зобов*язання відповідача звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки на території Кегичівської автостанції шляхом демонтажу кіоску і приведення земельної ділянки в придатний для її використання стан.

Представник позивача у судовому засіданні 10 червня 2013 року підтримує заявлені позовні вимоги. У наданій заяві про уточнення адреси земельної ділянки просить вважати за текстом позовної заяви адресу земельної ділянки - АДРЕСА_1. Також надав суду акт виносу за закріплення меж земельної ділянки на місцевості, що належить Публічному акціонерному товариству "Харківське підприємство автобусних станцій" на підставі договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач у судовому засіданні 10 червня 2013 року проти заявлених позовних вимог заперечує, та наполягає на задоволення клопотання про направлення запиту в ДЗК в Харківській області для уточнення відстані від будівлі Автостанції до межі земельної ділянки, проти заяви позивача про уточнення адреси земельної ділянки не заперечує.

Представник третьої особи на стороні відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечує, проти заяви позивача про уточнення адреси земельної ділянки не заперечує, клопотання відповідача про направлення запиту до ДЗК у Харківській області, для уточнення відстані від будівлі Автостанції до межі земельної ділянки залишає на розсуд суду.

Представник позивача у судовому засіданні 10 червня 2013 року клопотання відповідача про направлення запиту до ДЗК в Харківській області залишає на розсуд суду.

У судовому засіданні 10 червня 2013 року заяву позивача про уточнення адреси земельної ділянки було задоволено та вказано, що вважати адресу земельної ділянки - АДРЕСА_1; було вказано, що клопотання відповідача про направлення запиту до ДЗК у Харківській області, для уточнення відстані від будівлі Автостанції до межі земельної ділянки буде розглянуто у наступному судовому засіданні та оголошено перерву до 13 червня 2013 року о 11 годин.

13 червня 2013 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, та наполягає на задоволення клопотання про направлення запиту в ДЗК в Харківській області для уточнення відстані від будівлі Автостанції до межі земельної ділянки.

Представник третьої особи на стороні відповідача у судове засідання не з*явився.

Представник позивача у судовому засіданні клопотання відповідача про направлення запиту до ДЗК в Харківській області залишає на розсуд суду.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Приймаючи до уваги, що позивачем надано акт виносу за закріплення меж земельної ділянки на місцевості, що належить Публічному акціонерному товариству "Харківське підприємство автобусних станцій" на підставі договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача про направлення запиту в ДЗК в Харківській області для уточнення відстані від будівлі Автостанції до межі земельної ділянки відмовити.

У судовому засіданні 13 червня 2013 року було оголошено перерву до 13 червня 2013 року о 11 годин 30 хвилин.

Після перерви судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні та у наданих письмових запереченнях на позовні вимоги проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтями 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача. судом встановлено наступне.

18 січня 2006 року між Кегичівською селищною радою та Публічним акціонерним товариством "Харківське підприємство автобусних станцій" (змінене найменування Відкритого акціонерному товариству "Харківське підприємство автобусних станцій" та відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" несе права та обов*язки Відкритого акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій") був укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 плошею 0,2041 га., зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам України 26 червня 2006 року за № 040669600005 для обслуговування автобусної станції терміном на 25 років, кадастровий № 6323155100:03:018:0002.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківське підприємство автобусних станцій" є добросовісним землекористувачем і на протязі всіх років користування сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку, що підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2013 рік та платіжними дорученнями № 790 від 24 січня 2013 року, № 780 від 21 лютого 2013 року, № 922 від 21 березня 2013 року.

За згодою Кегичівської селищної ради на території Кегичівської автостанції Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) тимчасово був розміщений кіоск для торгівлі продуктами харчування і між Публічним акціонерним товариством "Харківське підприємство автобусних станцій" та відповідачем укладено договір 31 грудня 2009 року на дольову участь в утримуванні території Кегичівської автостанції, термін дії якого закінчився 31 липня 2012 року.

Матеріали справи свідчать про те, що 30 липня 2012 року позивачем на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 був направлений лист-повідомлення за № 07/820 про демонтаж кіоску з території Кегичівської автостанції до 10 серпня 2012 року, що підтверджується копією повідомленням про вручення відповідачу 03 серпня 2012 року.

Станом на сьогоднішній день Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 кіоск не демонтований, земельна за адресою: АДРЕСА_1 плошею 0,2041 га. не звільнена.

Згідно статті 1 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-ІУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування… в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Стаття 126 Земельного кодексу України встановлює, що право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження Кегичівської селищної ради у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, відносить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст, вирішення земельних спорів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

В матеріалах справи відсутні рішення Кегичівської селищної ради щодо відведення земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відповідачу, документи які посвідчують право власності чи право користування в тому числі на умовах оренди, передбачені статтями 125, 126 Земельного кодексу України, як і відсутні докази звернення відповідача до суду з позовом про спонукання органів місцевого самоврядування щодо вирішення питання про землевідведення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частина 3 статті 125 Земельного кодексу України містить загальне правило щодо заборони використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, стаття 212 Земельного кодексу України встановлює відповідальність за порушення даної норми.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Розділом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначені положення щодо відповідальністі за порушення земельного законодавства.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов*язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчить про самовільне заняття земельної ділянки.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 12, 116, 125, 126, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 41, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повінстю.

Зобов*язати відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не чинити перешкод позивачу - Публічному акціонерному товариству "Харківське підприємство автобусних станцій" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 22, розрахунковий рахунок 260003013338 в Філії ХОУ ПАТ "Ощадбанк", МФО 351823, ідентифікаційний код 03115293) щодо користування земельною ділянкою площею 0,2041 га. за адресою: АДРЕСА_1 - звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,2041 га. за адресою: АДРЕСА_1 на території Кегичівської автостанції шляхом демонтажу кіоску і приведення земельної ділянки в придатний для її використання стан.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 22, розрахунковий рахунок 260003013338 в Філії ХОУ ПАТ "Ощадбанк", МФО 351823, ідентифікаційний код 03115293) 1147 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя Хотенець П.В.