Постанова № 31920896, 17.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року № 13/566

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Добрівської Н.А., Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи доДержавної фінансової інспекції Українипро визнання протиправними дій та скасування вимогиОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2008 року Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (далі - ДІФКУ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання протиправними дій щодо пред'явлення вимоги про усунення порушень від 04.07.2008 № 06-14/807 в частині пунктів 2, 3, 4, 7, 9 і частково пункту 5 щодо відшкодування ДІФКУ за рахунок винних осіб зайво виплачених заступнику Голови правління ДІФКУ Власенко С.М. витрат на відрядження у сумі 373,4 грн. та скасування такої вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано пункти 2, 7, 9 вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України про усунення порушень від 04.07.2008 № 06-14/807 (далі - Вимога); в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013 касаційну скаргу Головного контрольно-ревізійного управління України задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 скасовано в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги про усунення порушень від 04.07.2008 № 06-14/807, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у цій частині позову.

У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2013 прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду на 04.06.2013.

В судовому засіданні 04.06.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав суду заяву про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов, у яких зазначили, що позивач приймає безпосередню участь у процесі надання фінансової підтримки суб'єктам господарювання, оскільки здійснює контроль за ефективною реалізацією програми, є одержувачем бюджетних коштів за вказаною програмою та, відповідно, здійснює контроль за їх цільовим витрачанням.

Також представником відповідача було подано суду заяву про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до статей 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Головне контрольно-ревізійне управління України провело ревізію фінансово-господарської діяльності Державної інноваційної фінансово-кредитної установи за період з 01.10.2006 по 01.01.2008. За результатами ревізії складений акт від 14.05.2008 № 06-21/24.

У ході ревізії було встановлено та в акті перевірки зафіксовано наступне.

ВАТ «Іллічівський олійножировий комбінат», ВАТ «Енергомашспецсталь», ВАТ «Івано-Франківськцемент», ТОВ «Торговий Дім «Українські порошкові матеріали» та ЗАТ «Веста-Дніпро» (далі - позичальники) уклали з Державним агентством України з інвестицій та інновацій та разом з Державною інноваційною фінансово-кредитною установою договори на виплату компенсації сплачених у 2007 році відсотків за кредитами, залученими для фінансування інноваційних та інвестиційних проектів від 31.10.2007 № 07-010, від 31.10.2007 № 07-008, від 19.09.2007 № 07-006, від 10.12.2007 № 07-020 та від 04.09.2007 № 07-003 відповідно. Виплата за зазначеними договорами здійснювалась згідно з протоколом Конкурсної комісії з відбору інноваційних та інвестиційних проектів для їх фінансової підтримки від 28.09.2007 №7 за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на 2007 рік. Згідно з договорами розмір компенсації ВАТ «Іллічівський олійножировий завод» становив 30456208,74 грн., ВАТ «Енергомашспецсталь» - 38052340,81 грн., ВАТ «Івано-Франківськцемент» - 8484000,00 грн., ТОВ «Торговий Дім «Українські порошкові матеріали» - 2991459,91 грн., ЗАТ «Веста-Дніпро» - 15629895,40 грн.

В акті ревізії, зокрема, зазначено, що позичальники отримали компенсацію відсотків за користування кредитами у розмірі, який перевищував подвійну облікову ставку НБУ (з 01.01.2007 по 31.05.2007 - 8,5 %, подвійна - 17%, з 01.06.2007 по 31.12.2007 - 8%, подвійна - 16%), а тому Головне контрольно-ревізійне управління України вважає, що зайво виплачені їм кошти підлягають поверненню.

Також в ході перевірки установлено, що позивач уклав кредитну угоду від 23.10.2007 № 07-006/к з ТОВ «КБ «Вертикаль» про надання кредиту у розмірі 30 млн. грн. на реалізацію проекту «Створення сучасного виробництва легких багатоцільових вертольотів КТ-112 та їх технічної експлуатації» терміном на 5 років з умовою погашення відсотків у розмірі 7% річних з розстрочкою погашення суми кредиту на два роки. Для забезпечення повернення коштів з ТОВ «КБ «Вертикаль» укладено договір застави, предметом якого є динамічний стенд з технічною документацією вартістю 14,3 млн. грн. (у т.ч. вартість стенда 4,4 млн. грн.); іпотечний договір, предметом якого є вертоліт КТ-112, вартістю 19,107 млн. грн. (у т.ч. вартість вертольоту 2,8 млн. грн. з комплектом технічної документації, загальною вартістю 16,307 млн. грн.) та майнові права за контрактом № 08/09 від 18.09.2007, укладеного з компанією «RodoLink Corp» США на суму 18,75 млн. доларів США. Крім того, кошти, перераховані Позивачем ТОВ «КБ «Вертикаль» за кредитним договором використовувалися не за цільовим призначенням.

ДІФКУ уклала договори фінансового лізингу з НВП ТОВ «Укрекотехнології» від 31.01.2005 № 15-47/31/01/05. У квітні 2007 року договір було розірвано та передано до ДІФКУ обладнання, яке було предметом лізингу. Вказане обладнання Позивач згідно з договором зберігання передав ТОВ «Донбасінструмент». В акті ревізії зазначено, що договором зберігання та актом приймання обладнання від 25.04.2007 позивач порушив пункт 4.1.3 додаткової угоди до договору фінансового лізингу.

На підставі акту ревізії відповідачем пред'явлено вимогу позивачу, викладену в листі від 04.07.2008 № 06-14/807 про усунення порушень.

Відповідно до положень Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ (тут і далі по тексту Закон у редакції на момент проведення ревізії), яким визначено статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, закріплено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України, правонаступником якого є відповідач, закріплені у статті 8 названого Закону. До таких функцій, зокрема, віднесено:

- проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

На реалізацію наведених функцій відповідачу надано, зокрема, такі права, як:

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Ці положення кореспондуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі по тексту - Порядок №550).

З урахуванням зазначених вимог чинного законодавства та висновків, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Статуту ДІФКУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2000 року № 979 «Питання Державної інноваційної фінансово-кредитної установи» (далі Статут) установа утворена з метою здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності, а також залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку реального сектору економіки, підвищення вітчизняного потенціалу з експорту продукції, що виробляється на підприємствах галузей національної економіки, захисту та підтримки національного товаровиробника.

Пунктом 7 Статуту передбачено, що основними завданнями Позивача є, зокрема, організація за дорученням органу управління майном конкурсного відбору інноваційних та інвестиційних проектів і програм для їх фінансової підтримки; фінансування за рахунок власних та залучених коштів науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів і програм, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних розробок і технологій, освоєння випуску нових видів продукції шляхом створення нових виробництв, передачі обладнання, устаткування в оренду або придбання частки корпоративних прав у статутному фонді господарських організацій, які працюють за новітніми технологіями, надання відповідно до законодавства суб'єктам господарювання кредитів, їх інвестування, провадження спільної діяльності; фінансування інноваційних та інвестиційних проектів і програм за рахунок коштів державного бюджету відповідно до пріоритетів інноваційного та інвестиційного розвитку національної економіки; розроблення та здійснення комплексу заходів передінвестиційного характеру; супроводження інноваційних та інвестиційних проектів і програм, здійснення контролю за ефективною їх реалізацією і цільовим використанням суб'єктами інноваційної діяльності наданих Установою коштів.

Згідно пункту 8 Статуту ДІФКУ має право, зокрема, кредитувати і фінансувати відповідно до законодавства науково-технічні і маркетингові дослідження, конструкторсько-технологічні та інші проектні роботи, науково-технічний пошук, інноваційні та інвестиційні проекти і програми; організовувати відбір за дорученням органу управління майном інноваційних та інвестиційних проектів і програм, здійснює пошук їх виконавців та інвесторів як в Україні, так і за її межами, зокрема на конкурсних засадах, і бере участь у реалізації зазначених проектів і програм.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 329 затверджено порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки інноваційних та інвестиційних проектів (далі - Порядок, Постанова № 329) та визначено механізм їх використання за вищезазначеною програмою.

Для забезпечення виконання програми проводиться конкурсний відбір у порядку, визначеному Держінвестицій за погодження з Мінфіном, Мінекономіки та МОН.

Пунктом 6 Порядку передбачено обов'язковий перелік умов відбору, зокрема: отримання довідки - розрахунку фінансової установи про розмір та строки сплати відсотків за користування кредитами, копій платіжних доручень з відміткою фінансової установи про сплату відсотків за користування кредитом.

Відповідно до пункту 8 Порядку переможці конкурсу - позичальники укладають з позивачем та Держінвестицій тристоронній договір на виплату компенсації. Таким чином, позивач є стороною за договором, який укладається з переможцем конкурсу та безпосередньо пов'язаний із процесом виконання програми.

Згідно Плану використання бюджетних коштів на 2007 рік, затвердженого і погодженого Держінвестицій, позивач є одержувачем бюджетних коштів за вказаною вище бюджетною програмою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, в ході проведення ревізії позивача та проведеними зустрічними звірками ВАТ «Івано-Франківськцемент». TOB «Торговий дім «Українські порошкові матеріали», ВАТ «Енергомашспецсталь», ВАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» було встановлено, що позивач при наявності у нього документів щодо фактично не сплачених суб'єктами відсотків за кредитами, на час проведення конкурсу та сплати ними відсотків більших, ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, не повідомив членів конкурсної комісії про наявність вказаних документів та наявні розбіжності з п. 2 Порядку.

Як зазначив відповідач, TOB «Торговий ДІМ «Українські порошкові матеріали» компенсовано відсотки за користування кредитом у сумі 2991459,90 грн. на відшкодування сплачених у 2007 році відсотків за кредиткою угодою, укладеною Товариством з АКБ «Київ» від 11.04.2005 № 23/5 на предмет кредитування будівництва електростанції «Енергія-1». Нарахування відсотків за користування кредитом, згідно умов договору здійснювалося виходячи з розрахунку 20% річних.

Також, під час ревізії проведено зустрічну звірку у товаристві, дана електростанція, згідно рішення Броварської міської ради від 11.04.2006 № 179, яким затверджено Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 15.03.2006, введена в експлуатацію у квітні 2006 року. Загальна вартість цього об'єкта за даними бухгалтерського обліку товариства становить 15232806,00 грн. (з ПДВ).

Отже, ревізією встановлено, що фактично, на підставі остаточного рішення конкурсної комісії, тристороннього договору та копій платіжних доручень, товариству компенсовано відсотки за період січень - грудень 2007 року у розмірі 2991459,9 грн. Таким чином, товариству зайво компенсовано відсотки у сумі 442080,90 грн.

Відповідач зазначив, що під час звірки враховано всі витрати, понесені об'єктом до 01.04.2006 року і відображені на балансовому рахунку № 10 «Основні засоби» по об'єкту електростанції «Енергія-1».

Крім того, на підставі протоколу Конкурсної комісії від 28.09.2007 № 7, тристоронньої угоди від 31.10.2007 № 07-010 та наданих товариством платіжних доручень, позивач перерахував на рахунок ВАТ «Енергомашспецсталь» компенсацію сплачених ним відсотків (за договорами: № 15-93/02-7077/06 від 04.09.2006, № 5105К24 від 24.11.2005) в сумі 38052340,81 грн., в тому числі за кредитною угодою № 15-93/02-7077/06 - 37186250,50 грн.

Під час зустрічної звірки взаєморозрахунків позивача з ВАТ «Енергомашспецсталь» Товариством був наданий розрахунок «Відомості про надані кредити та сплачені відсотки. Філія головного управління Промінвестбанку в Донецькій області з 01.10.2006 по 31.12.2007 за кредитним договором 15-93/02-7077/06 від 04.09.2006 p.».

За даними цього розрахунку Товариство отримало кредитні кошти на умовах сплати відсотків у валюті Євро та дол. США в розмірі 11 % річних, у гривні та російських рублях - 15 % річних. Загальна сума отриманого кредиту за договором № 15-93/0207077/06 склала: 59379736 грн., з яких станом на 31.12.2007 погашено 56220308 грн.; 8840771 євро, з яких погашено 1946266 євро; 49706514 дол. США, з яких погашено 32764248 дол. США; 18577781 руб., з яких погашено 3364924 руб.

За користування кредитними коштами, згідно розрахунку, наданого ВАТ «Енергомашспецсталь», у 2007 році ним сплачено банку відсотки на загальну суму 37515501,31 грн., які були пред'явлені позивачу та фактично ним відшкодовано. Перевіркою правильності визначення Товариством вказаної вище суми відсотків, встановлено завищення її розміру. При перерахунку використовувалися вказані у довідці суми фактично одержаних та погашених Товариством кредитних коштів за даною кредитною угодою у розрізі видів валют та відсоткових ставок за кожним видом валюти.

Крім того, вказана Товариством у довідці сума нарахованих відсотків за кредитною угодою № 15-93/02-7077/06 завищена на 17173903,5 грн. (за даними перерахунку сума відсотків складає 20012347 грн., а до відшкодування за рахунок коштів державного бюджету пред'явлено 37186250,50 грн.).

Під час ревізії встановлено, що згідно даних розрахунку «Відомості про надані кредити та сплачені відсотки Укрексімбанк з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р. за кредитним договором 5105К24 від 24.11.2005 р.», сума нарахованих у 2007 році відсотків за кредитним договором 5105К24 від 24.11.05р становить 550485,81 грн., а фактично сплачено банку 866089,55 грн., в тому числі в жовтні 2007 - 315603,74 грн.

Тобто, за рахунок бюджетних коштів ДІФКУ компенсувало ВАТ «Енергомашспецсталь» 866089,55 грн. Проте, згідно довідки зустрічної звірки по бухгалтерському обліку відсотки за користування кредитом на суму 315603,74 грн. не нараховувалися. Також відсутня заборгованість за раніше нарахованими, але не сплаченими кредитами. Таким чином, дана сума коштів не є відсотками за користування кредитом.

Отже, відшкодування ВАТ «Енергомашспецсталь» за рахунок бюджетних коштів 315603,74 грн. в розмірі, який перевищує встановлену у кредитних договорах відсоткову ставку на гривневі кредити, спричинило незаконні витрати бюджетних коштів в сумі 17489507,20 грн.

В ході ревізії проведено звірку у ВАТ «Івано-Франківськцемент», під час якої зроблено перерахунок сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

При проведенні перерахунку використовувалися дані, вказані у Довідці зустрічної звірки розрахунків ВАТ «Івано-Франківськцемент» з позивачем від 27.03.2008 про суми фактично одержаних та погашених Товариством кредитних коштів за даною кредитною угодою у розрізі видів валют та відсотковою ставкою за кожним видом валюти, однак, згідно рішення конкурсної комісії від 13.09.2007 № 4, ВАТ «Івано-Франківськцемент» та на підставі тристоронньої угоди від 19.09.2007, позивач перерахував компенсацію за користування кредитами, виданими ФВАТ «Державним Експортно-імпортним банком України» в Івано-Франківській області в сумі 8484000 гривень.

Тобто, компенсація за сплачені у червні-липні 2007 року відсотки на гривневу частину кредиту здійснена у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку, яка діяла на дату їх нарахування.

Так, згідно долучених до довідки зустрічної звірки відомостей, товариством пред'явлено до відшкодування у період з 01.06.2007 по 01.08.2007, а позивачем компенсовано відсотки на гривневу частину кредиту № 5406к37 від 20.09.2006 у розмірі 16,5 % річних, що більше на 0,5 %. Відповідно до абз. 2 пункту 2 зазначеного порядку, компенсація надається за фактично сплачені відсотки за користування кредитами і не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку, що діяла на дату їх нарахування.

Проведеною зустрічною звіркою у ВАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» щодо правильності розрахунку суми відсотків, яку пред'явлено до відшкодування позивачу встановлено, що комбінат сплачував відсотки за користування коштами, отриманими згідно кредитних угод № 6305К23, 6306К15, 6307КЗ, однак, на підставі протоколу Конкурсної комісії від 28.09.2007 № 7, тристоронньої угоди від 31.10.2007 № 07-010, позивач перерахував ВАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» компенсацію за користування кредитами, наданими ВАТ «Укрексімбанк» в сумі 30456208,74 грн.

Тобто, за даними кредитними угодами відсотки нараховувалися по кожному виду валюти у розмірі, вказаному у цих договорах, в тому числі на гривневу частину кредиту, у розмірі, який перевищував подвійну облікову ставку НБУ на дату їх нарахування, а саме у розмірі 17 або 19 відсотків від суми боргу, що більше подвійного розміру облікової ставки Нацбанку на дату їх нарахування на 1-3 %. В результаті відшкодування комбінату сплачених ним у 2007 році відсотків на гривневу частину кредиту у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, незаконні витрати бюджетних коштів склали 1865656,79 тис. грн.

Крім того, на підставі протоколу конкурсної комісії та тристоронньої угоди, укладеної ЗАТ «Веста-Дніпро», Держінвестицій та позивачем, за рахунок бюджетних коштів надано фінансову підтримку ЗАТ «Веста-Дніпро» в розмірі 2655177,70 грн. на реалізацію інноваційного проекту «Розроблення і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем вітрогенероустановок та енергонакопичувачів».

Однак, як встановлено ревізією, кредит видано на рефінансування поточної заборгованості товариства. Інформації щодо кредитування зазначеним банком інвестиційного проекту в даному кредитному договорі не міститься.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжних доручень ЗАТ «Веста-Дніпро» за даною кредитною угодою сплачено банку відсотки у сумі 2655177,70 грн., які у 2007 році були компенсовані товариству за бюджетною програмою «Фінансова підтримка інноваційних та інвестиційних проектів, у першу чергу з впровадження передових технологій, що реалізуються в галузях промисловості, в тому числі технологічними парками, через механізм здешевлення кредитів».

Отже, виходячи з вище зазначеного та відповідно до основних завдань позивача, викладених у пункті 7 Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2000 № 979, колегія суддів звертає увагу на те, що до компетенції Державної інноваційної фінансово-кредитної установи віднесено фінансування інвестиційних та інноваційних проектів та програм за рахунок коштів державного бюджету відповідно до пріоритетів інноваційного та інвестиційного розвитку національної економіки; супроводження інноваційних та інвестиційних проектів і програм, здійснення контролю за ефективною їх реалізацією і цільовим використанням суб'єктами інноваційної діяльності наданих Установою коштів.

Тобто, позивач приймає безпосередню участь у процесі надання фінансової підтримки суб'єктам господарювання, оскільки здійснює контроль за ефективною реалізацією програми та є одержувачем бюджетних коштів за вказаною програмою та, відповідно, здійснює контроль за їх цільовим витрачанням.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Порядку конкурсного відбору інноваційних та інвестиційних проектів для їх фінансової підтримки за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на 2007 рік, затвердженого наказом Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 24.04.2007 року № 26 (далі Порядок №26), відбір указаних інноваційних та інвестиційних проектів здійснюється Конкурсною комісією, яка утворюється наказом Держінвестицій. До складу Комісії входять представники Держінвестицій, Мінфіну, Мінекономіки, МОН, Мінпромполітики, НАЕР, Установи (ДІФКУ) і Національної академії наук України. Загальна чисельність Комісії становить не більше 17 осіб ( пункт 3).

Пунктом 7 Порядку № 26 визначено, що інформаційне та організаційне забезпечення роботи Комісії здійснює Установа, тобто, позивач.

Відповідно до пункту 8 зазначеного Порядку для участі в Конкурсі допускаються суб'єкти господарювання, які залучили кредити для фінансування інноваційних та інвестиційних проектів та сплатили в 2007 році відсотки за користування цими кредитами.

Пунктом 11 Порядку № 26 встановлено, що Установа проводить перевірку комплектності пакета документів, наведених у пункті 9 цього Порядку, та в разі, якщо він є повним і оформленим належним чином, реєструє заявку у спеціальному журналі.

Згідно пункту 15 Порядку № 26 Комісія шляхом голосування ухвалює висновки щодо доцільності надання фінансової підтримки щодо кожного проекту з визначенням розміру компенсації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, приймаючи безпосередню участь в ухваленні таких рішень, несе й відповідальність за їх зміст та виконання.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними посилання представника позивача у судовому засіданні лише на обов'язок перевірки позивачем факту надання позичальниками, зокрема довідок фінансової установи про надання позичальнику кредиту та копій платіжних доручень з відміткою фінансової установи про сплату відсотків за користування кредитом, завірені фінансовою установою, що здійснила операції за цими платіжними дорученнями, й на відсутність обов'язку перевірки факту сплати такими суб'єктами господарювання у 2007 році відсотків за кредитами, залученими для фінансування інноваційних та інвестиційних проектів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної позовної вимоги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної інноваційної фінансово-кредитної установи відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді Н.А. Добрівська

Т.О. Скочок