Постанова № 31920932, 03.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2013 р. (15:19) Справа №801/5060/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., за участю секретаря Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 850,00 грн.,

за участю представників:

представник позивача - Мустафаєва Е.Т., довіреність № 06-08/08 від 13.03.13 р.;

представник відповідача - не з'явився.

Суть справи: Інспекція з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 850,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог частин 1 та 3 статті 16 24 Закону України «Про рекламу» у вигляді розміщення реклами без відповідного дозволу Виконавчого комітету Керченської міської ради. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами, до відповідача був застосований штраф в розмірі 850,00 грн., про що було винесено рішення №136-р від 12.06.2012 р. Зазначене рішення відповідачем не оскаржено, штраф в добровільному порядку не сплачений, що стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, однак, поштова кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, була повернута.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, врегульовані Законом України "Про рекламу".

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" та Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. №206, Управління здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів.

Контроль за дотриманням законодавства про рекламу та накладення штрафів здійснюється відповідно до "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 року №693 (надалі - Порядок).

Цей Порядок регулює питання накладання уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономнім Республіці Крим, областях штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.

Згідно з пунктом 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Матеріали справи свідчать, що 08.05.2012 р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим був складений протокол №165 за порушення законодавства про рекламу, яким було зафіксовано, що у АДРЕСА_2, розміщений рекламний носій (стоппер) з інформацією про магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_2, спрямованої на формування та / або підтримання інтересу споживачів реклами до товару, зі змістом:

"У дворі ІНФОРМАЦІЯ_1 для ванних кімнат, аксесуари, тумби, полупенали, шафи, навісні дзеркала, 8-16, 2-й поверх".

Дана зовнішня реклама поширена з ознаками порушення ч. ч. 1 і 3 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, видане Виконавчим комітетом Керченської міської ради), оскільки наявне порушення вимог пункту 44 Постанови КМУ № 2067 від 29.12.2003 р. "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами": "Спеціальні конструкції повинні маркуватися із зазначенням на каркасі спеціальної конструкції власника конструкції, номера дозволу та строку його дії" і так як розміщення зовнішньої реклами на пішохідній доріжці заборонено.

Згідно до абз. 11 ст. 1 ЗУ «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно до абз. 6 ст. 1 ЗУ «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України «Про рекламу» забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

На адресу відповідача позивачем направлено вимогу від 08.05.2012 р. № 522 про надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та усунення порушення, з встановленим терміном надання документів до 22.05.2012 р.

На вимогу позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 листом від 21.05.2012 р., вх. № 577 надав інформацію, що рекламний носій був виготовлений своїми силами, та надати будь - які документи для підтвердження вартості розповсюдженої реклами не надається можливим.

Листом позивача від 29.05.2013 р. № 691 відповідач був проінформований про дату проведення засідання комісії, на якому буде розглянуто питання про накладення штрафних санкцій.

Пунктом 11, 12, 14, 16, 18 Порядку встановлено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють роботодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено провадження. За результатами розгляду приймається рішення.

Відповідно до частини 7 статті 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На комісії 12.06.2012 р. позивачем було прийнято рішення № 136-р про накладення штрафу за порушення ч. 1 та 3 ст. 6 ЗУ "Про рекламу", на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 як на рекламодавця, за недотримання встановлених вимог щодо розповсюдженої реклами та ч. 7 ст. 27 ЗУ "Про рекламу" у зв'язку з неможливістю встановити вартість розповсюдженої реклами 50 н.м.д.г., що становить 850,00 грн.

Рішення № 136-р від 12.06.2012 р. про накладення штрафу надіслано відповідачу 15.06.2012 р.

Докази щодо оскарження вищевказаного рішення № 136-р від 12.06.2012 р. суду під час розгляду справи надано не було.

Відповідно до п. 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою КМУ №693 від 26.05.2004р., сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 6.5 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. №206, Інспекції відповідно до покладених на них завдань мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Враховуючи ненадання відповідачем доказів щодо оскарження рішення №136-р від 12.06.2012р. про накладення на нього штрафу в загальному розмірі 850,00 грн. та доказів щодо сплати такого штрафу, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, стосовно клопотання позивача про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем штрафу, застосованого до нього рішенням № 136-р від 12.06.2012 р., у той час як позов був поданий до суду 13.05.2013 р., тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що первісно подані позовні матеріали були залишені Окружним адміністративним судом АР Крим без руху через відсутність доказів сплати судового збору та в подальшому були повернуті, у зв'язку з чим Інспекцією на підставі листа Держспоживінспекції України №317-3-7/8 від 22.01.2013 р. позовні матеріали були надіслані до прокуратури Центрального району АР Крим, які також були повернуті на підставі ч.10 ст. 6 Положення "Про державну Інспекцію України з питань прав споживачів" та після чого позовні матеріали стали пред'являтися до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Вказані обставини суд вважає достатніми для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 03.06.2013р. Повний текст постанови складений та підписаний 10.06.2013р.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати поважною причину пропуску стоку звернення позивача до суду.

2. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Керч АР Крим (р/р 31116106700019 в ГУ ГКС України в АР Крим, МФО 824026, код платежу 21081100, ЗКПО 37978388) штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.