Справа №1304/2079/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2013 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.,
при секретар - Куц Н.З.,
з участю: представника позивача - Пилата Т.І.,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності, -
встановив:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Астра Банк», звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - нежитлове приміщення, позначене в технічному паспорті №9а-1, 9а-2, 9а-3, 9а-4, 9а-5, загальною площею 37,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог ПАТ «Астра Банк», які випливають із кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року в розмірі 115578,79 доларів США, що становить в еквіваленті відповідно 923393,63 грн.. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати у справі в розмірі 3012,00 грн., визнати за позивачем право звернення стягнення по кредиту (заборгованості по наданому кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, пені за невиконання кредитного договору) та/або витрат пов'язаних із зверненням стягнень на предмет іпотеки (плата за прилюдні торги) в повному обсязі на момент фактичного задоволення зобов'язання та встановити початкову ціну для продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 782138,00 грн..
Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовну вимогу щодо розміру заборгованості відповідача, подавши новий розрахунок заборгованості за кредитним договором №ФЛ-130808-001П, згідно якого розмір такої становить 119477,55 доларів США, що становить в еквіваленті 954984,06 грн..
В обґрунтування заявленого позову, покликається на те, що 13.08.2008 року між ВАТ «Астра Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №ФЛ-130808-001П, відповідно до якого ВАТ «Астра Банк» було надано ОСОБА_2 в кредит грошові кошти в сумі 113000,00 доларів США. Згідно умов цього договору відповідач зобов'язався повернути зазначений кредит до 13.08.2023року шляхом сплати щомісячних платежів в сумі 1468,00 доларів США, згідно графіку погашення кредиту та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 13,5% річних.
Згідно договорів №1 та №2 від 10.07.2009 року про внесення змін до Кредитного договору суму щомісячних платежів зменшено до 1410,00 доларів США та збільшено термін повернення кредиту до 13.08.2028 року.
Повернення кредиту, сплату процентів та комісії за його користування ОСОБА_2 повинен був здійснювати відповідно до умов договору, передбачених пунктами 1.1, 1.4, 1.5, 2.4, 2.5, 2.6, 2.8, 2.9, 2.11. Зокрема, погашення кредиту та нарахованих процентів повинно було б здійснюватися відповідачем до « 13» числа кожного місяця протягом строку дії договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року. Вказує також на те, що п.3.2.5, 3.2.6 кредитного договору передбачено, що у разі несплати чергового платежу банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів.
Крім того, зазначає, що згідно п.1 договору від 10.07.2009 року №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року сторони дійшли згоди про надання відповідачу стабілізуючого періоду строком на 12 місяців починаючи з 13.07.2009 року. Пунктом 6 договору №2 від 10.07.2009 року передбачено, що у випадку несплати або неповної сплати відповідачем суми платежу у стабілізуючому періоді протягом 15 днів після настання дати сплати, відповідно до графіку погашення заборгованості, що встановлена у додатку №3 до кредитного договору, вся сума несплачених відсотків переноситься на рахунки простроченої заборгованості, а стабілізуючий період скасовується і сторони повертаються до попереднього графіку заборгованості (додаток №1).
Зазначає, що ОСОБА_2 порушив зобов'язання за кредитним договором та договорами №1 та №2 про внесення змін та доповнень до нього, оскільки пропустив строк сплати чергового платежу у серпні 2009 року та не доплатив платіж в сумі 2,00 доларів США у зв'язку з чим відповідачу було скасовано стабілізаційний період, нараховані та несплачені відсотки в період з 13.07.2009 року до 13.06.2010 року перенесені на рахунки протермінованої заборгованості, а відтак, на думку представника позивача, їх слід вважати такими, строк платежу за якими настав.
Зважаючи на порушення відповідачем зобов'язання за кредитним договором останньому було направлено лист з вимогою достроково повернути заборгованість від 31.05.2011 року, однак такої ОСОБА_2 не виконав.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року між ВАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлове приміщення, загальною площею 37,8 кв.м., що позначено за планом земельної ділянки за №9а-1 по 9а-5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 1.4 зазначеного договору іпотеки визначено заставну вартість предмета іпотеки у розмірі 782138,00 грн.. Оскільки ОСОБА_2 було порушено умови кредитного договору, позивач звертався до нього з повідомленням про порушення зобов'язання, однак таке було проігноровано. Відтак, на думку представника позивача, згідно положень абз.1 п.4.1 договору іпотеки існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення таким чином вимог банку за кредитним договором.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, відзиві на заперечення від 11.03.2013 року та доповненні до відзиву на заперечення від 29.03.2013 року (а.с.3-5; 86-88; 225).
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову вказуючи, що твердження позивача про наявність станом на 31.05.2011 року заборгованості в сумі 9414,35 доларів США не відповідає дійсності, оскільки за період з грудня 2010 року до квітня 2011 року згідно графіку погашення заборгованості, передбаченого додатком 3 до кредитного договору відповідач сплатив заборгованість в сумі 7040,00 доларів США, що підтверджують копіями платіжних доручень. Вказують, що позивачем не деталізовано, не обґрунтовано та не доведено існування заборгованості станом на момент подання позову та не зазначено, за який саме період виникла заборгованість. Крім того, зазначають, що твердження представника позивача про порушення умов договору №2 від 10.07.2009 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року та порушення таким чином умов стабілізаційного періоду не відповідає дійсності, оскільки відповідачем вчасно сплачено черговий внесок у серпні 2009 року та загалом з 13.07.2009 року до 13.06.2010 року всього сплачено комісії у розмірі 0,033% за кожен день від суми несплачених відсотків на загальну суму 3350,91 доларів США. Таким чином, вважають, що умов стабілізаційного періоду відповідач не порушував та сплата заборгованості повинна була б бути здійснюватися відповідно до додатку №3 до кредитного договору.
Зазначають також, що відповідач неодноразово звертався до банку із заявами про повідомлення обставин, у зв'язку з чим позивачем змінено умови укладеного кредитного договору, з врахуванням внесених змін, однак останнім не було вчинено жодних дій спрямованих на вирішення ситуації, що склалася, в результаті чого листом від 03.10.2011 року та 27.07.2012 року його було попереджено про звернення до суду про дострокове повернення кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки та нарахування заборгованості відповідно до умов договору.
Таким чином, зважаючи на вказане, просили відмовити в його задоволенні позову з підстав аналогічних викладеним у запереченні на позовну заяву від 06.03.2013 року та запереченні на відзив на заперечення від 11.03.2013 року (а.с.76-78; 209-212).
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.08.2008 року між ВАТ «Астра Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір №ФЛ-130808-001П (а.с.6-9).
Згідно п.1.1. зазначеного договору кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 113000,00 доларів США, із кінцевим терміном погашення 13.08.2023 року включно.
Додатком №1 до вказаного кредитного договору, який є невід'ємною його частиною, встановлено графік погашення заборгованості, згідно якого та п.2.5. кредитного договору відповідач зобов'язувався сплачувати щомісячно до « 13» числа кожного місяця протягом строку дії договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання договору платежі в сумі 1468,00 доларів США.
У зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідача 10.07.2009 року між останнім та ВАТ «Астра Банк», правонаступником якого є позивач, було укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, згідно умов якого сторони дійшли згоди про продовження терміну використання кредиту до 13.08.2028 року (а.с.13).
Крім того, зважаючи на важке матеріальне становище відповідача, 10.07.2009 року між ВАТ «Астра Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, згідно умов якого сторони дійшли згоди надати ОСОБА_2 стабілізуючий період строком на 12 місяців, починаючи з 13.07.2009 року, у зв'язку з чим було узгоджено новий графік погашення заборгованості, який викладено у Додатку 3 до кредитного договору. Згідно п.5 цього договору за надання відстрочки платежу за нарахованими відсотками в стабілізуючому періоді відповідач зобов'язався сплатити комісію у розмірі 0,033% за кожен день від суми несплачених відсотків. Пунктом 6 цього ж договору передбачено, що у випадку несплати або неповної сплати ОСОБА_2 суми платежу у стабілізуючому періоді протягом 15 днів після настання дати сплати у відповідності із графіком погашення заборгованості (додаток 3) вся сума несплачених відсотків переноситься на рахунки простроченої заборгованості. При цьому стабілізуючий період скасовується і сторони повертаються до попереднього графіку погашення заборгованості (додаток 1) (а.с17-19).
З метою виконання забезпечення зобов'язань відповідача за кредитним договором№ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року між ВАТ «Астра Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір іпотеки від 13.08.2008 року (а.с.21-23).
Предметом вказаного договору, згідно п.1.1. є нежитлове приміщення, загальною площею 37,8 кв.м., що позначено за планом земельної ділянки за № з 9а-1 по 9а-5 та знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича А., 6/7.
Як вбачається з виписки по особових рахунках від 13.08.2008 року (а.с.34) ВАТ «Астра Банк» умови кредитного договору виконав, перерахувавши 13.08.2008 року на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 113000,00 доларів США.
Згідно Додатку 3 до кредитного договору (а.с.18-19) відповідач був зобов'язаний до 13.08.2009 року сплатити 585,00 доларів США суми кредиту та 415,00 доларів США суми процентів, а всього 1000,00 доларів США.
Відповідач та його представник стверджують, що вказаний платіж відповідачем було сплачено вчасно, з врахуванням договору №1 та №2 від 10.07.2009 року.
Однак, суд з таким твердженням не погоджується, зважаючи на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема заявки на купівлю іноземної валюти для фізичної особи, яка не займається підприємницької діяльністю №25080901 від 25.08.2009 року відповідач 25.08.2009 року доручив ВАТ «Астра Банк» купити 998,00 доларів США по курсу 7,95 грн. (а.с.226).
Кошти у сумі 8000,00 грн. для купівлі іноземної валюти були перераховані відповідачем згідно квитанції №27227 від 14.08.2009 року на рахунок №29008100130202, що згідно Плану рахунків бухгалтерського обігу банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року №280, належить до категорії рахунків, за якими обліковується кредиторської заборгованості за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку.
Вказані вище відомості підтверджуються випискою по особових рахунках з 13.08.2008 року по 31.12.2012 року від 21.01.2013 року (а.с.170).
За результатами проведеної операції ВАТ «Астра Банк» придбав для відповідача 998,00 доларів США (а.с.229), 50,03 грн. повернув останньому як надлишково перераховані кошти (а.с.227), а 15,87 грн. перерахував як збір до Пенсійного фонду України (а.с.228).
В подальшому придбані кошти було перераховано: 25.08.2009 року у сумі 9,14 доларів США у якості сплати за відсотками (а.с.153, 170, 230) за кредитним договором №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року; 4,04 доларів США - у якості плати за відсотками (а.с.141, 170, 230); 567,10 доларів США - у якості повернення кредиту (а.с.134, 170, 230) та 31.08.2009 року 417,72 доларів США - у якості плати за відсотками (а.с.141, 170-171, 230).
Таким чином, суд приходить до переконання, що перерахування 8000,00 грн. для купівлі іноземної валюти не можна вважати сплатою періодичного платежу в розмірі 1000,00 доларів США на виконання графіку погашення заборгованості, встановленого Додатком 3, оскільки сплачені вони були на рахунок призначений для купівлі іноземної валюти для клієнта банку та купівлі ВАТ «Астра Банк» визначених у заявці від 25.08.2009 року 998,00 доларів США. Крім того, в подальшому вказана сума була спрямована відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором та на сплату процентів за користування ним, однак зважаючи на те, що транш у розмірі 417,72 доларів США за сплату відсотків було перераховано лише 31.08.2009 року, суд приходить до висновку, що відповідачем пропущено термін внесення чергового платежу в повному обсязі, навіть з врахуванням 15-ти денного строку, передбаченого п.6 договору №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року та вважає таке порушення частковим виконанням зобов'язання.
Також, незважаючи на встановлення, згідно Додатку 3, обов'язку відповідача сплатити у серпні 2009 року черговий платіж у сумі 1000,00 доларів США, ОСОБА_2, як вбачається із вищенаведеного сплатив 998,00 доларів США, що, на переконання суду є частковим виконанням зобов'язання та порушенням умов стабілізуючого періоду визначеного п.1 договору №2 від 10.07.2009 року.
Таким чином, суд вважає доведеним факт часткового порушення відповідачем умов договору №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, графіку погашення заборгованості, передбаченого Додатком 3 до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, а відтак правомірності скасування стабілізаційного періоду та повернення до графіку погашення заборгованості, визначеного Додатком №1 до кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року.
А тому, зважаючи на те, що відповідач у період з вересня 2009 року до квітня 2010 року продовжував сплачувати заборгованість відповідно до графіку погашення заборгованості, встановленим Додатком 3 (а.с.102-105; 170-181), суд вважає обґрунтованими лист-вимогу від 31.05.2011 року (а.с.32), повідомлення про порушення зобов'язання від 03.10.2011 року (а.с.33) та лист-попередження від 24.06.2010 року (а.с.195), оскільки як встановлено відповідачем порушено умови кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.3.2.5., 3.2.6. кредитного договору у разі несплати позичальником чергового платежу протягом або його частини протягом одного календарного місяця кредитор маж право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів за користування ними, комісій та інших платежів, передбачених цим договором.
Як вбачається із вищевказаного та матеріалів справи вимог листа від 30.05.2011 року відповідач не виконав та не повернув отримані кредитні кошти та нараховані за їх використання відсотки.
Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зважаючи на вказане, суд приходить до переконання, що у позивача, зважаючи на порушення відповідачем умов кредитного договору, виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, загальною площею 37,8 кв.м., що позначено за планом земельної ділянки за № з 9а-1 по 9а-5 та знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича А., 6/7.
Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно ч.2 цієї ж статті положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.5.2. договору іпотеки у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем надсилалась така вимога відповідачу 03.10.2011 року, останній отримав її 11.10.2011 року, однак заборгованість, розраховану на день ймовірної сплати ним заборгованості не сплатив про що свідчить відсутність доказів такої сплати у матеріалах справи. Відтак, суд приходить до переконання, що позивач, у зв'язку із вказаними порушеннями, отримав можливість реалізувати своє право на звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки і така його позовна вимога підставна та підлягає до задоволення в повному обсязі..
Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Оскільки п.1.4. договору іпотеки встановлено, що заставна вартість предмету іпотеки становить 782138,00 грн., суд вважає доцільним визначити вказану суму початковою ціною предмета іпотеки.
Крім того, на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму сплаченого при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 3012,00 грн..
Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 546, 549, 589, 590, 610-611, 1049,1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -
вирішив:
позов Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлове приміщення, позначене в технічному паспорті за №9а-1, 9а-2, 9а-3, 9а-4, 9а-5, загальною площею 37,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) шляхом проведення прилюдних торгів, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» (ЄДРПОУ 35590956), які випливають з кредитного договору №ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року в розмірі 119477,55 доларів США, що становить в еквіваленті відповідно 954984,06 грн..
Визнати за Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» право звернення стягнення по кредиту (заборгованості по наданому кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, пені за невиконання кредитного договору) та/або витрат пов'язаних із зверненням стягнень на предмет іпотеки (плата за прилюдні торги) в повному обсязі на момент фактичного задоволення зобов'язання.
Встановити початкову ціну для продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 782138,00 грн..
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 3012,00 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або в порядку ч.1 ст.294 ЦПК України.
Суддя О.М.Ванівський
Судове рішення № 31923020, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1304/2079/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: