Ухвала суду № 31922062, 18.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року справа №805/5820/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Казакова Т.М, за участю представника відповідача Балдинюк М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області та ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 р. у справі № 805/5820/13-а за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмова у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 12 квітня 2012 року набрали законної сили постанова Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року і ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 року по справі № 2а/0570/21637/2011, якими, в тому числі, визнано незаконною та скасовано реєстрацію декларації від 19 серпня 2011 року про готовність об'єкту до експлуатації - житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі зазначених судових рішень позивач отримала виконавчий лист № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року, який направлений до відповідача для примусового виконання.

13 квітня 2013 року позивач отримала від державного виконавця постанову від 04.04.2013 року, якою відмовлено в прийнятті виконавчого листа та відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Виконавчий лист повернуто позивачу. У мотивувальній частині постанови від 04.04.2013 року державний виконавець Балдинюк М.Ю. зазначив, що виконавчий документ не містить примусового характеру виконання рішення, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", та не відповідає вимогам ст. 18 вказаного Закону, оскільки не зазначений код суб'єкта господарської діяльності боржника.

З наведених підстав просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, визнати протиправними дії відповідача щодо її винесення, зобов'язати відповідача прийняти до провадження виконавчий лист Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року та відкрити виконавче провадження. Зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 р. у справі № 805/5820/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 04.04.2013 року ВП № 37370571 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання виконавчого листа Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року.

Зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області прийняти до провадження виконавчий лист Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року та відкрити виконавче провадження.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

З постановою суду першої інстанції сторони не погодились та звернулись з апеляційними скаргами, доводи яких обґрунтовані невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, не зазначено код суб'єкта господарської діяльності боржника, а також він не містить примусовий характер виконання рішення передбачений Законом України "Про виконавче провадження". На підставі чого, відповідно до п. 6, 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та направлено заявнику. Вказав, що державний виконавець може зобов'язати боржника вчинити дії або утриматися від їх вчинення, але виконавчим листом не передбачено зобов'язальний характер виконання рішення, що було зазначено у резолютивній частині постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. З наведених підстав просить скасувати постанову суду першої інстанції, та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач вказує, що суд першої інстанції надав правову оцінку лише рішенню відповідача, залишивши поза увагою протиправні дії відповідача по винесенню незаконного рішення, відповідач перешкоджає виконанню судового рішення. Просить змінити постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а у частині задоволення позовних вимог постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 року (а.с .23-26) залишена без змін постанова Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року по справі № 2а /0570/21637/2011 (а.с.18-22), якою, в тому числі, визнано незаконною та скасовано реєстрацію декларації від 19 серпня 2011 року про готовність об'єкту до експлуатації - житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі зазначених судових рішень позивач отримала виконавчий лист № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 року (а.с. 14), який направлено до відповідача для примусового виконання.

Постановою державного виконавця від 04.04.2013 року ВП № 37370571 позивачу відмовлено в прийнятті виконавчого листа та відмовлено у відкритті виконавчого провадження (а.с. 16). У мотивувальній частині постанови від 04.04.2013 року державний виконавець Балдинюк М.Ю. зазначив, що виконавчий документ не містить примусовий характер виконання рішення, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", та не відповідає вимогам ст. 18 вказаного Закону, оскільки не зазначено код суб'єкта господарської діяльності боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

В якості підстав відмови у відкритті виконавчого провадження відповідач послався на пункти 6 та 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV, якими передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 18 Закону № 606-XIV. При цьому у вказаній статті не міститься жодного посилання на те, що виконавчий документ повинен мати зобов'язальний характер, на відсутності чого наполягає відповідач. Отже, вказана умова не могла бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Судами першої та апеляційної інстанції, досліджено виконавчий листа № 2а/0570/21637/2011 від 23 квітня 2012 р. / а.с. 14/ з змісту якого вбачається, що він містить вимогу резолютивної частини судового рішення, яким скасовано реєстрацію декларації від 19 серпня 2011 року про готовність об'єкту до експлуатації. За таких обставин, незважаючи на те, що реєстрація декларації скасована судом, для реалізації такого скасування орган державної реєстрації, який був відповідачем по справі № 2а/0570/21637/2011, повинен здійснити певні дії, зокрема, певним чином оформити скасування декларації, внести відповідні відомості в реєстраційні документи тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за своїм змістом виконавчий документ передбачає вчинення певних дій, контроль за виконанням яких здійснюється в ході виконавчого провадження в порядку ст. 75 Закону № 606-XIV, частина 1 якого передбачає, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, що у виконавчому листі відсутній зобов'язальний характер виконавчого документу, оскільки це не відповідає обставинам справи та приписам спеціального закону і є безпідставним.

Стосовно відсутності ідентифікаційного коду боржника у виконавчому документі суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність ідентифікаційного номера юридичної особи чи реєстраційного номера облікової картки платника податків (фізичної особи), особливо в разі, якщо ці дані стосуються боржника у виконавчому провадженні, утруднюють здійснення виконавчих дій, особливо щодо виявлення майна боржника, але не унеможливлюють їх.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами статті 18 цього Закону.

Відсутність інформації у матеріалах адміністративної справи, з приводу якої відмовлено у відкритті виконавчого провадження, суд не зможе оформити іншого виконавчого листа, оскільки не наділений повноваженням збирати інформацію після закінчення розгляду справи. Водночас державний виконавець відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відсутність ідентифікаційного коду боржника у розглянутому випадку не давала підстав державному виконавцю для відмови в прийнятті до провадження виконавчого листа та відмови у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця, а також зобов'язання відповідача прийняти до провадження та відкрити виконавче провадження підлягають задоволенню. Стосовно доводів апеляційної скарги позивача щодо протиправності дій відповідача, то колегія суддів вважає їх не обґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки до компетенції державного виконавця відноситься, у тому числі і винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому такі дії вважати протиправними неможна.

Щодо не покладення судом першої інстанції на відповідача обов'язку надати звіт та повідомлення про виконання судового рішення, то колегія суддів зазначає, що це право суду, а не його обов'язок.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 р. у справі № 805/5820/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 20.06.2013 р.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов