Рішення № 31924596, 19.06.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/989/13

Справа № 235/2347/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Красноармійський міськрайоний суд Донецької області

у складі : головуючої - судді Стоілової Т.В.

при секретарі Ковальовій В.М.,

за участю представника відповідача ДЗ « Красноармійська лінійна СЕС на Донецькій залізниці Єжелєвої Л.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди.

В судовому засіданні від 19.06.2013 року позивач відмовилась від вимог до відповідачів в частині стягнення моральної шкоди і ухвалою суду від 19.06.2013 року суд прийняв цю відмову.

В обґрунтування іншої частини позовних вимог позивач зазначила, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем Державним закладом «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я України з 12.01.2001 року, працюючи головним бухгалтером. Наказом № 1- К від 23.01.2013 року вона була звільнена з підприємства за статтею 40 ч.1 КЗоТ України у зв'язку з ліквідацією підприємства, про що була зроблено відповідний запис у трудовій книжці. За час роботи на підприємстві, відповідач по справі не виплатив їй заробіток, у зв'язку з чим утворилася заборгованість по заробітній платі, та не провів з нею остаточного розрахунку при звільненні, а саме не виплатив їй в день звільнення усієї суми, що належить їй на час звільнення в розмірі 6004,36грн., які вона просить стягнути з відповідачів солідарно.

Крім того, позивач вважає, що у відповідності зі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП України, підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене, позивачка просить суд стягнути солідарно з відповідачів Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 6004,36грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (після доповнення (а.с.18) за період з 24 січня 2013 року по день винесення рішення судом, тобто по 19.06.2013р.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» - Єжелєва Л.С. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, не заперечує, що у позивачки існує заборгованість по заробітній платі в розмірі 6004,36грн., яка підлягає задоволенню. Вважає, що в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід відмовити, з тих підстав, що підприємство знаходиться в стані ліквідації, в них немає ні коштів, ні майна.

Представник відповідача Міністерства охорони здоров'я України до суду не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та заперечення, в яких зазначив, що МОЗ України позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих обставин, що позивачка ОСОБА_2 була звільнена з посади головного бухгалтера Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» у зв'язку з ліквідацією закладу, тобто, позивач перебувала у трудових відносинах з юридичною особою ДЗ «Красноармійська лінійна СЕС»., а тому саме цей державний заклад є належним відповідачем по справі.

Позивачем не доведено, яким чином МОЗ України порушує права позивача у сфері спірних трудових відносин, позивачка не спирається на факти, а лише наводить свої, як вона вважає, правильні твердження стосовно того, що вказана вихідна допомога та інші виплати позивачу не виплачені з вини Міністерства охорони здоров'я України. Таким чином відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_2 до МОЗ України про стягнення вихідної допомоги при звільненні з роботи та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є безпідставними та необґрунтованими, МОЗ України є неналежним відповідачем та відсутня його вина, просив заявлені нею вимоги залишити без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України слід відмовити, а вимоги до Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 перебувала в трудових відносинах з відповідачем Державним закладом «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» з 12.01.2001 року, працюючи головним бухгалтером.

Наказом № 1- К від 23.01.2013 року вона була звільнена з підприємства за статтею 40 ч.1 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, про що було зроблено відповідний запис у трудовій книжці.(а.с.8-9, 14).

Наказ №1 видано на підставі наказу МОЗ України від 21.09.2012 № 176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» (далі - Наказ № 176-0), яким передбачено ліквідувати зокрема ДЗ «Красноармійська лінійна СЕС».

На час звільнення позивачці було нарахована до виплати вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 6004,36грн.(а.с.16), які підлягають стягненню з відповідача Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці», оскільки саме з цим відповідач позивач знаходилась в трудових відносинах і саме ця сума підтверджена довідкою відповідача.

У відповідності до статі 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених зокрема у пункті 1 статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Щодо вимог и позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні, суд вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню

Статтею 117 КЗпП України передбачена виплата працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в разі наявності вини підприємства.

Із матеріалів справи вбачається, що Державний заклад «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» знаходиться в стані ліквідації і не веде господарської діяльності(а.с.38-39), тобто відсутня вина підприємства в невиплаті належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, а тому в цій частині позовних вимог позивачці слід відмовити як необґрунтованих.

Щодо вимог позивачки до Міністерства охорони здоров'я України суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 104 Цивільного кодексу України, статті 59 Господарського кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 105 ЦК України та статті 60 Господарського Кодексу України учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи(ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Пунктом четвертим статті 105 ЦК України встановлено, що з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо керування справами юридичної особи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Міністерство охорони здоров'я України не є належним відповідачем по справі і в задоволенні вимог ОСОБА_2 до цього відповідача слід відмовити.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України на користь держави з відповідача Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» належить стягнути судові витрати - судовий збір в сумі 229,40грн.

Керуючись ст.ст.116, 117, 233 КЗпТ України, ст.24, 25, 34 Закону України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", ст.10, 14, 88, 208, 212, 213-218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» Інд.код 22022723 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с.Новопавлівка, Межівського району, Дніпропетровської області ІН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в розмірі 6004(шість тисяч чотири)грн.. 36коп..

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити як необґрунтованих.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць. .

Стягнути з відповідача Державного закладу «Красноармійська лінійна санепідемстанція на Донецькій залізниці» судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В задоволенні вимог ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України відмовити як необґрунтованих.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: