Рішення № 3192349, 12.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2009

Справа №2-23/10951-2008

За позовом Приватного підприємства «Колор - Хім», м. Київ

До відповідача Фірми «Дакос», м. Сімферополь

про стягнення 106958,91 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Титов С.С., за довір. від 01.10.2008р., у справі

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 106958,91 грн. заборгованості, у тому числі 55330,40 грн. основного боргу та 51628,54грн. штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання тричі не з’явився, витребувані судом документи не надав, про день слухання справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

05.01.2005р. Приватне підприємство «Колор - Хім» та Фірма «Дакос» уклали договір на поставку хімічної сировини №05/01/05-3, відповідно до якого позивач продає, а відповідач придбає хімічну продукцію, в кількості та асортименті згідно накладних, виписаних позивачем. Загальна сума договору складає 500000,00грн. (п.п.1.1, 1.4 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачений строк його дії до 05.01.2006р., але в будь-якому разі до повного виконання фактично узятих на себе зобов’язань сторонами.

28.10.2008р. сторони підписали доповнення №1 до вищевказаного договору, згідно п.1 якого був продовжений строк дії договору на три роки до 01.08.2009р.

Згідно вищевказаному договору по видатковим накладним: №РН-0000608 від 18.11.2005р. на суму 10453,80грн., №РН-0000661 від 15.12.2005р. на суму 14250,42грн., №РН-0000676, №РН-0000677 від 26.12.2005р. на суму 2079,84грн. та 5959,20грн. відповідно, №РН-08/02-1 від 08.02.2006р. на суму 13657,98грн., №РН-15/02-4 від 15.02.2006р. на суму 4168,80грн., №РН-24/02-5 від 24.02.2006р. на суму 8853,60грн. та №РН-27/07-1 від 27.07.2006р. на суму 8906,76грн. позивачем було відвантажено відповідачу товар.

Товар був одержаний представником відповідача за довіреностями: серія ЯИП №972723 від 19.11.2005р., серія ЯИП №972730 від 15.12.2005р., серія ЯИП №972733 від 20.12.2005р., серія ЯИП №972734 від 26.12.2005р., серія ЯИП №972742 від 07.02.2006р., серія ЯИП №972744 від 15.02.2006р., серія ЯИП №972747 від 24.12.2006р. та серія ЯИП №972777 від 24.07.2006р.

Відповідно до п.2.1 договору відповідач повинен оплатити товару по факту відвантаження протягом 10 банківських днів.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст.129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, визнав борг, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2008р. та гарантійним листом від 28.10.2008р., тому сума основного боргу відповідача складає 55330,40грн. та підлягає стягненню.

Пунктом 3.2 договору від 05.01.2005р. передбачена відповідальність відповідача за прострочення здійснення розрахунку за товар у вигляді штрафних санкцій у розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобов’язання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

При таких обставинах справи розрахунок пені, наданий позивачем є обґрунтованим та підлягає стягненню пеня у сумі 51628,54грн.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу також підлягають стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фірми «Дакос», 95017, м.Сімферополь, вул.Федотова, 25 (рахунок №2600430999, СФ АБ «Морський», МФО 384414, ЗКПО 23439081) на користь Приватного підприємства «Колор - Хім», 02160, м.Київ, вул.Каунаська, 13 (рахунок №2600317789001, АБ «Київська Русь», м.Київ, МФО 319092, ЗКПО 32206028) 55330,40грн. основного боргу, 51628,54грн. пені, 1070,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.