Рішення № 3192190, 02.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.09 Справа № 20/14/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртекстиль”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Запоріжжя”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 8 622,50 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Бай С.Е. (довіреність б/н від 08.01.2009р.);

Від відповідача –не з’явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “ВК Запоріжжя” на користь ТОВ “Укртекстиль” суми 8622,50 грн. основного боргу за договором поставки № 4600017053 від 09.11.2007р.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/14/09, судове засідання призначено на 20.01.2009р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.02.2009р.

02.02.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму 8622,50 грн. основного боргу на підставі договору поставки №4600017053 від 09.11.2007р., ст.ст.22,526,610,614,691,692 ЦК України, ст.ст.173,265 ГК України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та ЄДРПОУ: м.Запоріжжя, вул.Горького,71. Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укртекстиль” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВК Запоріжжя” (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 4600017053, відповідно до умов якого постачальник зобов’язувався поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а відповідач –прийняти такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість у кількості, асортименті та по цінам, вказаних у Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору Покупець зобов’язаний перерахувати кошти за поставлений товар на поточний рахунок Постачальника після 40 календарних днів з дати приймання товару, що вказана у накладній.

Згідно з п. 7.2 договору він діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов договору позивач поставив товар згідно товарних накладних № 18981 від 16.11.2007р. на суму 6 916,87 грн. та №18999 від 16.11.2007р. на суму 1 705,63 грн., на загальну суму 8 622,5 грн.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару в строк 40 календарних днів з дати приймання товару не виконав.

Згідно з актом звірки розрахунків від 31.12.2007р., підписаного сторонами та скріпленого печатками, відповідач борг у сумі 8 622,5 грн. визнав.

20.08.2008р. позивач на адресу відповідача направив претензію № 19/08-04, в якій просив відповідача виконати належним чином свої зобов’язання за договором № 4600017053 від 09.11.2007р., сплатити суму 8622,50грн..

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, до якого згідно з ст.712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань).

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України , ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи слідує, що відповідач, отримавши обумовлений договором товар, не перерахував 8 622,5 грн. за поставлений товар у встановлений договором строк.

Таким чином, вимоги про стягнення з ТОВ “ВК Запоріжжя” на користь позивача суми 8 622,5 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Запоріжжя” (69063, м.Запоріжжя, вул. Горького, 71, код ЄДРПОУ 34830069, п/р 260013706401 в ЗАТ банку "Банк Петрокомерц –Україна", МФО 300120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртекстиль” (03151, м. Київ, вул. Волинська,53, код ЄДРПОУ 31516486, п/р 2600810198 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 300335) суму 8622 грн. 50 коп. основного боргу, суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 10.03.2009 р.