Ухвала суду № 31922479, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2013 р. м. Київ К-37100/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Вікторія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010

у справі № 2а-14057/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Вікторія"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових)

санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Вікторія" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002262305 від 18.03.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності. Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку господарської одиниці позивача (зал гральних автоматів, розташований за адресою: м. Переяслав -Хмельницький, вул.. Б. Хмельницького, 137) з питань порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт № 0262/26/54/23/30407788 від 10.03.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 0002262305 від 18.03.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7 140,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби та не переведені у фіскальний режим роботи.

Пунктом 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України N 121 від 07.02.2001 „Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено термін переведення суб'єктів господарювання залежно від форм та умов їх діяльності на розрахунки із застосуванням РРО.

Для суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, було встановлено термін до 31.12.2006.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови N 121 обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, покладено на Міністерство промислової політики.

Комп'ютерно-касову систему „Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів включено до Державного реєстру наказом Державної податкової адміністрації України N 430 від 01.07.2008 „Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції".

Таким чином, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону N 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи.

Притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи „Фіскал", тобто з 01.07.2008.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку 10.03.2009, тобто після дати реєстрації комп'ютерно-касової системи „Фіскал".

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у господарської одиниці позивача гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач так і з застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів яки обладнані купюроприймачем портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Вікторія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 у справі № 2а-14057/09/2670 слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Вікторія" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 у справі № 2а-14057/09/2670 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко