Постанова № 31921023, 10.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2013 року 10:20 № 826/6360/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Ткачук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Шевченківського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві третя особи проОСОБА_2 зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить суд зобов'язати Шевченківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подав всі необхідні документи для реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, проте відповідач відмовив у проведенні реєстрації, оскільки відсутня згода всіх власників квартири. Зазначена відмова, на думку позивача, є протиправною.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 10 червня 2013 року позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 10 червня 2013 року не забезпечив, просив розглядати справу за відсутності представника, письмових заперечень чи пояснень стосовно предмету позову суд не надано.

Третя особа ОСОБА_2 позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

30 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1

Згідно договору дарування 3/4 частини квартири від 23 лютого 2008 року ОСОБА_2 прийняв у дар належні на праві приватної власності 3/4 частини квартири під номером АДРЕСА_1.

Із заяви позивача про реєстрацію місця проживання вбачається, що ОСОБА_2 (батько позивача) надав згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за зазначеною адресою.

Проте позивачу було відмовлено у проведенні реєстрації, у зв'язку з відсутністю підстав реєстрації місця проживання на 3/4 частини квартири відповідно до ст. 22 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документу, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 р. № 1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 р № 2109/22421, тобто відсутня згода всіх власників.

Позивач, вважаючи відмову Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві у проведенні реєстрації такою, що порушує його права, звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон України від 11.12.2003 р. №1382-IV) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до статті 3 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Враховуючи вимоги статті 6 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно зі статтею 13 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться: у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан.

Вільний вибір місця проживання обмежується щодо: осіб, які не досягли 14-річного віку; осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.

З Інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 10017 від 05 квітня 2013 року вбачається, що згідно з даними Бюро АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за: 1/4 ОСОБА_3 та 3/4 за ОСОБА_4.

Крім того, згідно реєстраційного посвідчення № 000957 від 12 березня 2008 року ОСОБА_2 є власником 3/4 квартири, розташованій в АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 31 березня 2011 року помер, а згідно Довідки КП ЖЕК «Лук'янівка» від 05 червня 2013 року ОСОБА_2 є власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1 й інші особи за даною адресою не зареєстровані.

30 січня 2013 року позивач здійснив всі необхідні дії, направлені на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та надав відповідачу документи, передбачені статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: отримав згоду власника 3/4 частини квартири щодо реєстрації свого місця проживання, відносно зазначеної адреси місця реєстрації не встановлено обмежень, передбачених статтею 13 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV, позивач не є особою, яка обмежена у вільному виборі місця проживання.

Відповідач відмовив позивачу у реєстрації місця проживання, посилаючись на статтю 22 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документу, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 р. № 1077 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 р. № 2109/22421.

Суд звертає увагу відповідача, що у зазначеному порядку відсутня стаття 22, проте пунктом 2.2. дійсно передбачено, що реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Разом з тим, судом встановлено, що 3/4 частини квартири належить на праві власності ОСОБА_2, а ОСОБА_5, якому належало 1/4 частина квартири - помер.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано доводи позивача та не доведено правомірності прийняття рішення про відмову у проведенні реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На стягненні судових витрат позивач в судовому засіданні не наполягав.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Шевченківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко